Життя давно переконало, що в переважній більшості людина спроможна досягти високого інтелектуального рівня розвитку. Чому в дійсності це не відбувається? На якому етапі свого розвитку дитина втрачає той природний дар, який вона отримує від свого народження? Зрештою, чим пояснити (про що свідчать дослідження), що серед першокласників яскраво виділяється більше 25% обдарованих дітей, а у старших класах можна виявити таких менше 2%?
 
Безумовно, важливе місце посідають фактори економічного, матеріального становища сімей, у яких виховуються діти. Проте, пояснювати все цією причиною, буде не вірно. Як не парадоксально, але однією з суттєвих причин є недоліки в існуючій системі навчання, у надмірному завантаженні розуму дитини неістотними фактами, вимога їх запам’ятовувати і т.п. „Важкі” діти – це ті, які підсвідомо чинять опір проти подібного і прагнуть утвердити власне, нехай і не в усьому визначене і обґрунтоване для них самих. Ще видатні педагоги і психологи К.Ушинський, В.Сухомлинський зауважували, що серед „важких” чимало виявляється талановитих. Більше того, за умов соціально-економічної кризи вони страждають гостріше від інших і вимагають до себе значнішої уваги.
 
За умов нинішньої кризи, коли високий інтелектуальний рівень молоді, не забезпечується адекватною мірою не просто гідної їх винагороди, але і можливості реалізувати себе частина найбільш обдарованих шукає можливості виїзду за межі Батьківщини. Це набуло таких масштабів, що було видано спеціальний Указ президента України стосовно підтримки інтелектуально обдарованої молоді.
Запропонована нами програма пошуку, підтримки та розвитку інтелектуально обдарованої молоді своєрідно охоплює два рівні: суспільний та особистісний.
 
На суспільному рівні є підготовка обдарованої молоді для формування наукової та управлінської еліти суспільства. На особистісному рівні метою програми є розвиток підлітків у 5 сферах: особистісній (особистісне зростання та актуалізація лідерського потенціалу), комунікативній (розширення поведінкового спілкування), інтелектуальній (розвиток інтелектуальних здібностей), творчій (розвиток творчих здібностей) та мотиваційній (формування мотивації до наукової, управлінської та трудової діяльності).
 
Реалізація програми передбачає два етапи: відбірковий та учбовий.
 
Відбірний етап проводиться в 3 тури. Така складна система відбору потрібна для зменшення кількості помилок при формуванні груп учасників. Зміна кількості учасників після початку навчання може істотно вплинути на його ефективність, адже соціально-психологічні тренінги розраховані на певну кількість учасників.
 
Додатково за рахунок складної процедури відбору вирішується завдання підвищення мотивації до участі в програмі. Молодь із більшою готовністю бере участь, якщо за право стати учасником програми потрібно завзято боротися.
 
Крім того, у ході відбору перевіряються лідерські якості учасників.
 
Метою першого туру є відсіювання тих, хто очевидно не в змозі освоїти навчальний план програми. Відбір проводиться за допомогою загальновідомих і надійних психологічних тестів:
• культурно-вільний тест Кеттелла;
• субтест "Умовивід" тесту Фланагана;
• 16-тифакторний опитувальник Кеттелла;
• тест Тімоті Лірі.
 
Тестування проводиться в школі в кожному класі протягом 2 уроків і переміни між ними. Бажане проведення тестування шкільним психологом.
 
За результатами тестування з кожної 1000 протестованих учасників для другого туру відбирається приблизно 64 учні.
На другому турі проводиться відбір тих, хто в змозі вчитися за програмою. З тих, хто запрошений на другий тур, формуються групи по 16 осіб у кожній. У групах вони проходять тестування (тест структури інтелекту Амтхауєра) і соціально-психологічні ігри, спрямовані на діагностику лідерських якостей.
 
Третій тур відбору проходить у формі співбесіди. Завданням цього туру є визначення та оцінка рівня мотивації кандидатів та їх батьків до участі в програмі, а також встановлення емоційно-позитивних відносин менеджера програми з імовірним учасником й одержання попередньої згоди на участь.
 
На учбовому етапі безпосередньо вирішуються основні завдання й досягаються цілі програми. Заняття проходять увечері або у вихідні в додатковий до школи час.
 
Навчальний етап починається батьківськими зборами.
 
Особливістю навчання в програмі є університетський тип викладу навчального матеріалу - від загального до конкретного. Це кардинально відрізняється від шкільного типу, коли матеріал викладається від конкретних окремих фактів до їхнього узагальнення. Саме тому для роботи в програмі запрошуються викладачі тільки з вищої школи.
 
Навчання складається із двох частин і передбачає соціально-психологічні тренінги й лекційно-семінарські заняття.
Соціально-психологічні тренінги (СПТ) спрямовані на засвоєння отриманих знань, розвиток навичок їхнього практичного застосування, особистісне зростання, розвиток комунікативної й мотиваційної сфер.
 
Програма лекційно-семінарських занять включає дисципліни й предмети, які мають світоглядний характер і не вивчаються в школі. Їхній виклад буде будуватися в такому напрямку: основні категорії – основні проблеми – основні концепції й теорії – основні методи.
Закінчується програма також батьківськими зборами із врученим дипломів. У ході програми один - два рази на півріччя проводяться батьківські збори. Це важливий елемент програми: батьки повинні знати хто, що, коли, де і як працює з їхніми дітьми. Також батькам надається можливість спілкуватися з викладачами й психологами.
 
При необхідності до навчального плану програми можуть включатися додаткові компоненти, наприклад: екскурсії по музеях, вузах, відвідування планетарію, спектаклів, монастирів, участь у різних видах інтелектуального дозвілля (дебати, „Що?Де?Коли?”, Брейн-ринг) тощо.
 
Відбір проводиться серед учнів 9-их класів загальноосвітніх шкіл. Планується протестувати близько 4000 учнів і сформувати 4 груп по 16 осіб в кожній. Таким чином, загальна кількість учасників буде становити 64 особи. Програма розрахована на 42 місяці або 3,5 роки.