КРЕАТИВНИЙ КЛАС І ХОЧЕ, І МОЖЕ
Ніхто з трьох тисяч проглянувших публікацію про партійних “півнів», які вже швидше мертві, ніж живі,  http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/7156.phtml не заперечив, що прийшов час усунути нинішню політичну верхівку, бо вона вже смердить.
]Були запитання: хто, коли, яким чином і що далі? Чому саме креативний клас, і з чим його їдять? Ось відповіді:
Перші парости волелюбного класу були зафіксовані ще півстоліття тому: видатний соціальний психолог Мелвін Кон довів, що умови праці «білокомірцевих» найманих працівників,  особливо працедавців та менеджерів сприяють гнучкості їх мислення, незалежності орієнтацій, формують здатність цінувати самостійність дітей. Шкала прихильностей таких осіб доводить, що їхнє прагнення незалежності переважає прагнення багатства і влади. Це означає ні більше, ні менше, як ВНУТРІШНІЙ ПРІОРІТЕТ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ. Після відкриття М.Кону минули десятиліття, у США запанувала «інформаційна цивілізація», і соціолог Річард Флоріда (Richard Florida) висунув теорію креативного класу, до якого зарахував працівників, які створюють нематеріальні активи, що приносять матеріальні дивіденди, — нові ідеї, нові технології і новий креативний зміст.
Отже, до цього класу входять (в Україні, мабуть, не цілком, а частково) науковці, підприємці, менеджери, працівники IT-індустрії, велика частина інтелігенції разом з більшістю професорсько-викладацького складу вишів, особи «вільних» професій. Мабуть, це неточний список, але й цього вистачить, щоби побачити: саме креативний клас забезпечує випуск педагогічної і духовної «продукції», стимулює і організує розвиток економіки, і перш за все – найновіших технологій: тим самим підтримує сучасний рівень виробництва та послуг.
Виходить, креативний клас суто об’єктивно має ПРЯМУ ВИГОДУ від інноваційної модернізації, яка в наш час тільки і може вивести країну до  економічного процвітання. Тим часом, модернізацію української економіки, про яку принаймні хоч би говорили попередники, нова влада рішуче забетонувала. Бо газово-металургійне лоббі консервує морально і матеріально застарілу промислову базу і структуру важкої промисловості. Адже, чим більше газу, нафти, електрики, природних ресурсів витратить Україна, тим більший прибуток отримають головні спонсори владної партії. Останнє вітання від уряду: в проекті Податкового кодексу програмістам підвищили податок.
Таким чином, кращі мізки нації і найбільш енергійні особи об’єктивно вже постали перед жорстким вибором: виїхати в еміграцію, або ж, в інтересах власного майбутнього, зробити свою рідну країну економічно успішною, а державу – дійсно демократичною. Дехто вже обрав другий варіант:  «Спасибо Богу и моим учителям - у меня специальность embedded Linux programmer, в загашнике 7 лет работы на зарубежные корпорации - и работу себе я найду. Но так как я родился и вырос в Украине, не попробовать сделать то, что можно, мне будет стыдно. И если ничего не получится и я решу уехать - просто хочется ехать с чистой совестью (feci quod potui faciant meliora potentes). http://infoporn.org.ua/2010/07/02/pochemu_u_nas_vse_ploho_a_u_nyh__vse_horoshoІ Очевидно, що з усього українського соціуму саме креативники мають найкращі інтелектуальні та професійні МОЖЛИВОСТІ очолити і здійснити оздоровлення суспільства (разом з державою). Ось і третій аргумент ЗА креативників: вони МОЖУТЬ.
Цей клас лише починає усвідомлювати свою місію і свою перспективу в Україні, тому ще не готовий до масової участі в суспільних змаганнях. Проте, принаймні одна купка креативників вже зухвало кинула виклик  системі. На загальнодоступному сайті свої наміри вони сформульовали гранично ясно: «наша мета не створення спільноти для "поговорить", а для приходу до влади». http://ukraine2.eu/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
Очевидно існують й інші подібні осередки, які поки не воліють розкривати карти. А названа група вже відкрилася, має у складі юристів і підприємців, попередньо визначила перелік і частково навіть зміст майбутніх реформ: від конституційної і судової до податкової і територіально-адміністративної. Готують мережевний майданчик загального користування, щоби запропонувати всім бажаючим: спільно опрацювати, як Великий Проект оновлення країни, так і стратегію та тактику практичних дій. Вже зараз визначили головний принцип побудови Нової держави і власного руху: ГОРИЗОНТАЛЬ.  
«Чинна вертикальна система управління пригноблює інтелект суспільства, вона була створена для ручного управління, надає  умови для корупції, а головне –  атрофує гідність особи, - написав один з інноваторів у відповідь на публікацію про Мережевну Демократію http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/8/5362611/ -  На противагу вертикальній наша  система є горизонтальною і відкриває перед кожним бажаючим максимальну можливість самореалізації, дозволяє задіяти ІНТЕЛЕКТ НАЦІЇ, щоби закласти основу «інтелектуальної» країни, країни інноваційної економіки... Наш проект по суті стане школою електронного самоврядування нації. Спочатку ми будемо паралельною спільнотою, яка поступово вбере всю Україну. І тоді збудуємо потужну інтернет-плаформу, створимо електронні виконавчі, сервісні структури: електронний уряд».
Скептики, чи реалісти (?) подібні амбіційні плани вважають утопічними, але принципових заперечень поки не висунули. Бо що може стати перешкодою креативістам: як не цій групі, так іншим? Суто технологічні можливості для розпочатку такого Проекту вже наявні, а кількість користувачів з широкосмуговим доступом до інтернету зростає приблизно в півтора рази кожного року: час грає за креативістів. Мізків у оновленців вкільканадцятеро більше, ніж у влади разом з усіма консультантами і радниками. Наприклад, ось тільки що збірна України виграла Всесвітню шахову Олімпіаду. А в уряді не втямили не тільки влаштувати гідну зустріч олімпійцям-переможцям, але хоч би вчасно привітати гордість нації. (Невже не привітали тому, що українці виграли у сбірної Росії, та ще й у неї вдома? Чи просто не помітили шахістів за великими бізнесово-футбольними клопотами?)
Ефективність використання інтелекту у креативістів на порядок вище завдяки горизонтальній кумуляції. Головне ж – їм забезпечена масова підтримка, бо нова система влади принципово прозора для кожного, та ще й вивільняє потужні суспільні сили, що здатні створити не просто заможну, а  комфортну і гідну Україну. І зовсім не в далекому майбутньому.
Щодо коштів – то на початку активісти обходяться виключно особистими ресурсами: сервіси інтернету переважно безкоштовні. Отримувати гроші іззовні під будь-які умови взагалі не передбачається: лоббісти у цього руху принципово і заздалегідь виключені. Сподіваються на те, що підприємці малого і середнього бізнесу приєднаються до Великого проекту, бо їм остогидла безкінченна ненаситних хижих чиновників і підступних політиків.
Не виключаю, що об’єктивно інтерес в креативному оздоровленні мають і підприємці великого калібру: бо давно мріють хоча би частину коштів, зароблених іноді з ризиком для життя, трансформувати у невідчуджену спадкову власність. Так заведено в правових державах, демократичних суспільствах. Сьогодні ж в Україні гарантію дає тільки близкість до головного «тіла», а всім там місця не вистачає. Залишається виводити активи за кордон та готувати запасний аеродром.
Виходить, що ПРИНЦИПОВО Великий Проект може бути реалізований, а час Х залежить, в основному, від темпів самоусвідомлення креативного класу. В цьому напрямі маємо цікавий симптом: нещодавно біля входу до Харківського національного університету радіоелектроніки з’явився пам’ятник програмісту. Самоорганізація ж, як бачимо, фактично вже розпочалася – заради самоврятування, заради збереження власної гідності. А гідність – це останнє, що залишається у порядної людини.
Ось і уявімо, що за кілька років креативісти свій проект реалізували, створили прозорий для кожного громадянина електронний уряд, який розпочав працювати паралельно з Кабінетом Міністрів. І кому ми станемо платити податки? Туди, де бюджет розкрадають, де тендери мають наперед визначений результат, де душать весь бізнес за винятком олігархічного? І що зможе старий Кабмін, якщо залишиться без грошей? Наказувати? А хто послухає, якщо підкорятися електронному уряду буде вигідно всім?
Невигідно тільки правлячій верхівці, якій таки доведеться піти. Декому із славної когорти дорога точно лежить на нари: відпочити від нервово-виснажливого дерибану…
Олександр Тертичний