пароль
пам’ятати
[uk] ru

Виступ єфрейтора Мрачного на генеральній асамблеї ДД.


Виступ єфрейтора Мрачного на генеральній асамблеї ДД.
   Доброго дня усім.
 
   Хто забув, то я таки отой, Мрачний. Ну харя така, що ні в одне дзеркало не влізе.
 
   Можете вже плюватися, та кидати помідори.
 
   Ну щоб ото дуже не розпилятися, привіт заюлькам, та синякам. Противсіхам не привіт.
 
   Тута вже стільки кісток перемили отим йолопам, чи то страйкарям, чи то заколотникам, що хочу поінформувати персонал про справжній стан подій.
 
   Ну так от. У схроні гарно. Так затишно, жодного противсіха, усі один одного люблять (не подумайте там чого...). Постійно включена трансляція подій на Дурдомі. Валяісі собі на топчані, та висловлюєш вумні думки, про те які дурні на ДД, і які ми вумні.
 
   Як на мене, то є таки й незручності. По перше це те, що нема Русранчика, бо я дуже вже скучив. А по друге – це жіноче питання. Ну по життю я однолюб. Всі знають, що я люблю тільки Сову. Там залетіла якась Сова, але то мабуть не моя любов.
 
   Ще що трохи незручно, якось воно там скучновасто. В цілях художньої самодіяльності куснув Іванівну. Кажуть ніззя. Покусав Антипроффа. А там шкіра ще сталінського року випуску. Ледь зуба не зламав.
 
   А так все гарно. А що саме гарно, то те, що там геть усі генерали. Всі до одного. Я записався єфрейтором. Так і кажу – єфрейтор Мрачний для проходження служби прибув. Які будуть вказівки? Спочатку вказівок ніяких. Бо генералів багато, і кожен самий вумний. Потім генерали бобігли у різні боки. Я якось так – “разрєшітє обратіться! Бігати у різні боки, то є дуже непродуктивно.” Але всі вже розбіглися.  
 
   Коли прибігли, відхєкалися, бачуть йолоп єфрейтор сидить без роботи. Ну про всяк випадок дали і мені завдання. Кажуть – он бачиш засідання дурдому на екрані? Треба плюватися, та кидати яйця в екран.
 
   І шось мені так скучно стало... Я, простий український Юльок. Ні в бога, ні в чорта не вірю. А попав у якусь секту. А якщо будуть баранів різати на заклання, то кого першого? Єфрейтора Мрачного! Ну, ото, втік короче. По полям, долінам, та межгірьям... Тіпа навпростець...
 
   Розуміючи що в моєму житті настав тяжкий період, купив скафандра, чотири парасольки, та ОЗК з війскового складу. Ще й вирив нору у повний зріст за шахтою ім. Засядька. Бо ща помідори та кирпичаки летітимуть з обох боків.
 
   Так що отаке воно таке. Звиняйте, побіг я до свого бункеру ховатися, бо ща почнеться...
© Мрачный [27.09.2010] | Переглядів: 3412

2 3 4 5
 Рейтинг: 42.3/76

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати