Після розвалу Радянського Союзу в нашої еліти стався «праздник подросткового непослушания». Ура, тепер все можна, не треба звітуватись московським хазяям, можна досхочу насолоджуватись «дорослими» розвагами. І пішов грабунок країни, захоплення новими, заморськими цяцьками, пішла гонка збагачення та карнавали марнославства. Закони – в сторону, мораль – під ноги, все можна, все наше! Ейфорія незалежності від здорового глузду, незалежності від законів розвитку суспільства,- свято вчорашньої московської підстилки, прислуги розтягнулось на два десятиліття. Але ж усі знають, якщо діти попадають в погану компанію, коли вони захоплюються поганими звичками, то це до добра не доводить. От і ми два десятиліття потішились в псевдодемократію, попозували у вигляді європейської нації, а потім прийшов наглядач і розігнав всіх по їхніх стійлах. Раби – не ми, ми – раб”ята!
   Всі нації мали свої огидні, прикрі періоди, не одні українці такі. Але пора вже нам  виходити в люди, тобто формувати сучасну, пристойну націю, а це стихійно не робиться. Назвіть це рекламною компанією, просуванням бренду, чи ще як.Подивіться, як непросто формувались тепер успішні нації: ті ж поляки, ті ж євреї. Свіжий приклад  методичної роботи з нацією: Грузія, прийшов молодий, вольовий лідер і за пару років з запущеної, деморалізованої нації почав успішно робити щось пристойне і цивілізоване.  Аж завидки беруть, скільки реформ Саакашвілі успішно провів за той же період, поки наша «месія» воювала з жінкою, яка привела його до влади, поки наша українська влада ганьбилась  на весь світ! Потрібні герої, потрібна політична воля, і тоді все дуже спрощується, все стає реально можливим. Скажуть, а Грузія, маленька країна. Добре патріоти, є у вас відмазка  про русифіковані регіони, але тоді покажіть мені галицькі регіони, вільні від корупції. Чи покажіть на «чистій» Галичині нові форми громадської взаємодії, взаємоповаги, співробітництва, які народились у роки незалежності. Хай маленькі приклади, хай мікроскопічні. Що, не густо?
   Не можна мимохідь пройти курс молодого бійця, потрібна методика та дисципліна. А ми все головне хочемо пройти поспіхом, аби по швидше перейти до приємних справ: хвалитися один перед одним своїми дорогими, престижними іграшками та цапками. Тобто наша національна еліта залишається з дитячим, підлітковим розумом. Вона не дбала про національні інтереси, вона гризлася між собою, воювала за цапки. Їй було плювати на функціонування системи, жадібність у них забрала всі залишки розуму. В результаті, українська національна еліта в один момент втратила все,вона втратила власну державу. На заміну розбещеним підліткам, до влади прийшли тугодуми з дорослим розумом. Не бачу резону критикувати  нову владу. Це чужа влада, не українська. Як менеджер, я в захопленні від цієї влади. При таких скромних інтелектуальних можливостях ця влада  робить свою справу солідно, послідовно, ґрунтовно, на відміну від лицемірних українських лідерів: Кравчука, Кучми, Ющенка. Україна для нової влади –просто  колонія , територія, де ростуть їхні гроші. Українці для неї бидло, робоча худоба, нас їй не шкода. А чому їй нас шкодувати, коли наша рідна українська правляча еліта нас так гнобила та експлуатувала? Від нашого сміху та критики  новій владі  ні холодно, ні жарко. Хоча дехто тут вже додумався, що нічого, крім сміху і насмішок над новою владою, нам вже не залишилось. Поздоровляю, лузери, типово українська схиблена позиція! Що награбувала українська еліта у власного народу – те вона першою і віддасть представникам чужої влади. Донецькі скоро будуть спати у ваших розкішних гніздечках, які ви так турботливо звивали за гроші, вкрадені у власного народу. Історична справедливість є, і вона вже перемогла: хто не дбає про власний народ , той буде прислужувати чужинцям та окупантам.Закон окупації, одначе! А українській національній еліті наразі залишилась  одна функція: бути посіпаками, поліцаями над своїми співвітчизниками при новій владі. Спішіть записатись в тушки, може  нові хазяї  залишать вам для прожиття господарські прибудови у ваших колишніх маєтках.
До речі, чому з українців не виходять олігархи? -Просто психотип українців такий: дуже дрібничні, захланні, скупердяйні,  немає масштабу, польоту думки. Щоб бути олігархом, потрібна велика сила волі,  стратегічне мислення, вміння та бажання ризикувати. А український скоробагатько що нацарював – то і в нірку!
До речі, першопрохідцем теми «Український менталітет» є український психотерапевт О.Стражний, не знаю , чи є ще на Петрівці його іднойменна робота, але я б йому радив переробити її на популярний варіант і викласти в інтернет, тому що вона зараз потрібна мільйонам українців, особливо «патріотам» та свідомітам.
Далі буде