Немає добрих чи поганих націй, є нації правильно і неправильно сформовані, нації в добрій і поганій «спортивній» формі. Українська нація зараз  фізично, морально, духовно хвора і її потрібно активно лікувати. Що можна вимагати від хворої людини, яких трудових та громадських звитяг? Марні сподівання. Двадцять років з нас методично робили наркоманів жадібності та шахрайства,  а тепер взагалі кинули в обійми рабства. Тому зараз цій нації потрібен добрий лікар, добрий психотерапевт і духовний наставник. Потрібно нейтралізувати дію  розсадників моральної та духовної розпусти. Українці зараз мляві, полохливі(«толерантні»), нерішучі і невпевнені в собі. В них живе і не вивітрився за 20 років незалежності синдром холопа, наймита, попихача. Тому з українців потрібно почати робити волелюбних козаків, впевнених і цілеспрямованих особистостей.
   Нам потрібно написати «Короткий курс історії України»  через призму запитання: в чому наша дурість, наші помилки, що ми завжди такі бідні та нещасні. Моя позиція така: українці повинні себе тепер вести так, як будь-то навколо нікого іншого немає, не існує, всі інші – це фон, це природні опади і напади. Українці повинні зануритись у власні проблеми, повинні побачити один одного і почати спілкуватись один з одним, вивчати один одного, організовуватись в живі групи та спілки. Ми повинні вести себе як живі істоти, які тільки-но народились на світ, тобто все обнюхувати, пробувати, приміряти…  Потрібно провести ревізію своїх міфів та своїх оман. Нова влада – це фон, це константа на сьогоднішній день, з нею потрібно мінімально контактувати, не шукати з нею вигод та не укладати з нею уній – від цього нічого доброго не вийде. Треба шукати власну правду і власний шлях,  а не реагувати на агітки і інформаційний шум. Нація повинна згуртуватись в біді, нація повинна самоусвідомити себе – відкинути старих божків – і тоді їй відкриються нові можливості. Українська нація повинна покаятись за свою бездарну, безглузду поведінку за останні двадцять років, за свої гріхи здирництва, взаємообману, малодушності. Коли пройде таке очищення, нація зможе приступити до вирішення своїх проблем, як культурних, політичних, так і економічних.
Для цього потрібно організувати масові безплатні курси психотренінгу, просвітництва для українців від стара, до мала по підтемах:
-міфи та ілюзії сучасної України;
-страхи, фобії  українців та як з ними боротись;
-нові форми взаємодії та взаємодопомоги між українцями;
-побутова культура як дзеркало народної душі;
-анатомія корупції;
-форми експлуатації людини людиною та державою  і т.д.
Курси з розбивкою від початкового до послідуючих рівнів, з ілюстраціями з сучасної української політики та сучасного українського життя. З аналізом окремих ситуацій в Верховній Раді, з аналізом живих інтерв»ю, виступів політиків.
Для цих курсів потрібно розробити програми , підготувати методичні та наочні матеріали, презентації. Ще великий масив роботи для психологів, соціологів і просто освічених і інтелектуально небайдужих патріотів.
Як вам така ідея, дурдомовці? Роботи – маса, було б бажання. Для цієї роботи потрібні сотні спеціалістів, тисячі організаторів, сотні тисяч волонтерів… Одним словом, «Танцуют все!».
Як колись в перші роки радянської влади організовувались курси ліквідації безграмотності, так і тепер нам необхідні для українців курси ліквідації  психологічної безграмотності, ліквідації психологічної залежності  від чужих впливів.
Скажете, що зараз кругом повно всілякої психологічної  та іншої корисної інформації. Так, але пересічний українець  не може знайти, вибрати серед океану інформації саме те, що йому конче потрібно. Подивіться на різні політичні ток-шоу: дурні там участі не приймають, а воду в ступі товчуть до безконечності, і результату – ноль, вище нульового рівня обговорення конкретних тем не піднімається! Чому – бо ціль не та і вся інформаційна політика в нашій державі спрямована на продукування міфів, а не правди.
І не потрібно пускати на ці курси живу політику, тільки трепаровану. Це чисто просвітницька програма і політики в ній піддослідні істоти, але аж ніяк не ведучі. Досить,  двадцять років ми вірили своїм політикам, а вони нас привели до краху.
Повторюю, нам потрібна цільова інтелектуальна програма. Ми зараз ще не готові серйозно говорити на тему «Що робити?», тому що у нас в нації  ще не сформовані консенсусні орієнтири.
Українській нації(народу) зараз  потрібна соціально-психологічна реабілітація, їй потрібно капітально промити мізки і зарядити їх конструктивними ідеями.  Звичайно, зараз зразу ж накинуться на це неблагозвучне поняття  «промивання мізків», типу «Мені нічого не потрібно, я все розумію, я адекватний!». Я вас запевняю, достатньо провести для кожного з нас декілька стрес-тестів – і ви наочно побачите, скільки лайна закинули у ваші мізки попри вашу свідомість наші ЗМІ, а точніше засоби масового ураження інформацією.
До речі, двадцять років мусолилось питання, яка ж в українців національна ідея? Як кажуть, не було щастя, та нещастя допомогло: тепер намалювалась чітка і однозначна наша національна ідея «Вилізти з рабства!»