для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

День обидлення


День обидлення
Почувши про відміну закону № 2222-IV (в народі – Політреформа) перша думка була – «Ну нарешті, от зараз почнеться!» Але минув день. І нічого не почалося. Минув другий день. А на Майдані та під ВР не зібралися ніякі сотні тисяч обурених громадян. Стрічки новин повідомляли про що завгодно крім одного – не відбулося ніяких масових страйків. Ніяке громадське суспільство не завимагало припинити конституційний безлад і не закликало до бойкоту рішень чинної влади. Та власне й не збиралося вимагати і закликати. Регіонали аж надто добре знали, що ніхто не пискне. Тому й діяли спокійно і впевнено у власних силах. А кого їм було боятися?
 
Створивши з порушенням чинного законодавства «коаліцію тушок», встановивши у парламенті мордобійну систему прийняття рішень, скупивши чи-то залякавши суддів, затиснувши в податкових лещатах малий та середній бізнес, регіонали зробили подальший логічний крок – загарбали до своїх рук усю владу в країні. Відтепер хай навіть взявши владу у більшості місцевих рад, опозиція не зможе ніяк впливати на владу. Вона не зможе опиратися діям Кабміну призначеного президентом. Взявши більшість у парламенті опозиція не зможе створити коаліцію, та призначити свій уряд. Уряд нині призначатиме і звільнятиме тільки президент. Вся бійка тепер розгорнеться за посаду президента, бо тільки опанувавши цю посаду опозиція зможе бодай почати виконувати обіцянки дані людям.
 
І зрозуміло, що чинна команда посаду президента не віддасть ні за які медяники. Вона вдасться до фальсифікацій. Вона підкупить та залякає всіх неприборканих. Вона якщо треба ініціює громадянський конфлікт або вуличний терор. І в умовах коли на розі біля твого дома відбудеться поножовщина між «москалями» та «нациками», а вулична гопота користуючись нагодою обнесе пару квартир, ти шановний читачу, сам побіжиш голосувати за ПР з єдиною думкою «ніж таке – то краще вже регіонали».
 
У регіоналів просто не лишається вибору. Після всього що вони накрутили вже  перші півроку перебування на владі, виходів у них лишилося тільки два – або диктат, або колючий дріт. Вдруге няньчитися з ними так як няньчився Ющенко, вже не будуть. Апелювати до закону їм буде марно – вони самі вже витерли ноги об всі закони об які тільки можна їх витерти. Нинішнє суспільство вже й близько не нагадує себе саме зразка 2004-го року. Нинішнє суспільство вимагатиме не «Схід і Захід разом». Воно вимагатиме крові й помсти.
 
Суспільство нині зле й зневірене. Але воно мовчить. Воно чудово розуміє що боротися методом присутності на Майдані вже не вийде. Тепер прийдеться все робити по справжньому. А по справжньому – того, колінки трусяться. Хто там буде на владі у підсумку – то ще ворожка на двоє сказала. А черепа позбутися можна тут і зараз.
 
А так кортить доньку заміж видати… Або дочекатися коли син у перший клас піде…
 
Більшого владі й не треба. Їй не треба аби її любили – їй треба аби їй корилися. Що з того що пахолки проміж собою їх-панів матюками криють? Накази виконують? Податки платять? Більшого і не потрібно.
 
Владу регіонали тепер навряд чи комусь віддадуть. Не раніше ніж років за 10, та й те якомусь Кролику Сені. Аби виправдатися перед західними партнерами, бачте, мовляв, у нас о-го-го яка демократія. Познущаються з «іграшкового президентка» років 5 як знущалися з Ющенка. А потім викинуть і знову повернуть все на кола свої.
 
Або краще. Вирішить Конституційний суд, що для більш якісного проведення реформ, Україна має повернутися до монархічної форми правління, незаконно обірваної у 14-му сторіччі з втратою влади на галицько-волинських землях останніми князями Рюриковичами. Потім придворні герольди знайдуть безперечні докази, що орел наш Віктор Федорович – 100%-й Рюрикович. І буде проведена коронація згідно якої орел наш Віктор Федорович буде проголошений Великим Князем Руським Віктором І. Годиться? А такі давні і дуже шляхетні панські звички як право «вільного шляху», віра за вбитого та перша шлюбна ніч, навіть відновлювати не треба – особи наближені до влади і так користуються ними по-потребі, не питаючи дозволу.
 
Стане хтось тому опиратися? Хто? Бюджетники? Вчителі, лікарі, військові, працівники бюджетних відомств і підприємств? Це ж з них здиратимуть три шкіри на тиждень по мірі наростання. Це їх опускатимуть до рівня жебрацтва аби забезпечували своїм панам-керівникам максимум комфорту існування. Це їх мордуватимуть знову й знову, аби знову кололися на гроші… Але вони мовчатимуть. Облизуватимуться, здихатимуть, скиглитимуть на форумах, а в житті керуватимуться давніми заповітами «моя хата скраю» та «либонь нас пронесе»!
 
Як завжди.
 
Чи може опиратимуться підприємці? За кого? За тих істот що самі не ладні собі раду дати та ставлення держави до себе вибороти? 7,5% населення підприємців мають буцатися проти чинуш і влади, бо решта населення мовчить та розслабляється? Та їм легше й вигідніше домовитися з владою і самим користуватися всіма існуючими привілеями та привабами феодальної мародерократії та відкатної економіки.
 
Так що покиньте сподівання. «Не жди сподіваної волі – її не буде, цар Вітюня її приспав…»
 
А що робити нині? Та що завгодно. Можна волати «тут життя не буде, ця земля проклята» і мерщій чухрати за кордон. Дорога килимом, плакати не станемо!
 
Можна захоплено готувати зустріч Нового року. Можна просто напитися з пересердя. І головне – треба не забувати вітати одне одного з новим святом – святом перетворення всіх нас на безголосе бидло.
 
З 1 жовтня усіх. З Днем обидлення!
© Дракон [04.10.2010] | Переглядів: 4400

2 3 4 5
 Рейтинг: 43.0/60

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook