пароль
пам’ятати
[uk] ru

Репортаж з акції спротиву (нажаль без фото)


Репортаж з акції спротиву (нажаль без фото)
Я під’їхав до Маріїнського парку і запаркувався, як завжди на коротенькому провулку за китайським посольством. Було 10:40 ранку – холодно і сіро. Вийшов з машини і покрокував до Верховної Ради.
 
Ще здалеку стало помітно, що машин рухають вулицею Грушевського без перешкод, а отже акція протесту не на стільки велика, як того хотілось би. Хоча, забігаючи вперед, скажу, що кількість людей, які приймали участь в акції виявилась досить значною, як для мітингу, що зорганізувався завдяки лише інтернет спільноті.
 
Люди стояли біля будівлі Комітетів Верховної Ради щільно, перешкоджаючи вільному просуванню депутатів до комітетів, залишаючи їм вузенький коридор під стінами будівлі. Кожен депутат, що проходив повз мітингувальників отримував відповідно оплески (дуже рідко) або дружній залп вигуків «Ганьба! Ганьба!» в залежності до позиції депутата по скандальному закону про мови. Люди займали одну смугу проїзної частини вулиці Грушевського під дбайливою але досить чемною охороною міліції.
 
Біля самісінького входу на імпровізованій трибуні-постаменті знаходився модератор акції, який променисто вигукував вимоги мітингувальників в мегафон і надавав слово, бажаючим виступити громадським діячам і представникам культури. Серед промовців були, як особистості добре відомі широкому загалу людей на кшталт Фагота з гурту ТНМК так і видатні громадські діячі, як депутат від партії Народна Самооборона Олесь Доній.
 
Попри різні теми в промовах – освіта, кіно, культура, книги, наука і суспільне життя - всі промовці були спільні в двох речах: перше - російська мова в Україні не страждає і ніколи не страждала від утисків і не потребує захищення, на відміну від української, про яку сказав Фагот: «Ми тільки но почали потроху піднімати голову, а нам її вже намагаються відрубати» і, друге – кожен хто бореться, це - фортеця і мова – наша остання барикада.
 
Між виступами ораторів мітингувальники співали «Ой у Лузі Червона Калина», «Там Під Львівським Замком» під акомпанемент сивого музики з сопілкою і вигукували гасла на кшталт «Ні другій державній мові!», «За українську!» і звісно ж «Ганьба!» адресоване авторам закону і їх симпатикам.
Хочу додати, що окремо отримав на горіхи теперішній міністр освіти Табачник. Мабуть, що скандування «Табачник геть!» було одним із самих завзятіших і довгих.
 
Для покращення звучання акції, учасники використовували пластикові пляшки з монетами всередині і пару цинкових відер. Люди тримали в руках плакати з гаслами по типу: «Хочеш двомовності – вивчи українську», «Закон про мови – ніж в серце України» і державні прапори. Партійна символіка, як і вимагали організатори мітингу, була повністю відсутня на акції і було видно що всі, хто зібрався під стінами комітетів ВР дуже особисто сприймають підняту тему і прийшли, незважаючи на дуже холодну погоду, вимовити свій протест і захистити своє право – на рідну мову в своїй країні.
 
Я простояв десь півтори години з мітингувальниками, підтримуючи їх гасла і заклики і поїхав на роботу – мітинг ще продовжувався. Я їхав і думав, чи не мало було людей, чи може це все дарма? Але ж раптом, я зрозумів, що саме мене здивувало, коли я підходив до протестувальників – велика кількість молоді. Молоді, яка свідомо прийшла на заклик захистити Українську Мову, молоді, яка співала Ой у лузі червона калина, яка розуміє, що таке національна ідентичність і готова боротись за свою країну! І це розуміння надихнуло мене, надало надію, віру в те, що поки ми боремось – Україна живе!
 
Слава Україні!
 

(с) Кебета - український суспільно-політичний блог
http://kebeta.in.ua
© abase [04.10.2010] | Переглядів: 2016

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.6/53

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати