Цей матеріал – моя скромна спроба дати відповідь на два поєднані, на мою думку, питання. Та озвучити можливий спосіб дії на найближче майбутнє.
 
Питання перше – що робити, коли нас не чують наші обранці і лідери?
Питання друге – як боротись з підвищенням тарифів на газ, гарячу воду та опалення?
 
Обидва питання дискутуються на форумах (в тому числі ДД) регулярно і давно.
 
Ми повідомляємо про те, що звертались до різних політиків з пропозиціями, але не почули відповіді. Особисто я також розповідав про свої спроби достукатись хоч до когось. Звертався до вищих чинів БЮТ. Проводив навіть своєрідний експеримент, коли написав листи до 32-х політичних партій з пропозицією щодо енергоефективності ЖКГ. Не отримав жодної конструктивної відповіді. Бо та відповідь, яку я почув на особистому прийомі в нардепа від БЮТ не може вважатись конструктивною.
Багато з форумчан (в тому числі і я) відгукнулись на звернення В. Уколова («Зробімо батьківщину разом»). Де результат? Невідомо.
Одні нападають за це на політиків і політичні сили. Інші – захищають їх. На ДД більше мови йде про БЮТ та ВО «Батьківщина». Про ЮВТ.
Чому?
Мабуть тому, що тут більше людей, які дійсно занепокоєні станом справ в цій політичній силі. І пов’язують (чи пов’язували) саме з нею свої сподівання. Я теж належу до таких людей.
 
Тому зробив ще одну спробу.
 
Надіслав листи голові фракції БЮТ Кириленку І.Г. (13.09.2010) та депутату Яворівському В.А. (16.09.2010) з повідомленням про те, що можу запропонувати механізм мобілізації виборців. Як всі здогадались – відповіді від першого адресата не отримав. Побачимо, що буде з другим листом.
 
В чому причини такого ставлення до тих, хто активно хоче допомогти?
Деморалізація верхівки БЮТ від поразки і відсутність резервного плану дій на випадок поразки?
Відірваність від реального життя і, як наслідок, нерозуміння реальної ситуації?
 
Не буду нічого стверджувати відносно першого, а відносно другого – здається таки правда.
 
Згадаємо нещодавній коментар, що дав Яворівський В.А. УНІАН (http://www.pravda.com.ua/news/2010/09/14/5382129/). Ось цитата з матеріалу УП:
«чинником, який гальмує ефективну роботи опозиції, Яворівський назвав відсутність альтернативних пропозицій.
"Очевидно, що ми сьогодні воюємо тільки "проти". Проти Податкового кодексу, встановлення нових тарифів... Ми ще не вийшли на той рівень, коли потрібно пропонувати альтернативу", -- зазначив він.» (підкреслення моє).
 
Уявляєте, шановні, -- вони «ще не вийшли на той рівень».
 
«На жаль, зараз ми більше спілкуємось на рівні крику та емоцій", -- сказав БЮТівець. "Цього треба позбуватись, а процес цей триватиме не день і не місяць.»
 
Тобто форумчани ДД (і не тільки вони) вже вийшли « на той рівень», щоб пропонувати, і давно вийшли, а наші лідери – ні. І триватиме це не день і не місяць.
 
При цьому і сьогодні не дослухаються до своїх прибічників.
Підтвердження можна прочитати, наприклад, в повідомленнях Nadin від 16.09.2010 об 11:01 на темі «Идет превыборная агитация ПР» (http://forum.durdom.in.ua/viewtopic.php?f=1&t=62237&start=75), або в повідомленні VY_long від 16 вересня 2010, 11:34 на цій же сторінці.
 
Проте.
 
Завдяки обговоренням на форумах проблеми зворотнього зв'язку з партійними функціонерами я дійшов до думки, що в кожній партії є нормальні люди - чесні, порядні, відповідальні.
Не в кожній партії їм належить вирішальне слово.
Але вони є. Ми самі повинні їх ідентифікувати. Практично задіяти в інтересах виборців. І допомогти. Озброїти реальною предметною підтримкою людей.
Тим самим допомігши собі. (Те, що курсивом, додано 18.09.2010)
 
Тепер про друге питання, поставлене на початку матеріалу.
 
Тарифи та енергоефективність.
 
Обговорюємо-обговорюємо-обговорюємо…
Без жодних наслідків. Підтвердження на форумі ДД (вже не кажу про те, що бачимо в реальному житті).
 
Гарна тема з розумними пропозиціями – «Меры по повышению энергетической независимости» (http://forum.durdom.in.ua/viewtopic.php?f=1&t=51125&start=25).
Започаткована 23 квітня 2010 року.
Про що останній пост від 16 вересня 2010 року?
«Белок медуз осветил будущее солнечной энергетики».
За всієї поваги до автора посту зазначу, що йдеться, на сьогодні, про абстракцію. Оскільки «ККД даного пристрою дорівнює 0.1%» (http://www.membrana.ru/articles/inventions/2010/09/14/171000.html).
 
Тобто, є пропозиції, є ентузіасти – відсутні механізми. Маю на увазі як механізми примусу депутатів до впровадження засобів енергоефективності (що потягне за собою зменшення відповідних комунальних тарифів), так і організаційно-управлінські моделі, які б враховували особливості ЖКГ, як об’єкту впровадження засобів енергоефективності і створювали б підґрунтя для інвестиційно-інноваційних процесів. А не бюджетних асигнувань на латання дірок і «дірок».
 
Що ж пропонує автор?
 
Свій приклад.
 
Після кількох років спроб «достукатись» до тих, хто має владу, повертаюсь до висхідної позиції – «СПАСІННЯ ПОТОПЕЛЬНИКІВ – СПРАВА РУК САМИХ ПОТОПЕЛЬНИКІВ».
Поясню, що це означає в даному конкретному випадку.
 
Я вже на форумі та в ІМХО писав, що маю концепцію трансформаційної моделі ефективного енергоспоживання ЖКГ міст. Концепція моделі доволі проста в постановці і зрозуміла як пересічній людині (перевіряв багаторазово), так і спеціалістам на рівні член-кореспондента (також перевірив особисто). Однак розробка її – важка багатогалузева задача, оскільки пов’язана з розв’язанням складної (в системотехнічному сенсі) системи, якою є система комунального енергоспоживання.
 
Спробую в своєму та сусідніх мікрорайонах пояснити людям переваги мого підходу та організувати їх до того, щоб поставити перед кандидатами в депутати конкретну задачу – сприяти впровадженню моделі в конкретних мікрорайонах. Це частково перегукується з тим, що написала Alexandra 07 травня 2010, 20:58 на темі «Меры по повышению энергетической независимости» (http://forum.durdom.in.ua/viewtopic.php?f=1&t=51125&start=25). А саме: «создавать маленькие сообщества по месту жительства, … по интересам и определённым проектам». Тільки в даному конкретному випадку такими «маленькими спільнотами» мають стати об’єднання товариств співвласників багатоквартирних будинків. Я до цієї думки прийшов через модельний аналіз енергоефективності ЖКГ ще років зо 4 тому. Але політична наївність штовхнула на шлях написання звернень до влади та політиків. Тепер повертаюсь до «витоків»…
 
Той кандидат, чи партія, які візьмуть на себе таке зобов’язання, будуть підтримані мешканцями. Причому практично неважливо, до якої політичної сили він (вона) належить.
Це, так би мовити, зворотній бік механізму «мобілізації» виборців, який могла б задіяти яка-небудь політична сила чи кандидат в депутати.
 
Але в даному випадку можна казати (умовно) про механізм примусу до взяття конкретних зобов’язань з боку претендентів на депутатство. Тобто, хочеш, щоб люди голосували за тебе – візьми на себе конкретні зобов’язання.
 
Звичайно, потрібен буде своєрідний «відбір» кандидатів і відсіювання тих, хто не викликає довіри. Можливі і помилки. Але іншого шляху на сьогодні не бачу.
 
І жодної політики. Виключно енергетичний самозахист.
 
Вже навіть зробив, так би мовити, тестовий старт – балакав з декількома людьми, Пояснив їм суть  підходу і запитав: «Будете голосувати за такого кандидата, який візьме на себе відповідне зобов’язання?» Відповідь завжди ствердна. Причому ніхто «не заморочувався» проблемою, яка саме партія «правильна», а яка – ні.
 
P.S. «Вісім партій національно-демократичного спрямування Рівненщини підписали «Меморандум про спільні дії» під час передвиборної кампанії. За словами представників цих опозиційних політичних сили, подібний документ незабаром з’явиться в кожному регіоні країни» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/2157264.html).
Можливо це початок?
Можливо це ті, хто нас почує?