для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Від манії до манії.


Від манії до манії.
Подія, яка сталася в кінці цього політичного тижня навряд чи могла когось сильно здивувати. Я про заяву Ющенка про те, що він не збирається надалі займатися політичною діяльністю, а очолить якусь громадську організацію.
 
Ну, хто б мав сумнів, що воно саме так і станеться. Покинувши опущену ним нижче плінтуса «Нашу Україну», покинувши доведену ним до катастрофічного стану державу екс-гарант вирішує відійти від справ. Залишається лише пожаліти від усієї душі ту громадську організацію, яку він збирається очолити. На неї чекає незавидне майбутнє.
 
Хоча швидше за все балачки про громадську організацію це так – димова завіса для прикриття шляхів втечі. Можливо саме в цю саму хвилину Віктор Андрійович розглядає проспекти з розкішними шале, бунгало, віллами, ранчо та, а чому б і ні,  навіть замками.
 
І мучиться сердешний у виборі між Лазуровим берегом і узбережжям Каліфорнії. А можливо цей вибір вже давно зроблено. Залишається спакувати останні валізи і «в дальній путь на долгіє года».
 
Справа не в тому, що йому остогидла політика. Це якраз можна зрозуміти – політика достатньо смердюча субстанція. Справа в іншому. Це швидше скидається на вчинок такого собі типчика, який, наклавши купу у вашому під’їзді, чимдуж, навіть не підтягнувши як слід штани, втікає подалі від місця «злочину».
 
А швидше за все бурлить в грудях бувшого сільського бухгалтера незборима образа на націю, яку він у всіх своїх багатослівних, але позбавлених змісту виступах, називав «моя нація». Особисто мені це різало вухо. Виглядало так, наче Ющенко взяв і присвоїв собі цілу націю. Згріб рукою, яка нічого не крала, й поклав в кишеню лискучого костюму.
 
Така його поведінка пояснюється одним – Віктор № 1 страждав манією величі. В своїх нездорових фантазіях він бачив себе месією, який веде народ через пустелю до світлого майбуття. Й такі запаморочливі перспективи змальовувала йому розбурхана уява, що Андрійович впадав в глибокий ступор, з якого його можна було вивести лише притаранивши йому якийсь старий горщик, або  подарувавши вулик найостаннішої моделі.
 
Тоді він на кілька миттєвостей наче прокидався з глибокого сну й починав нести чергову «пургу».
 
А ще зі ступору його виводила згадка про Юлію Тимошенко. Але такі різкі методи були вкрай небезпечні. Ющенка починало трясти, він лаявся, бризкав слиною та впадав в стан, близький до стану берсерка. Дай йому в руки меча, а ще краще козацьку шаблю, і він би порубав кляту Юлю в мілку капусту.
 
Взагалі, складається враження, що тепер Ющенко ненавидить всіх українців. І живих, і мертвих, і ненароджених. На засідання, яке мало на меті створити Комітет захисту України, він не з’явився, бодай для того, щоб висловити свою думку. В цей час він веселенько проводив час, попиваючи пивко на півдні Німеччини.
 
Та, чорт з ним, з тим пивком, з тією Німеччиною, з тим комітетом. Ющенко проявив верх цинізму й неповаги не прийшовши на похорон Олександра Зінченка, який як-ніяк а певний час був одним з найближчих його соратників. Але манія величі не допускає таких вчинків, як великодушність, вміння прощати образи…
 
Взагалі українцям почало щастити на президентів маніяків. Якщо у Віктора Ющенка, як ми вже вияснили, була й залишається манія величі, то Віктор №2 (той, який Янукович) страждає на явно виражену манію переслідування, яка ще інакше називається – параноя (з грецької – божевілля, безумство).
 
Тобто маємо другого безумного президента. Правда, як відомо, кожен сходить з розуму по-своєму. Якщо Ющенко оточував себе вишиванками, викопними рештками старих цивілізацій, вуликами то Янукович оточує себе охоронцями. Скоро їх кількість вже буде тягнути на маленьку армію.
 
Це має своє пояснення. Якщо Віктор Андрійович в своїй зарозумілості вважав, що його люблять всі довкола (тим сильнішим були образа й розчарування), то Віктор Федорович цілком справедливо розуміє, що більша частина українців проголосувала проти нього, звідси й страхи.
 
Що маємо на виході? Янукович з опричниками буде нищити Україну й надалі, вибудовуючи з неї щось на зразок УРСР, а Ющенко, який зробив все, що від нього залежало для того, щоб Янукович мав таку можливість, буде ніжити пузате тільце на теплих пляжах однієї з обраних ним для проживання країн, забивши і на «мою націю» і на всі проблеми покинутого ним країни,і  лише на Різдво, на Великдень та на сімейні свята вдягнувши вишиванку та підперши п’яну голову рукою, буде співати якусь українську пісню, але ні однієї з них до кінця так і не доспіва, бо гірка ностальгічна сльоза (а може сльоза незабутої образи) здавить горло викотиться з мутного ока й шубовсне в недопиту чарку з самогоном.
© R`n`R [13.06.2010] | Переглядів: 2909

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.4/63

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook