Ось уже досить довгий час ми є свідками того, як Янукович намагається натягнути на себе кімоно Путіна. Звідси всі ці заяви про загадкових снайперів, терористів-самогубців обвішаних з голови до ніг вибухівкою й тому подібне.
 
Методи старі як світ. Головне, нагрівши ситуацію в суспільстві до точки кипіння,  потім зімітувати якийсь теракт, щоб під приводом наведення порядку закрутити гайки по саме не можу.
 
Коли Путін в Росії прийшов до влади, країною прокотилася низка терактів, що дало привід до розв’язання другої чеченської війни, що в свою чергу стало зручним приводом закабалити російське суспільство, практично знищити опозицію й впровадити авторитарне правління.
 
Щось схоже готують і для нас з вами. Благо виконавців, які вже стоять на старті й чекають лише команди «фас», більше, ніж достатньо. Взяти б хоча б міністра внутрішніх справ Могильова, який не соромиться з трибуни верховної ради виправдовувати злочинні дії Сталіна – нищення одного народу (в даному випадку кримсько-татарського), мовляв, є виправданим, якщо це йде на користь іншому народу (в даному контексті – російському). Пам’ятаєте знамените Путінське «мочіть в сортіре» ?
 
Не важко здогадатися кого готовий «мочити в сортирі» Могильов на догоду все тому ж російському народу. Нас з вами, тобто українців. Найпаскудніше те, що головний мєнт країни цього й не приховує.
 
Але повернімося до можливих замахів на Януковича. Чому саме він? Напевно в нас не підірвеш якийсь важливий об’єкт, бо на кого ж покласти відповідальність. Україна не веде війн, ні зовнішніх, ні внутрішніх. Тому пішли по найпростішому сценарію, який так живописно і в деталях повідав громадянам голова СБУ Валерій «Кен» Хорошковський. Опозиція ось вона тут – ще дриґається клята, наче сама напрошується.
 
Виявляється, маршрут кортежу Януковича змінили, бо стало відомо, що на нього полюють снайпери. І невідомо звідки така інформація (СБУ працює на славу і певні натяки на тих «негідників» які причетні до можливого замаху все ж просочуються в пресу), і скільки тих снайперів – десяток, чи два. Хоча, як відомо – у страху очі великі. Можна було прийняти за снайпера і тітоньку у вікні, яка шваброю знімала павутиння з віконної рами.
 
Тим не менше, маршрут змінили. А тут чергова неприємність - смертник-терорист. Кинеться такий ось під колеса кортежу і все. Гаплик, як то кажуть.
 
Що ж робити? На гелікоптері на роботу не полетиш, бо ж зіб’ють гади і не поморщаться. Залишається одне – їздити на Банкову в якомусь непримітному фургоні з написом «Меблі». Ну, зрозуміло, що він лише зверху виглядатиме, як меблевий фургон, а насправді і танкова броня, і супутниковий зв’язок, і інша електроніка, а також туалет, кухня й невеличке поле для гольфу. Одне погано – тісно там буде Віктору Федоровичу разом зі ста семи десяти охоронцями, але що не витерпиш заради власної безпеки.
 
А кортеж най мчить собі по прямій, відволікаючи увагу всіх цих багато чисельних терористів, які просто таки в черзі стоять, щоб «завалити» друга всіх дітей дядю Вітю. Хто зі снайперською гвинтівкою, хто з калашем, хто обв’язаний пластидом, хто з установкою «Зємля-воздух», а хто просто з заточкою, або ще простіще – з рогаткою, або рогатиною.
 
І тут звичайно ж ні СБУ Хорошковського, ні міліція Могильова дрімати й ловити гав не збираються. Всіх пов’яжуть, всіх скрутять, всіх запруть до буцегарні. А щоб ніхто не перешкоджав чинити правосуддя потрібно навести залізний порядок. Це знаєте такий порядок, коли тобі дозволено рухатись тільки в межах відведеної для тебе території, де найменший крок за межі нещадно випікається розпеченим (чим?) залізом.
 
Тобто, можна робити сміливі висновки, що насправді ніяких реальних снайперів, чи терористів-смертників не існує, а просто вишукується привід для вже згаданого банального закручування гайок.
 
Ну, звичайно ж, не слід відкидати імовірності, що замах на державне тіло буде зімітовано, щоб, так би мовити, наглядніше продемонструвати суспільству звірячий оскал ворогів богобоязного й народолюбного режиму. А далі за прописаним сценарієм.
 
«Кращий правитель той, про якого народ знає лише те, що він існує. Дещо гірші ті правителі, які вимагають від народу їх любити і вивищувати. Ще гірше ті правителі, яких народ боїться, і гірше за всіх ті, яких народ зневажає», - це  сказав Лао Цзи. Точніше не скажеш.