Вільний переказ своїми словами інтерв'ю одного розумного хлопця, націонал-ліберала, авторові ІМХО про те, яким робом політичні сайти заробляють на життя, та чи можуть автори та коментатори цих сайтів впливати на їх редакційну політику.
 
Редакційну політику рядові відвідувачі і сторонні автори змінити не можуть. Вони, якщо їх згуртується якась помітна кількість, можуть на неї впливати, і чим організованіші і злагодженіші будуть їх дії, тим сильніше вплинуть, можуть дуже сильно впливати, а можуть сайт навіть звести на маргінез, але політику будуть визначати не вони.
 
Причина проста, як сінешні двері: прибуток, що його має власник політичного сайту в Україні, ніколи не може базуватись тільки на рекламі, цей прибуток формується шляхом продавання площ сайту для проведення політтехнологічних компаній і маніпуляцій. Чому?
 
Бо політичний сайт не має широкої цільової аудиторії потенційних покупців, реклама товарів і послуг на ньому відтак малоефективна і платять за неї небагато. Так, "дєтішкам на молочішко". Ну має там якийсь сайт тисячу - постійних читачів і 9 тисяч епізодичних (але теж, переважно, це незмінний контингент, бо за пошуком на політсайти виходять дуже рідко, немає причин).
 
А ось наприклад сайт про автомобілі має теж тисячу читачів і 9 тисяч епізодичних, але епізодичні - переважно попали випадково, скориставшись пошуком в інтернеті, бо шукали данні про щось конкретне і вийшли на якусь проіндексовану статтю.
 
Реклама мастила на автосайті - це знову тисяча потенційних покупців з постійних і 9 тисяч з “зальотних”, і, що дуже важливо, ці 9 тисяч переважно кожного дня - інші. Отже, за місяць рекламу подивились 1000постійних+1000постійних з епізодичних, +30 днів х 8000 випадкових відвідувачів = 242 000 переглядів. Усі - потенційні покупці.
 
На звичайному політичному сайті (ДД на увазі не мається. Ми взагалі унікальні) - 1000 постійних, + 8000 постійних з епізодично переглядаючих+30 днів х 1000 зальотних= 39 000переглядів.
Скільки з них мають автомобіль і купують мастило?
Тепер відносно реклами продукції та прибутків від цієї діяльності на політичному сайті усе усім зрозуміло?!
 
Тому у політичне “міжсезоння” з постійними відвідувачами і авторами будуть гратись у що завгодно, задля того, щоб зібрати якомога ширшу цільову аудиторію прихильників певної політичної сили. У якомусь випадку - “юльків”, в іншому - "синяків", при нагоді і від "протипсіхів" не відмовляться.
 
З ними будуть рахуватись, панькатись і няньчитись. Усе заради того, щоб автори написали побільше цікавих матеріалів і, відповідно, щоб конкретний сайт ставав усе популярніший серед певної цільової аудиторії - в даному випадку наприклад - “помаранчевого” електорату. Зауважте, вони, автори, - “наживка”, а ловлять - “рибку”, їх читачів.
 
Щоб читачам було цікаво - запустять пару-трійку штатних ПРдунів та протипсіхів, для підтримки “градусу”. Власники сайта будуть холити і захищати невелику кількість яких небудь Іксів, Ігриків або Зетів, що гавкають на юльків з власної ініціативи - треба менше власних штатних провокаторів на утриманні, (менше витрат).
 
У "міжсезоння" власники сайту будуть плекати толерастію і чемність, закликати до політ коректності, поважати усі точки зору (це підготовка психіки зібраних авторами - юльками читачів для вкиду інформації у час Х).
 
Зайвих і неадекватних супротивників, або тролів, що косять під таких, усяких Огірків з Помідорами - вчасно поріжуть на салат, виб'ють і розженуть, щоб неадекватом не псували картину, щоб не тренувати стійкого озлоблення і категоричного несприйняття (ні, не у авторів і коментаторів, а у їх читачів, щоб не формували стійкого негативу до ПР наприклад).
 
Зауважте ще одне: читачі таких сайтів - політично активні люди, вони активні “носії”  ідей, вичитаних на сайті, у суспільство. У середньому кожен такий формує меми у головах близько 20 своїх політично - неактивних знайомих, які, у свою чергу, інфікують цими мемами ще 2-3 своїх знайомих, з яких майже усі “запліднюють” цими мемами свої сім”ї, припустімо, ще двох, і частенько цей ланцюжок протягується і далі.
 
Отже, кожен читач політсайту дуже швидко формує точку зору близько 20 х 2,5 х 2 = 100 чоловік. Припустімо, таких читачів близько 9000, отже, “свіжий” політичний мем, ідея швидко охоплять близько 900 000 чоловік.
Оце і є цільова аудиторія і заробіток політсайту.
 
У будь-якого власника політсайту вибір простий, або продавати площі сайту з вигодою для себе - хто більше дасть, або тримати його у збиток для підтримки штанів своєї ідейності та праці на самого себе, коханого. Тому пані та панове - тут справа не в конкретних власниках якогось політичного сайту, це просто такий бізнес і  нічого особистого.
 
У час Х сайт продається з потрохами політтехнологічній фірмі, яка через нього починає активно просувати якусь заздалегідь розроблену ідею наприклад - “протипсіх”. І вона, як полум”я, охоплює суспільство. Причому - саме необхідну цільову аудиторію, пани автори і коментатори недаремно збирали хазяїну сайту на заробіток? Працювали і трудились у поті лиця, щоб читачі вважали сайт цікавим, “своїм” - позитивним.
 
У міжсезоння до авторів пильно придивлялись усякі політтехнологи, соціологи, що зазвичай маскуються під пересічних  відвідувачів, ставлять на авторах та коментаторах досліди - про що інколи пишуть прямим текстом, вивчають пануючі думки серед них - як і на що реагують.
 
У час Х- вийдуть умовні А з В і С, і вкинуть свіжу потрібну ідею «стидно голосовать», панімаш, чи протипсіх, ні, - не авторам, вони зробили свою справу, а тому можуть вільно їхати куди  подалі на "юх", а - читачам, яких залучили автори - юльки.
 
І у цей час до активно-свідомих авторів не буде ніякої толерантності і ніякої демократії - перебанять усіх і усім заткнуть рота, бо прийшов час господарям політичного сайту заробити трохи грошенят для себе, на так дбайливо зібраних авторами та коментаторами читачах. І зроблять вони це дуже красиво, по - свинійськи толерантно і розумно, бо вони ж проффесіонали.
 
А потім знову почнеться міжсезоння, царство демократії і толерантності. Наївні любителі - автори знову почнуть збирати цільову аудиторію для чергової виборчої компанії, а спіраль чергового політтехнологічного ходу вже в новій маніпулятивній якості знову себе відтворить в свідомості кожного йолопа.  Ось так існуючи і виживаючи працюють усі Українські політсайти...
 
Зауваження:
 
Усі цифри про аудиторію сайтів наведенні вище - умовні, оскільки напевно я не знаю скільки читачів є на якому сайті, але те, що один політично-активний читач політсайту дуже швидко формує точку зору близько 20 х 2,5 х  2 =100 чоловік, це чистісінько - святісінька правда.
 
В той же час "Мене шматують похмурі сумніви" відносно того -  куди це перед виборами в місцеві ради з нашого рідного сайту повністю зникли наші дорогі друзі - юльки?
 
Інформація до роздумів та подальших дій:
 
На виборах президента  України 2010 року суспільству була запропонована маніпулятивно-політтехнологічна теза «наймудрішого народу»… Хто ж добровільно відмовиться від почесної приставочки най?
 
А раз наші громадяни най - най – найгарніші, найрозумніші, наймудріші тому вони й без підказки політиків - дурнів самостійно знали  що голосувати не було сенсу ні за кого - тому що всі однакові попуглисти…
 
Проти усіх, а в дійсності враховуючи фальсифікації та підкилимні інтриги проти одного, але на користь іншого - спрацювало і найбідніший серед комуністичних олігархів та найповажніший і найрозумніший громадянин України нами наймудрішими був вибраний президентом Європейської країни.
 
З виборами в місцеві ради політтехнологи чомусь засумнівалися в наших найкращих розумових здібностях і вже сьогодні підштовхують нас до думки, що значна кількість українців все ж повні ідіоти, та недоношені дебіли…
 
А тому панове дурні та повні йолопи, не вибирайте собі місцеву владу від якої залежить Ваш побут та цивілізоване життя-буття… Раджу Вам усім добровільно та без примусу віддати своє право обирати та бути обраними – найрозумнішим серед нас найдурніших, які добре знають в яку купку скласти Ваш вибір…
 

П.М.    
 
Сайту не капець!
Конфлікт між авторами і адміністрацією ДД приведе до його оновлення на якісно інших - справедливих правилах. До оновлення журнашлюх в відповідальних журналюг, і до того оновлення коли кожен автор  відчуваючи свою відповідальність за майбутнє, буде і в Словах і на ділі виконувати ті 10 Заповідей - якими хизуючись кожного дня ми усі хітливо зневажаємо...
 
Публікація цього матеріалу переслідувала до ідиотизму просту ціль: Виявлення хоча би якогось інтелекту у тих хто залишився на сайті! (Юлькам  категорично було заборонено  коментувати і навіть оцінювати матеріал!)
 
Вимушений константувати, що розуму у читачів та колег з ДД - незалежно від кольорів, вистачило щоб відповідним чином оцінити матеріал... А як все відбувалося?!  Балансуючи  мінімальним рейтингом і знаходячись майже на межі знищення матеріал вижив, а разом з ним вижив і переміг свою дурість розум кожного мізгуючого.
 
Усім небайдужим та розумним дякую!
Обновившись справедливими правилами - САЙТ БУДЕ ЖИТИ!
 
Віктор Простолюдина
23.09.2010 17:01:59