В кінці серпня, в одну з прекрасних літніх ночей мікрорайон вулиць Стебницької – Стуса пронизали страшні зойки та скавуління. Двоє захмелілих мешканців вулиці Стебницької, 72, батько та син Стецяки (Стецяк Богдан Михайлович, 1950 р. н. та Стецяк Юрій Богданович, 1981 р. н.) з квартири № 58 (2-й під’їзд, 6-й поверх) вирішили розважитися. Біля першого під’їзду завжди ховалася маленька безпритульна собачка, саме з нею і вирішили порозважатися батько із сином. В час, коли вже всі люди спали, а було далеко за північ, вони взяли нещасну тварину та зв’язали її дротом лапки. Потім перенесли біля дерева, що на дитячому майданчику ззаду магазину «Технолюкс» та повісили собачку вниз головою. Після цього заходилися мучити її всіма можливими способами. Один тупим ножиком почав відрізати нещасній тварині хвіст, а інший викручував лапи. Врешті-решт відрізали і лапи. Мало хто з мешканців будинку 72 міг спокійно спати в цю ніч, слухаючи схлипування та дикі зойки тварини. Та і не тільки цього будинку – мікрорайон заселений густо. Кілька вікон розчинилося і люди пробували якось вплинути на нелюдів, але марно. Почувши на свою адресу матюки та погрози, люди почали закривати вікна. А жорстока розправа над собакою продовжувалася. Після того, як  було вирізано з живої істоти все, що лиш можна було, а саме очі, вуха, розпотрошене тіло з понівеченими внутрішніми органами на цьому ж дроті віднесли в смітник неподалік, де тварина за якийсь час здохла.
Активісти Служби у справах захисту тварин Трускавця зверталися з цього приводу в міліцію та прокуратуру, але безрезультатно. Та й як можна було чекати іншого, коли ніхто з свідків побаченого свідчити не захотів. А мені того треба – кожен напевно вважав саме так. А ще кілька разів перед тим в газеті були дві чи три публікації про те, що собак в Трускавці багато і з ними треба боротися. Статті були явно замовними, може появилися мисливці, яким мало вбивати тварин у дикій природі, таких як косулі, дикі кабани чи олені, то вони переключилися на собак.
Але найгірше те, що після такої безкарності жертвами подібних нелюдів можуть стати і інші тварини, а в подальшому і діти, старі бабусі, немічні інваліди, а навіть і здорові молоді люди, які потраплять в поле зору таких маніяків. Ніхто б не хотів, щоб його дитина чи дружина, або ж стара матуся стала жертвою ізвергів, які б випотрошили її, попередньо познущавшись. Та все може бути. Хто знає, чи приклад батька і сина Стецяків з вулиці Стебницької не наслідують інші, тим більше, що прецеденти знущань над тваринами і малими дітьми були і раніше, проте про них старалися не згадувати, як і про зґвалтування хлопчика в першій школі Трускавця в 2008 році. Відстріл собак триває по всій Україні і то в жорстокий спосіб. Коли ж відстріляють всіх собак, то може візьмуться за нас з вами та наших дітей.
Над такими жорстокими злочинцями треба робити самосуд, а вони і далі ходять безкарно. Ми з товариства захисту тварин нічого не можемо самі зробити, нас не підтримує ніхто. Громадо Трускавця, підключайтеся, захистімо братів наших менших.
Записано зі слів відпочиваючої та двох активісток товариства захисту тварин у Трускавці