для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны

Відкритий лист на закриті теми


Відкритий лист на закриті теми

 

 

 

 

 

 

 

 

На вході - плюс, на виході - мінус

…Чи довго будете казитись
І стид Олімпові робить?
Щодень проміж себе сваритись
І смертних з смертними травить?..
(І. Котляревський "Енеїда")

Шановний, Вікторе Андрійовичу!
 
Дивлячись на Вас  з цього боку голубого екрану, слухаючи Ваші виступи в різні часи та  перед різними аудиторіями,  знайомлячись з  Вашими рішеннями з допомогою  засобів масової інформації, постійно відчуваю,  що перебуваю в стані дежав'ю.
 
На протязі довгого часу мене не покидає відчуття того, що раніше ми вже з Вами зу-стрічалися. Причому не в період новітньої української історії, коли Ви були керівником Нац-банку, Премєр-міністром, народним депутатом  чи Президентом України, а в той час , коли на 1/6 частині суші ще панував СРСР.
 
Ваша  розкутість перед телеоб'єктивом, Ваша сміливість в міркуваннях щодо конкрет-них питань в будь-якій аудиторії, Ваше, як правило,  глибоке розуміння суті обговорюваних проблем, Ваше вміння аргументовано викласти свою точку зору перед присутніми людьми, як до речі, і захистити її від компрометування опонентами, не може , при наймі , не викликати по-ваги до Вас, як до відомого сучасного політика .
 
Цілком зрозуміло, що з урахуванням цих обставин, Ви вигідно відрізняєтеся від всіх інших дійових осіб  теперішнього українського політбомонду і Вас важко поплутати з будь-ким із них.
 
Однак при цьому, шановний Вікторе Андрійовичу, за наявністю певних обставин, при-таманних Вашій особистості,  які, як правило,  негативно оцінюються  загалом, Ви не сприймає-теся українцями  цілісною позитивною особою.  
 
Про це , до речі, свідчать результати деяких опитувань , проведених окремими соціоло-гічними інституціями.
 
Я, особисто, вважаю, що зазначені рейтинги не відповідають в повній мірі настроям в суспільстві, однак, при цьому не можна не бачити, що націю ніяк не влаштовує  те , що Ваші, правильні по суті слова, на протязі 5-ти років, не втілені в життя.  
 
Якщо неупереджено дивитися на Вашу роботу в якості Президента України, то можна прийти до висновку про те, що основним  завданням на президентський термін для Вас було і залишається -  проголошення стратегічних завдань .
 
Складається враження, що весь цей час Ви мали безпідставну  надію на те, що після по-значення Вами того чи іншого напрямку руху суспільства   , Ваші підлеглі, інші відповідні  гіл-ки центральної влади і органів місцевого самоврядування, будуть робити все від них залежне аби  досягти бажаних для суспільства результатів.
 
Однак, не потрібно мати велику лисину на голові для того аби побачити, що управлін-ський маховик в Україні не те, що працює повільно, він постійно гальмує,  а інколи  навіть , ру-хається в зворотному напрямку.
 
То чи можна було в повній мірі покладатися на цих чиновників в умовах відсутності контролю та будь-якої їх персональної відповідальності ?
 
Я, на відміну від деяких наших політиків, не вірю в те, що Ваша команда не здатна на позитивне мислення і лише здатна генерувати конфлікти між гілками влади.
 
Але, в разі , якщо Президент, завдячуючи своїй команді,  знав і знає про все і  про всіх, то важко зрозуміти:
 
* чому на протязі 2005 року, коли нація вірила Вам , як нікому іншому, Ви не  злама-ли  спадщину , отриману від попередньої  влади?
* чому ви , як гарант Конституції, не внесли своєчасно до Основного Закону  зміни, які б унеможливили настання в державі правового хаосу?
* чому весь цей час найвищі державні посадовці мали можливість відкрито саботува-ти закони і підзаконні акти, не побоюючись відповідальності за скоєне?
*  чому, маючи змогу тимчасово , до прийняття відповідного закону,  регулювати пе-вні правовідносини з допомогою Указів, Ви не використали цей дійовий засіб і не змогли з однієї сторони-залатати дірки в правовому полі, викликані бездіяльністю Верховної ради, а з іншої-підштовхнути ледарів-депутатів до нормотворчої діяль-ності?
* чому  Ви і Ваша команда в 2005-2009 роках не змогла налагодити ефективну спів-працю  з усіма   урядами і з  парламентами трьох останніх каденцій?
* чому будь-яка коаліція в парламенті не мала добрих стосунків з Секретаріатом (Адміністрацією) Президента України та РНБО підзвітних саме Вам?
* чому всього за декілька років свого правління Ви розгубили свій авторитет серед політиків і населення України, , приклавши руку до розколу  ( вважай - знищення) пропрезидентських сил?
* чому Ви , втягнувшись в публічний конфлікт з Ю . Тимошенко , на очах  усього світу  цілеспрямовано нищите своїми  руками  авторитет держави і її народу?
 
Виходить , що саме Ви, шановний Вікторе Андрійовичу, своїми руками та з  допомогою  ваших соратників в останні чотири роки вибудували прірву,   подолати яку нація нині і в най-ближчому майбутньому буде не в змозі.
 
Напевно, якби в Україні існувала номінація "Розчарування п'ятирічки" то ви , шановний Вікторе Андрійовичу, мали б всі підстави заслужено стати її лауреатом.
 
Ви не вважаєте, що  Ваші дії і Ваша політична доля при таких обставинах дуже схожа на долю Михайла Горбачова?
 

                                                                                    
Леді форс-мажору
                                                              
… Поступки Ваші сі не божі
Ви на сутяжників похожі
І раді мордовать людей…
(І. Котляревський "Енеїда")

 
Леді - (перен. знач.) - жінка з витонченим смаком, аристократичними манерами.
Форс-мажор - надзвичайна обставина, яку неможливо передбачити і усунути.
                        (Великий тлумачний словник)

 

Шановна Юліє Володимирівно!
 
Напевно, якби Вас не було в українському політикумі , Вас потрібно було б видумати.
 
Ну , хто з українок, крім Вас,  нині міг би посісти 8-ме місце в світовому рейтингу жі-нок-політиків?
 
Кого  б іще  політичні надбання , елегантність та природна краса могли б кооптувати в десятку найкращих жінок світу в цій номінації?
 
Яка б то українська жінка, не кажучи вже про чоловіків, змогла б досягнути бажаного попри небажання цього,  інколи, більшої частини політикуму України?
 
Хто з них ще зможе розказати своїм онукам про те, що саме з політичної волі їх бабусі відбувалися дострокові вибори в парламент, мінялися формати парламентської коаліції та  уря-ди України, вносилися зміни, як до речі,  і виключалися такі зміни  до Основного Закону Украї-ни, започатковувалися  дружні стосунки , або припинялись теплі відносини , з певними політич-ними силами і окремими політиками як в Україні , так і за її межами, дружили з сусідами, пого-джувалися йти , або відмовлялись від походу, до певних міжнародних структур?
 
Без сумніву саме  ці підстави та Ваше уміння за певних обставин бути на півкроку бли-жче до людей , ніж будь-який інший політик в країні,  здобули Вам незаперечний авторитет се-ред різних прошарків населення країни.
 
При цьому, українцям однаково подобаються і Ваші слова, і певні реальні дії, головне аби вони були співзвучні  їхнім настроям та внутрішнім   потребам. Тобто , сказані в потрібний час та в потрібній аудиторії.
 
Напевне, Ваш високий рейтинг не є лише результатом PR-технологій, точніше - не тіль-ки їх результатом.
 
Зі всього вбачається, що Ваша команда - лише ефективно розробляє   те, що Ви їй про-понуєте, до чого Ви прийшли , завдячуючи всьому тому, чим  Вам Господь Бог нагородив при народженні.
 
Чому? - Та тому, що не можуть, поважаючі себе, спеціалісти запропонувати своєму па-трону на протязі короткого терміну  спочатку вдарити Президента України по тім'ячку екстаз-ним голосуванням  з регіоналами та комуністами за зміни до Конституції,  а потім коаліційним голосуванням за відміну цих змін!  
 
А хіба наважиться будь-який консультант дати  Вам поради  , як слід  густіше облити помиями людину, нехай і Президента України, яка ще вчора була найріднішою серед політиків України?
 
Не наважаться, також, відповідні спеціалісти запропонувати своєму босу спочатку спі-вати дифірамби свіже призначеному начальнику Митної служби України , а  через невеликий проміжок часу - ганьбити його, поряд з іншим, за  те, що він кожного дня доглядає волосся на голові  та вчасно слідкує за своїми нігтями на руках та ногах.
 
Таке, без сумніву,  може народитися лише в голівці опоясаній  плетеним пшеничним перевеслом, яке ніби німб  обрамовує та робить  схожою її на лики святих .
 
Зважаючи на Ваші дії щодо повернення заощаджень минулих часів та матеріального за-охочення молодих сімей до народження дітей і інші, менш історично важливі дії, є всі підстави вважати, що Ваше ім'я навічно  закарбується в народній пам'яті , а дехто , можливо , зарахує Вас і до сонму святих.
 
Однак, мабуть знайдуться  українці ( і не тільки вони) , які будуть мати відмінну, від за-значеної вище, думку.
 
Напевно, декого з них  доводить до сказу Ваша відчайдушна відданість ідеї  , запозиче-ної у революціонерів першої хвилі, відносно того, що у революції в повній мірі відсутні друзі, в неї є лише - подорожани.
 
У них викликає  корчі Ваше вміння періодично, в зручний для Вас час, підставити під великі або малі неприємності друзів або попутників   або, кажучи по іншому ,-  уміння кинути їх заради своїх корисних інтересів.
 
Звичайно, про це широкому загалу більш докладніше можуть б розповісти п.п. Ющен-ко, Янукович, Путін та ін. Хоча з іншої сторони, хоча б з точки зору жіночої емансипації, - так їм , чоловікам, і треба: "Нехай не лізуть туди, де  панує (чи хоче панувати) Жінка!"
 
Певна кількість пересічних українців , з огляду на Вашу політичну (і не тільки) кар'єру, небезпідставно вважає, що конфліктні ситуації навколо Вашого імені  - є природним для Вас станом, характерним для політичного та енергетичного вампіризму.  
 
Адже, саме в ситуації викиду Вашими супротивниками в довкілля  великої кількості (всякої) енергії, Ви - відчуваєте себе, як риба у воді , тому що  саме за цих обставин відбувається підживлення Вашого організму зазначеною енергією.
 
Історично доведено, що саме в той час, як інші політики - Ваші енергетичні донори - пі-сля зіткнення з Вами намагаються зализати пробої в своєму енергетичному полі і не мають сил про щось робити , Ви , ґрунтовно підзарядившись, спроможні показати себе і їм, і широкому загалу у всій своїй чарівній красі.
 
Цікаво, що за  цих обставин (саме під час конфліктів і в перші терміни виходу з нього) Ви зовні виглядаєте найкраще, Ваша мова - найобразніша, влучніша та граматично правильна, Ваші   характеристики антагоністів - найбільш пам'ятні, а Ваші заяви та пропозиції - найбільш прийнятні і зрозумілі для українців.
 
І , навпаки, - під час затишшя, мирного, так би мовити, періоду співіснування зі своїми політичними опонентами, Ви маєте дещо інший менш привабливий для пересічних українців вигляд.
 
Але це-не дивно, тому що саме в цей час  нагальні питання , які нерідко пов'язані з са-мим існуванням держави та суспільства,   повсякденна  рутинна робота по управлінню країною , вимагають від Вас вагомих енергетичних затрат, які  , бажаєте Ви того  чи ні,  призводять до швидкого скорочення Ваших життєвих ресурсів.
 
Звичайно, в цих, форс-мажорних для Вас,  умовах, аби не стати  такою , як усі,  Ви  змушені шукати  можливість поповнити свої енергетичні резерви. Шукаєте і знаходите!
 
Зважаючи на те, що Ваш організм звик до того, що найбільш комфортно Ви почуваєте себе в умовах локального конфлікту, Вам залишається лише  знайти відповідний об'єкт з, з яким можна було б негайно побити горшки…
 
Цікаво! В разі обрання Вас Президентом України, тобто на найвищу  державну посаду, коли не потрібно буде ліктями розштовхувати своїх опонентів,  чи зможете Ви працювати без конфліктів, чи можливо вони будуть вже відбуватися на іншому (вважай міждержавному ) рів-ні?
 

 
Вічний опозиціонер

 

… Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
То аж вчора розповився
І о власній силі йде…
(І. Франко "Гімн")

Шановний Вікторе Федоровичу!
 
Ці,  недоречно пригадані  слова, з відомого твору відомого українського поета , на щас-тя,  прямого відношення до Вас  не мають.
Слава Богу,  Ви в революцію не граєтесь, розуміючи,  напевно , на рівні підсвідомості  те, що такі соціальні катаклізми, як правило,  не приносять, при наймі,  радості  їх організато-рам.
 
Тай , відверто кажучи, досить важко уявити Вас, такого пещеного , такого вальяжного, в супермодній сорочці,  з краваткою,  в костюмі від Бріоні , в туфлях зі шкіри страуса - з лопа-тою в руках, не кажучи вже про барикади.
 
  Здається, що найбільш радикальними діями,  з погляду на Ваше політичне минуле , можуть  бути лише  звернення до людей на організованих та оплачених партією  мітингах, а також на малих та великих зібраннях членів партії регіонів.
 
За цих обставин, дуже часто, навіть озвучені Вами заклики до відставки діючої влади, звучать якось непереконливо.
 
Хоча , звідки їм бути переконаними, якщо, попри своє бажання, Вам приходиться за-кликати  своїх симпатиків до заміни, фактично  належної Вашій політичній силі, влади.
 
Звідки взятися емоціям та доброму настрою, якщо необхідно закликати  електорат до активних дій  в Криму та інших регіонах південного - сходу України, де в абсолютній більшості при владі (при наймі в радах всіх рівнів)   перебувають представники Вашої політичної сили і саме вони повинні нести відповідальність за фактичний стан речей.
 
Досить цікаво, що  , намагаючись  за будь-як ціну відвести загрозу від однопартійців та своєї партії, Ви в своїх публічних виступах навмисне не торкаєтеся цього питання  або обходите його гострі кути.
 
Разом з тим,  всіляко намагаючись показати,  що біло-сині  нині стоїть осторонь від  жа-даного владного пирога,  Ви недвозначно даєте зрозуміти потенціальним виборцям , хто винен в погіршенні їх  життя вже сьогодні .
 
Президент та Прем'єр-міністр України в день таких заходів гикають певно без всякого зупинну.
 
Досить дивно все це виглядає зі сторони.
 
Хіба не вони створили для Вас такі ідеальні умови , відправивши в опозицію?
 
Адже, не їх вина в тому, що перебуваючи в парламентській опозиції, Ви відверто пока-зали  українцям , що  Вам , і деяким Вашим однодумцям, влада, в широкому розумінні цього слова, вже не потрібна. А , якщо і потрібна, то вона повинна бути  з мінімумом відповідальності і максимумом  комфортних можливостей.
 
Складається враження , що  дві останні  каденції на посаді прем'єр-міністра України та опозиційні проміжки між ними ,  навчили Вас тому, що формальна відсутність реальної влади в Україні не є перепоною для отримання матеріальних та  політичних   здобутків політиками.
 
І дійсно , навіщо (особливо в теперішніх надзвичайно важких умовах)  втрачати  нерво-ві клітини,  здоров'я, рейтинг та особистий час на пошуки ефективних шляхів для покращання життя пересічних українців, якщо , особливо не напружуючись, покладаючи вину за всі негара-зди на своїх опонентів , можна отримати дивіденди вже  на найближчі  наступні роки!
 
Дивлячись на Вас і Вашу  нинішню парламентську опозицію, В. Ющенко та Ю. Тимо-шенко, напевно, заздрять Вам, самою що не є , чорною заздрістю і є чого:
 
* Вам нема потреби своєчасно готувати держбюджет на наступний рік; своєчасно та адекватно реагувати на ті чи інші виклики часу;
* Ви не несете відповідальності за тепло, за світло, за посівну, за жнива, за старих та небог , за маленьких діточок та їхніх мам, за стан обороноздатності, охорони здоров'я, науки,  культури, освіти і т.і.;
*  Ви , на відміну від владних інституцій, коли це вигідно можете безболісно і безсо-ромно поміняти свою думку з того чи іншого приводу та  усупереч здоровому глуз-ду почати кампанію протесту проти того, що ще до недавна було ледве не партій-ним приорітетом;
*  Користуючись прогалинами в чинному законодавстві України, Ви маєте змогу на свій смак вибирати: чи бути присутнім на пленарних засіданнях Верховної Ради або в її профільних комітетах, чи поїхати для роботи  у виборчі округи , чи безпричин-но довгий час бути відсутнім на державній службі;
*  Завдяки темним дірам в правовому полі, Ви в змозі влаштувати довготермінові ка-нікули опозиційному тіньовому уряду.
 
Сьогодні , намагаючись порушити в державі хитку соціальну стабільність під гаслом нездатності діючого уряду створити протидію економічній кризі, Ви самі особисто, ваша полі-тична сила і, очолюваний Вами, тіньовий уряд   зробили все , що тільки було можливо, для того аби цієї антикризової  програми в країні не було.
 
Нині Вам слід пам'ятати, що, в зв'язку з зазначеними обставинами, суспільство має пра-во жорстко у Вас запитати?
 
1. Чому замість вирішення серйозних проблем  , направлених на протидію всесвітній економічній кризі, Ваша політична сила ініціювала і підтримувала розгляд парла-ментом лише другорядних питань?
 
2. Чому до останнього часу, блокуючи трибуну Верховної Ради , заради розгляду пи-тань, які мають певний інтерес для зазначеної політичної сили , Ви і Ваші соратни-ки не робили цього для  боротьби з кризою? Хіба ця проблема не є важливою для Вас ?
 
3. Чому Ви інколи можете себе побавити мораторієм на проукраїнські дії, захищаючи інтереси інших суб'єктів міжнародного права?
4. Чому Ви не маєте чіткої позиції , перебуваючи в опозиції?
 
5. Чому Ви, як флюгер крутитеся навкруг  двох владних  центрів, повертаючись до одного з них лицем лише в разі , коли з'являється потреба підсунути свиню іншому ?
 
Було б також доречно, якби Ви, як лідер опозиції,  пояснили широкому загалу чому Ваш тіньовий уряд , як ви кажете - суперпрофесіоналів,  не зміг (або не захотів) розробити аль-тернативну антикризову програму. Адже це дало б Вам можливість не тільки діючий уряд при-соромити але й себе у всій красі показати!
 
Чого для цього у Вас не вистачило? Часу чи все-таки - мізків?
 
А можливо, пам'ятаючи про наступні вибори,  перепоною було   бажання, не показувати власну недолугість своїм симпатикам і опонентам?
 
І іще, шановний Вікторе Федоровичу! Скажіть , будь ласка, Вам не набридло на протязі багатьох років експлуатувати одні і ті постулати?
 
Скажімо-питання з проблем російської мови.
 
Народ України, правильно розуміючи його суть, вже  склав з цього приводу анекдота.
 
"Зустрічаються  два куми . Один іншого запитує: - Куме, Ви не знаєте , коли в Україні будуть проводитися наступні вибори?
- Треба подивитися в телевізор. Якщо Янукович розпочав говорити на російській мові - значить вибори не за горами!"
 
Зі сторони здається, що вибори Вам і Вашій політичній силі потрібні лише для того щоб  в черговий раз нагадати про себе виборцям та знову пролізти до  Верховної Ради аби там , в чер-говий раз образившись  на інші політичні сили, … знову перейти в опозицію, де все - знайоме до болю і  ні за що не потрібно відповідати.
 

 
Останній комуніст
                                                                                    
 
...Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою,  а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде на наших аж кістках.
(І. Франко "Каменярі")

 

Шановний , Петре Миколайовичу!
 
Давайте разом поплачемо, читаючи ці рядки.
 
Адже , в  зазначеному кусочку  відомого  вірша не менш відомого українського поета    геніально вималювана сутність Вашої політичної сили.
 
Хіба не  в КПУ , скутій збанкрутілими політичними догмами в одну громаду, Ви і Ваші соратники по боротьбі йдете від виборів до виборів.
 
Хіба не у Ваших компартійних головах на протязі останніх, при наймі, 8 років постійно кумкає одна і та ж (далеко не свята) думка: "Чи пощастить цього разу подолати 3% бар'єр ? Чи не прийдеться як Олександру Олександровичу  або Наталії Михайлівні піти по світу з протягну-тою рукою?"
 
Чи не гикнеться цього разу на долі КПУ  прокляття  мільйонів пригноблених та заму-чених співвітчизників - мучеників тоталітарного комуністичного режиму?
 
Чи не забули  ще Вас  знедолені пенсіонери для котрих ,  завдячуючи мудрому керів-ництву Ваших попередників на протязі десятиліть , нормальне життя було замінено суцільною боротьбою за виживання?
 
Чи залишилися в країні ще  виборці  , які ще вірять всім Вашим побрехенькам про ми-нуле , теперішнє і майбутнє  людей і суспільства?
 
Чи не регочуть старі і малі українці , зачувши в черговий раз  з Ваших високо керівних вуст, перед тим, як завести в оману слухачів , вираз про те, що : "Ви - комуністи…"?
 
Звичайно, заради справедливості слід зазначити, що сучасні українські комуністи не тримають в руках  молот або інше знаряддя праці, як те було раніше.
 
Нині вони міцно держать двома руками  лише те , що можна отримати внаслідок чужої найманої праці : грошові купюри, цінні папери, документи, що свідчать про право власності на землю, рухоме та нерухоме майно і т.і.
 
Нинішні правонаступники КПРС, як свідчать наші СМІ,   не соромляться бути на утри-манцями  олігархів, отримувати грошові заохочення за "правильні" голосування в парламенті, за вхід до "правильної" коаліції, за своєчасну підготовку та подання до розгляду "край необхідних" для певних кіл  проектів нормативних документів, за "правильне" керівництво парламентськими структурами і т.д.
 
Разом з тим, не дивлячись на зазначені вище обставини,   Петро Миколайович "со това-рищи" настирно продовжують  носити заржавілі серпики та молоточки на лацканах своїх неде-шевих піджаків.
 
Позичивши очі в Сірка, українські компартійці  відкрито ігнорують національні прапор та герб України.
 
Напнувши попри закони України на себе дискредитовані історією та залиті кров'ю сим-воли неіснуючої держави , члени компартії України яскраво демонструють  всьому людству, які Вони насправді є щирі українці.
 
Однак, панове!
 
Якщо Вам не до вподоби національні символи теперішньої України, якщо Вам не подо-бається реальна, без брехливих радянських купюр, історія українських земель, якщо ви люто не сприймаєте реалії останнього десятиріччя 20-го століття на наших теренах, то можливо Вам не слід перебратися на обітовану землю  ?
 
Користуючись нагодою, котру Вам забезпечили сили , проти яких ви постійно боретеся на протязі всіх років незалежності,  візьміть білет в один кінець , а разом з ним і все, що Ви на-жили в Україні непосильною працею, і поїдьте туди, де Вам буде комфортно, де Вам не потріб-но буде двоєдушничати, робити щось проти власної совісті, обманювати довірливих людей  та брехати на всі боки заради досягнення якоїсь певної мети.
 
Повірте, якщо нині ще хтось, почувши про Ваш демарш,  змахне непрошену сльозу, то через кілька років робити це вже буде нікому, по тій простій причині, що одних - вже не буде  , а другі - будуть  досить далеко!
 
В разі, якщо Ви все ж таки будете не в змозі відірватися від своєрідної дійної корови - України та безбідного життя в ній на халяву  , уклінно просимо Вас , шановний Петре Микола-йовичу, і Ваших соратників аби Ви не розхитували човен , в якому ми всі разом пливемо, не ломили скалу та не рівняли правдиві путі на свій смак,  а також не намагалися побудувати своє щастя на наших кістках.
 
© vasiliy [10.04.2009] | Переглядів: 4501

2 3 4 5
 Рейтинг: 38.6/6

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2021 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook