Їхала сьогодні вранці до Верховної Ради на мітинг, і думала собі – а чи дійсно воно мені треба? Оцей мітинг, мова? В країні Конституції вже кілька днів як немає, і нічого – ніхто через це ще не помер…
 
     Але ж тут дивлюся навкруги і усвідомлюю – я через усе місто проїхала, і жодного українського слова не почула, окрім «двері зачиняються» у метро! У Київі, у серці країни - всі тільки російською розмовляють!
 
    Та не треба ніяких аргументів щодо того, скільки державних мов треба Україні і яких. Є речі, які не треба доводити чи по сто разів пояснювати. Волга впадає в Каспійське море, чужі листи читати не можна, державна мова в Україні – українська! Хто не може цього зрозуміти – просто запам’ятайте!
 

                         ВРЯТУЙ СВОЮ МОВУ!
 
Біля комітетів Верховної Ради зібрались понад 2000 громадян України, які вимагали відкликати антидержавний проект закону «Про мови в Україні». Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.
Сьогодні, 4 жовтня, погоджувальна рада парламенту мала розглядати законопроект «Про мови в Україні», який, у разі його погодження,  мав бути включений до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради цього тижня. Законопроект не був внесений до розгляду і, за словами народного депутата України Андрія Шевченка, який вийшов до мітингуючих, його немає в проекті порядку денному й на насиупний тиждень.
Українці – громадяни різних національностей, яким не байдужа доля України, прийшли до будівлі  комітетів Верховної Ради України і висловили свій рішучий протест проти антиукраїнського законопроекту О. Єфремова, С. Гриневецького і П. Симоненка, який фактично наділяє російську мову функціями другої державної й загрожує стабільності в країні. Становище української мови після прийняття законопроекту організатори символічно підкреслили золотими клітками, до яких вклали україномовні книжки.
Громадянські активісти вимагали відкликати антидержавний проект закону із реєстрації у ВР і закликали коаліціантів та владу зайнятись ділом: тарифами на газ, цінами на продукти харчування, зарплатами, іншими економічними та соціальними проблемами, а не питаннями, які роз’єднують країну і суперечать її Конституції.
 
На акції були присутні відомі громадські діячі (українські дисиденти Євген Сверстюк і Василь Овсієнко), письменники (брати Капранови) і музиканти (лідери гурті «ТНМК» і «Тартак» Фагот й Сашко Положинський). Виступаючі навели неспростовні докази того, які загрози чекають на українську мову в разі прийняття цього документу. Символом заборони та руйнації стали золоті клітки, в які активісти помістили  книжки українською мовою, диски з українськими піснями, фільми.
 
Якщо буде узаконена «українсько-російська двомовність», українська швидко зникне зі шкіл і вишів, з телебачення й кінотеатрів, книгарень і крамниць, органів влади і війська. Українці стануть людьми другого сорту у власній країні, а сама Україна після цього швидко перетвориться на російську провінцію.
Протестувальники наголосили, що автори законопроекту роблять акцент тільки на одній з мов національних меншин – російській. При цьому обходять належною увагою мови народів, які проживають в Україні на своїх етнічних територіях і не мають іншою держави, де б їхні мови могли зберігатися й розвиватися – кримськотатарську, гагаузьку, караїмську, кримчацьку, урумську мови. Цим мовам загрожує зникнення, якщо держава не надасть їм підтримки, а деякі з них вже перебувають на межі забуття. Натомість українською владою декларується відданість Хартії регіональних мов, яка спрямована на захист мов, які зникають, чи число носіїв якої скорочується, й одночасно вона «захищає»  російську, якій нічого в Україні не загрожує.
Закінчуючи акцію, ведучий Євген Ніщук, відомий всій Україні зі сцени Майдану-2004, закликав продовжувати боротьбу та поширювати її на всю Україну, допоки антиукраїнський законопроект не буде знято з реєстрації остаточно.
Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.
Нам немає на кого сподіватися, окрім як на самих себе. Лише кожен із нас і всі ми разом зможемо зупинити українофобів. Коли нас багато, вони відступають!
В разі, якщо законопроект не буде знятий з розгляду остаточно,
ВЛАДА, ЯКА МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ ГРОМАДЯНАМ ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ВИРІШУВАТИ НАГАЛЬНІ ДЛЯ НИХ ПРОБЛЕМИ, ПРИРЕЧЕНА БУТИ ВИКИНУТОЮ НА СМІТНИК ІСТОРІЇ!
Організатори: Громадянський рух «Відсіч», Рух добровольців «Простір свободи», Громадська кампанія «Новий громадянин».
Прес-служба ГР «Відсіч»
 
     Скільки людей було - не знаю. Тисяча - півтори. Десь 70% - студенти. Самі діти.
Між собою обговорювали рішення Конституційного Суду, питалися – навіщо Україні в теперішній ситуації Євро-2012, розповідали, що навчальний процес поступово переводять на російську мову, що інформаційний простір країни «русіє» на очах, а ціни ростуть наче їм пороблено…
 
     «Збережемо мову – збережемо душу, збережемо душу – збережемо свободу, збережемо свободу – врятуємо Україну!» - сказав один з тих, хто виступав на мітингу (цитата майже  точна, але ж я там не конспектувала…)
 
     Але ось про подумалося – якщо всі дорослі і розумні будуть сидіти вдома і повторювати як отче наш: «Толку не буде, ні на що це не вплине, не бачу у цій акції ніякого сенсу!», чи зможуть ці діти самі вибороти для себе право на рідну державну мову?