(Продовження)
Аналізуючи дані програмні документи відразу кидається хронологія прийняття. Можна взяти по датах прийняття програми соціально-економічного розвитку і державного бюджету. Два закони. Але закон про бюджет повинен розроблятись на основі плану соціально-економічного розвитку. Хоч цей момент можна списати на форс-мажорні обставини прийняття бюджету. Але якщо взяти якість цих документів. То Знову виникає дуже багато запитань до авторів.
 
Візьмемо для прикладу Програму соціально-економічного розвитку. Цей закон розмістився на 43 сторінках газети «Урядовий кур’єр». Чи визначає цей документ щось конкретно? Більше викликає критичних зауважень. Конкретно викладено тільки оцінка тенденцій економічного розвитку у 2009 році. А що ж на 2010 р.? Частина 2 програми «Термінові антикризові заходи Кабінету Міністрів України» розкриває три пріоритети. Щоб не утомлювати читачів, коротко скажу, нічого конкретного. Все зводиться до закликів і партійних гасел. Все звучить так:
- «Основними завданнями є зменшення розриву між доходами та видатками державного бюджету»;
- Підвищення ефективності бюджетних витрат»;
- упорядкувати…; - проаналізувати…; - підготувати пропозиції…- встановлення жорсткого режиму економії…; - розробити план…; і т.д.
 
Так само все звучить і в третій частині програми: «Пріоритети соціально-економічної політики на 2010 р.».
 
Прийнятий державний бюджет не те, що не зменшив розрив між доходами і видатками, а значно збільшив. Бюджет передбачав доходи на рівні 267 млрд грн., а видатки 324 із дефіцитом 56,6 млрд грн. Я нагадаю, що ми 2009 рік закінчили із виконанням державного бюджету із дефіцитом у 19 млрд грн.
 
При виконанні бюджету наше законодавство передбачає внесення змін у його показники. Як правило, на протязі бюджетного періоду ці показники збільшують. Але в цьому році відбувся винятковий прецедент, коли показники зменшили. І тепер у звітах про виконання закону України буде звучати: «призначено по бюджету» доходів - 267 млрд грн., «план з врахуванням змін» - 252, а фактично виконано – поживемо побачимо, скоріше за все і ці показники не будуть виконані. В крайньому випадку підсумки першого півріччя це підтверджують. Видатки із призначених 324 млрд грн. вже планують тільки - 305 млрд.
 
Хочеться відмітити тут таку особливість, що такі зміни характеризують саме кваліфікацію авторів. Які не спроможні прогнозувати і планувати бюджетні показники. Так, треба розуміти, що у бюджетній системі велика роль належить вмінню прогнозувати фінансовий стан. І такі явища стали вже закономірністю у виконанні представників провладної партії.
 
Можна навести приклад із бюджетної політики 2004 р. та 2007 р. Я думаю, багато хто пам’ятає одну авторську програму Д.Кисельова на телеканалі ICTV на початку 2004 р., коли в студії Пинзеник казав до Азарова: «Ти украв у народу 10 млрд. Віддай народу гроші». А Азаров відповідав: «Если будут отдам».
 
Про що мову вони вели? А був прийнятий державний бюджет із призначеними доходами на рівні 60 млрд грн. та видатками 64 млрд. Тенденції розвитку економічного виробництва свідчили, що ці показники явно занижені, виробництво ВВП та наша фіскальна система дозволяла формувати значно вищі показники. І в дійсності у бюджеті формувались кошти які неможливо було використати, а тому в червні приймався знову Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», де встановлювались доходи на рівні 65 млрд грн., а видатки – 72 млрд грн. Знову проявляється явна некомпетентність. Я думаю, що не має потреби розповідати як не просто на протязі фінансового року обмеженого строками бюджетного періоду, змінювати плани для розпорядників бюджетних коштів. Тому, що ці зміни в основному не відносяться до зарплат, а інших витрат, на які треба проекти, угоди, погодження. А яку планову роботу можна проводити, коли зміни проводять в червні, а поки вони по розподілу дійдуть до розпорядника першого, другого та третього ступеня, то той бюджетний період закінчиться 31 грудня. Про яку ефективність можна говорити використання бюджетних коштів?
 
Подібні негаразди були і в 2007 році. Тоді також занизили показники доходів при призначенні доходів у сумі 147 млрд грн. при прогнозному обсягу ВВП у 594 млрд грн.. Потім змінювали ці показники до 152 млрд грн., а фактичне виконання склало 161 млрд грн.. Я тут підкреслю, що такі розбіжності зовсім не свідчать про успішну роботу по формуванні доходів бюджету, а скоріше про низьку кваліфікацію у прогнозуванні і складанні планів доходів. Адже ці кошти у бюджеті, не відмічені у видатках бюджету, не можуть піти в обіг. Це вже буде порушення бюджетної дисципліни у використанні бюджетних коштів не за призначеннями. А вони не були призначені десь у видатках. І коли часто Пан Азаров згадує, що вони в підсумку за 2007 р. залишили на 2008 рік велику суму грошей, то це свідчить про негативні явища в бюджетній системі.
 
Можна багато критикувати бюджет Пенсійного фонду. Його характеристика давалась у попередніх публікаціях. Немає сумніву що видатки ПФ у сумі 192 млрд грн. при дефіциті – 26 млрд грн. для фонду буде дуже великим випробуванням.
Такі промахи цієї команди стають як правило. Можна оцінювати також і бюджетну резолюцію, тобто Постанову ВР України «Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік». Все загальні партійні гасла, майже відсутня конкретика на цю бюджетну політику. А у відповідності її уряд повинен розробити проект бюджету на 2011 рік і подати до ВР України.
 
Виходячи із вище викладеного не слід очікувати виваженого проекту державного бюджету на 2011 рік, який уряд повинен подати до ВР України до 15 вересня ц.р. у відповідності ст. 96 Конституції України, яка звучить:
Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.
Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року (кінець цитати).
 
У згаданій бюджетній резолюції все у таких тонах:
- створення сприятливих умов для розвитку виробництва,
- реалізація виваженої боргової політики;
- поступове підвищення соціальних стандартів;
- - проведення реформування міжбюджетних відносин;
- - концентрація ресурсів бюджету на виконанні ….
 
Але є у даному документі і певні конкретні параметри. І вони стосуються державних запозичень:
- стосовно граничного обсягу державного боргу та державних гарантій:
- утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні (не більш як 40 відсотків валового внутрішнього продукту) шляхом здійснення державних запозичень з метою забезпечення економічної та фінансової стабільності;
- вжиття заходів для проведення активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка, у межах граничного обсягу державного боргу на кінець року;
- надання гарантій Кабінетом Міністрів України в обсязі не більш як 3 відсотки валового внутрішнього продукту для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих, зокрема, на розвиток експортного потенціалу національної економіки.
 
Я дозволю собі нагадати, що за 2009 рік прямий зовнішній борг зріс на 35,1 %, з 11,2 млрд дол. До 15,0 млрд доларів (в основному за рахунок отримання коштів із МВФ). Прямий внутрішній борг – на 103,0 % з 44,7 млрд грн. до 91,0 млрд грн (в основному за рахунок випуску ОВДП, в тому числі для капіталізації банків і НАК «Нафтобаз України). Таким чином загальний розмір прямого державного боргу в 2009 році збільшився на 61,9 % із 130,7 млрд грн. до 211,6 млрд грн..
Гарантований борг за 2009 рік збільшився на 52,9 % з 58,7 млрд грн. до 89,8 млрд грн. (у зв’язку з випуском Нафтогазом облігацій під державні гарантії та зміні курсу валют).
Прямий і гарантований державний борг за 2009 рік зріс на 59,1 % з 189,4 млрд грн. до 301,4 млрд грн.. Це становить 23,2 % ВВП по прямому державному боргу і 33 % по прямому і гарантованому державному боргу.
 
Це такий стан ми отримали у кризовий період 2009 року. Ці заходи уряду були піддані нищівній критиці. Разом з тим нинішня влада іде тим самим курсом зовнішніх запозичень, але вже в умовах виходу із кризи. Хотілось би зупинитись на плані «утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні (не більш як 40 відсотків валового внутрішнього продукту). На наступний рік прогнозний обсяг ВВП встановлюється порядку 1200 млрд грн., 40 % від цієї суми вже буде складати 480 млрд гривень. Виникає питання: - чи достатньо зважені такі розрахунки. Адже ми наближаємось до порогу, коли не спроможні будемо не тільки погашати запозичення, але й відсотки по обслуговуванні тих боргів. Адже ці борги погашаються із бюджету, а вони цього року тільки 305 млрд грн..
 
Я детально зупинився на таких обставинах, щоб максимально підняти наші суспільні інтереси та можливості заперечення і не допустити таких наслідків.