… І МОЇ П’ЯТЬ КОПІЙОК (ЯК НАМ РЕОРГАНІЗУВАТИ БЮТ).

Пишу цей матеріал за порадою форумчан ДД з відомої там гілки, започаткованої Уколовим. З якої вже здається облетіло листя. Буду намагатись уникнути узагальнень, оскільки і без мене такі узагальнення вже прозвучали.
Фактично тут – передрук з мого повідомлення на форумі ДД. Тільки в кінці додам декілька коментарів.
 
Ось так тихенько подихає ця гілка. Як і попередні аналогічні інтернет-спроби БЮТ. Це я про якусь (не пам'ятаю яку саме) "...Країну" та "Український прорив".
Все вилилось в порожню балаканину (в більшості випадків).
Написав Уколову в приват -- вже кілька днів мовчить. А обіцяв бути щодня....
Можна писати сюди (прим. на форум) скільки завгодно. Все одно, нікому це реально не потрібно – ІБД (імітація бурхливої діяльності).
НІКОМУ.
Кожен (я кажу про функціонерів БЮТ) очевидно тільки намагається якнайбільше "хапнути" під завісу.
Якщо ЮВТ не "перешерстить своє найближче оточення -- їй, як політику -- гаплик.
100%.
Маю підстави так стверджувати.
Ось чому.
Звернувся минулого року в одну з обласних приймалень ВО "Батьківщина" з пропозицією відносно енергоефективності ЖКГ. Кілька разів приходив. Були милі бесіди з приємними людьми.
І все.
Аргумент у відповідь -- "ми не маємо необхідних повноважень. Зверніться в Київ!
Нещодавно дали телефон на Турівську, 13.
Зателефонував.
Відповідь: "Прийому немає і невідомо коли буде".
Написав ел. листа, суть якого зводилась до того, що коли до партії не можуть "достукатись" прибічники з пропозиціями, то на що ця партія сподівається?
Отримав електронкою скан листа з підписом одного з партійних високопосадовців і з пропозицією зателефонувати на певний номер та домовитись про прийом.
Зателефонував.
Відповідь: "Ой, ми не знаємо коли вас зможуть прийняти, бо депутат дуже завантажений роботою".
Відповів приблизно так: "Запишіть мій номер, а там -- як хочете".
Бо вже остогидла ця гра.
Написав листа ЮВТ (відправив електронкою скан з підписом і печаткою), в якому все це описав.
Десь через тиждень телефонують ближче до кінця робочого дня. Звідти, де "Ой, ми не знаємо...".
Знають, що я з Донецька, але пропонують приїхати назавтра.
Очевидно був розрахунок, що я скажу, що не встигаю на завтра. Тоді у них "відмазка" -- "ми його запросили, а він не приїхав".
На їх "нещастя" я в цей час перебував за 250 км від Києва. Рано сів в машину і -- до Києва.
Ось результати зустрічі, які я не хотів повністю обнародувати, повідомивши в приват Уколову.
Оскільки від нього -- тиша, вважаю, що маю повне право оприлюднити.
 
Фактично це відкритий лист до ЮВТ.
- - - - - - - - - - - - -
 
Шановна Юліє Володимирівно!
Позаминулого тижня мені довелось бути на прийомі у одного з народних депутатів України, члена партії ВО «Батьківщина» з пропозицією щодо впровадження організаційної моделі ефективного енергоспоживання в житлово-комунальному секторі міст України, концепція якої розроблена спеціалістами нашого підприємства. За моїм розумінням цей народний депутат належить до Вашого найближчого оточення. Зміст його відповідей на мою пропозицію спонукав мене до написання цього листа.
Моє враження від зустрічі зводиться до наступного: якщо у Вашому оточенні переважають люди з такими позиціями і поглядами, то Вашій політичній силі найближчим часом нічого «не світить». До цього народного обранця цілком можна застосувати відомий вислів: «Якщо людина хоче щось зробити, то вона шукає спосіб, як це зробити. Якщо не хоче – шукає причини». Саме це я і сказав йому в вічі на прощання.
 
Під час зустрічі я виклав суть підходу і висловив переконання, що впровадження розробленої нами концепції можна розпочинати вже сьогодні на рівні певної кількості обласних центрів та крупних міст України. В першу чергу там, де ВО «Батьківщина» чи БЮТ мають владу. При цьому важливо інформувати виборців про перші кроки. Тоді це допоможе у завоюванні голосів під час прийдешніх місцевих виборів. І це буде чи не найкращою агітацією (політологи сьогодні стверджують, що люди не вірять просто обіцянкам. Потрібні реальні дії). Доповів також про те, що робив спробу розпочати реалізацію моделі через створення «Центру моделювання ефективного енергоспоживання» в одному з університетів України. Але спроба закінчилась невдало. Тобто, відбулась зустріч з директором одного з інститутів університету, на якій ми дійшли спільної позиції. За домовленістю я надав проект «Положення про центр» для керівництва університету. Після цього все «заглухло».
 
Відповіді згаданого шановного народного депутата звелись до наступного.
 
1. Концепція гарна (він погодився з тим, що реалізація моделі дозволить скоротити споживання енергії більш ніж в 2 рази), заслуговує на увагу, її впровадження необхідне, в першу чергу, людям.
 
2. Але ВО «Батьківщина» не може займатись впровадженням, бо: а) є політичною силою; б) перебуває в опозиції; в) певні владні особи зацікавлені у протилежному - збільшенні споживання газу.
 
3. На місцевому рівні (я так розумію, що мова йшла про представників БЮТ у владі) ніхто не візьме на себе відповідальність робити певні кроки по реалізації моделі.
 
4. Те ж саме – відносно реалізації через університети.
 
5. Моя помилка (майже провина), через яку в університеті не реалізувалось задумане, полягає в тому, що я мав би (на думку депутата) надати ректору університету не проект «Положення про Центр», а проект наказу про його створення. Тоді ректор просто підписав би наказ і все діло пішло б. При цих словах народного депутата присутній на прийомі юнак (очевидно помічник) зарозуміло посміхався. Можливо він вважає, що я -- «что-то одно», а він -- «что-то другоє», як казав відомий персонаж фільму «За двома зайцями», який потім опинився на смітнику? Можливо хтось пояснить цьому юнаку, що він трохи помиляється?
 
6. Я сам в усьому винен, тому що нічого не зробив для реалізації моделі (ніби я був при владі коли-небудь).
 
7. Якщо я надам йому проект, то він передасть його на експертизу до Академії наук. Щоправда не зміг пояснити мені, що це дасть , якщо див. п. 2.
 
8. Я послухав спогади про те, як він сам свого часу успішно (схоже, за часів Брежнєва) готував проекти наказів для своїх начальників та збирав підписи (узгодження) відповідальних осіб в Києві та Москві.
 
На мій погляд така позиція шановного народного депутат свідчить про повну відсутність позиції (вибачте за каламбур).
 
Загальновідомо, що одна із головних задач опозиційної політичної сили – пропонувати підходи до вирішення соціально-економічних проблем. Альтернативні владним. І пропонувати їх саме людям, тобто тим, заради кого політичні сили і діють. Звичайно, якщо декларації політичної сили і реальні прагнення – співпадають. Але, як видно, шановний народний депутат вважає інакше. А саме: якщо політсила перебуває в опозиції на рівні Верховної Ради, то вже не мусить нічого робити на місцях, бо ж вона не має свого уряду. Хіба що цукерки дітям роздавати. Дивний погляд. Я би навіть сказав «прикольний» (вибачте за жаргонне слово). І зручна позиція. Бо дозволяє просто отримувати зарплатню. І непогану. За рахунок тих самих людей.
 
Твердження народного депутата, згадане в п.3 фактично характеризує БЮТ як БЕЗВІДПОВІДАЛЬНУ політичну силу. Як інакше назвеш політсилу, представники якої у владі не беруть на себе відповідальність? Дивно, що це звучить з уст представника цієї ж політичної сили. І не пересічного, а такого, що належить до керівництва.
 
Викликають здивування такі аргументи неможливості впровадження моделі ефективного енергоспоживання, як відсутність відповідного рядка в бюджеті міста чи університету. Шановний депутат очевидно забув, що сьогодні не 70-і роки минулого століття, коли кожна цифра кошторису міста, ВНЗ чи підприємства була визначена в планах фактично з Москви і не підлягала змінам. Хоч навіть тоді підприємства примудрялись вже в кінці планового періоду «узгодити» у своїх керівників («за сало») «уточнені» (зменшені) показники плану і отримати навіть премії за «перевиконання плану». А сьогодні, як всім відомо, протягом року можна змінити навіть бюджет країни, не кажучи вже про бюджет міста. Було б бажання. Якщо шановний народний депутат цього не розуміє, то це сумно. Якщо розуміє, але каже протилежне, то це – дивно. І викликає запитання: «Навіщо він так каже?».
 
Після цих слів народного депутата, я відчув себе винахідником 70-х років в СРСР, якого хвалять за винахід, але кажуть, що не мають нарядів, для отримання необхідних матеріалів, щоб виготовити предмет винаходу. І пропонують поїхати в Главк, потім в міністерство, потім в Держпостач, потім в Держплан… А потім закінчується чергова п’ятирічка… І так далі по колу. Чим це закінчилось для СРСР, відомо – програшем в економічному змаганні з Заходом і розвалом.
 
Ще більший подив викликають звинувачення на мою адресу в тому, що я не той документ подав ректору. Хтось може собі уявити, щоб до ректора університету на прийом зайшла стороння людина і зопалу подала б йому на підпис проект наказу про створення «Центру моделювання ефективного енергоспоживання» і ректор його підписав би. Очевидно, що таке уявити важко. Навіть неможливо. Очевидно, що спочатку ідея (пропозиція) обговорюється з посадовими особами нижчого рівня, а вже потім можна йти до ректора з пропозиціями. Та й то, він захоче або почути, або прочитати про те, що собою буде являти такий Центр – тобто ознайомитись з «Положенням про Центр». До відома шановного народного депутата – керівник ставить свій підпис на наказі в останню чергу. Після того, як його (проект наказу) завізують підлеглі посадові особи. Дивно, що шановний депутат робить вигляд, що цього не розуміє. До того ж -- яка різниця, який документ подано, якщо "в бюджеті немає рядка".
 
Стосовно того, що «я особисто нічого не зробив для реалізації моделі» можу доповісти шановному народному депутатові що, на відміну від нього, я розробив концепцію (Яка, з його слів, потрібна людям і має глобальне значення. Хоч з глобальністю, я гадаю, він трохи «переборщив»), неодноразово звертався до різних посадових осіб з пропозиціями, заради цього був в Кривому Розі, приїхав з Донецька до Вінниці, з Вінниці до Києва (на його запрошення), подолавши за свій рахунок більше 1000 кілометрів, витрачаючи власні кошти на пересування, житло тощо. А він, отримуючи заробітну платню з бюджету (тобто, живучи фактично на моєму утриманні та утриманні членів моєї родини) спромігся тільки знайти причини, чому моя пропозиція не може бути реалізована. І ще звинувачувати при цьому мене. Такі звинувачення викликають вже не подив, а обурення.
 
До речі, нагадайте шановному депутату, що він став народним депутатом завдяки, в тому числі, моєму голосу і голосам членів моєї родини та тих людей, яких ми агітували голосувати за БЮТ. І робили це не Вінниці, а в Донецьку. І не за гроші, а через переконання.
 
На тлі всіх причин, названих депутатом, дивно виглядає пропозиція передати проект до Академії наук на експертизу.
 
Навіщо?
 
Якщо ні сьогоднішній уряд, ні така потужна політична сила як БЮТ не хочуть чи не можуть це реалізувати, то невже все вирішиться в Академії наук? До того ж маю великий сумнів, що організаційна модель, реалізація якої повинна відбуватись на рівні міста (а ще точніше – на рівні окремих мікрорайонів чи груп будинків, про що я доповів шановному народному депутатові), повинна розглядатись на рівні Академії наук. Це особиста справа кожного суб’єкта – спосіб (форма організації процесів) впровадження заходів енергоефективності в межах зони його (суб’єкта) законного впливу та компетенції. Чи це підприємство, чи місцева рада будь-якого рівня. Я просто пропоную таку управлінську модель, яка дозволить організувати КЕРОВАНИЙ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС створення в місті СИСТЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ. До того ж, на сьогодні вже видано стільки різних Постанов та Указів про впровадження засобів енергоефективності, стільки Програм (які не виконані), що не потрібно жодних узгоджень з Академією наук на те, в який саме спосіб це зробити.
 
Потрібне тільки БАЖАННЯ. Або, як сьогодні модно казати – ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ.
 
Дивно, що шановний народний депутат цього не розуміє.
Або робить вигляд, що не розуміє. Тобто, не має тієї самої політичної волі.
 
В попередньому листі (від 08.07.2010) я обіцяв, що не буду Вас більше турбувати своїми листами.
Вибачте – сталось не так, як гадалось.
Коротко про себе.
Маю 15 років науково-педагогічного стажу (остання посада – зав. кафедрою економіки) та 18 – бізнес стажу. Загальний об'єм друкованих робіт – 54.4 умовних друкованих аркуша. В складі творчого колективу свого часу брав участь в розробці, на замовлення комісії ВР України, проекту Закону «Про роздержавлення власності». Останні 11 років бізнес – впровадження приладів контролю за витратами теплової енергії та води в житлово-комунальному секторі. Наукові інтереси – розробка МОДЕЛІ організації КЕРОВАНОГО ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ створення в місті СИСТЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ.
 
P.S. Підтвердилась моя думка, що система прийому громадян у ВО «Батьківщина» -- відсутня. Поперед мене на прийомі був літній (70 років) громадянин, який добивався прийому в громадській приймальній (?!) з квітня місяця.
 
P.P.S.
1. Вже не розглядаю цей матеріал як спробу «просунути» свій проект, бо, як на мене, час для його використання «під» прийдешні вибори вже втрачено. Для будь-якої політичної сили. З деяких пір орієнтуюсь на інший спосіб його реалізації – через саморегульовані громадські структури. Скоріше даний матеріал – конкретний приклад для партійних ретроградів, які готові підіймати крик про «критиканство». Бо, мова не про те, що мені відмовлено. А про те – які аргументи при цьому використали.
2. Зразу дам відповідь тим, хто буде ставити питання про ефективність проекту. Поляки, коли впроваджували енергозбереження в ЖКГ, лише за рахунок одного чинника досягали скорочення витрат на опалення вдвічі. Я пропоную більш системний підхід. Тому і цифра економії вища. Оптимістична оцінка сягає значень 4-4.5 рази.
3. Хтось на згаданій гілці форуму (на жаль не знайшов цього повідомлення) дав таку пораду ЮВТ – треба будувати партію з нуля. Можу з цим погодитись. Але, мені здається що, на превеликий жаль, ЮВТ (особисто) вже не зможе повернутись до влади. Просто не встигне. Тому, можливо, її головна задача – таки створити партію європейського зразка, знайти талановиту достойну молодь, підготувати її і сприяти просуванню до влади. Хоч було б дуже непогано виграти місцеві вибори. Але поки що я особисто не бачу, за рахунок чого. Всі лозунги вже потерті і вигоріли на сонці. Креативу поки що не видно. Хоча БЮТ завжди був здатний на сюрпризи.
Грати на розчаруванні людей (в першу чергу електорату Януковича) мабуть можна. Але що пропонується конкретно в розрізі місцевого самоврядування? Бо розчарований електорат Януковича – це ще не електорат ВО «Батьківщина». В цьому пересвідчився буквально вчора під час розмови з представниками такого електорату – «криють» Януковича останніми словами, але при цьому про ЮВТ: «Вона така ж сама».
 
Потрібні реальні, близькі людям справи. Вже зараз. Навіть, я би сказав, ще вчора. Але цього поки що не видно і сьогодні…