Приблизно двадцять років тому прочитав у якійсь газеті статтю кандидата фізико-математичних наук з Київського університету ім.Т.Г.Шевченка, прізвище автора було, здається, Войтенко. Зміст статті коротко полягав у тому, що людська цивілізація розвивається, таки, по спіралі, але кожен наступний виток (етап технологічного розвитку) значно коротший за попередній:
 
                              Кінець 20 століття - Розвиток сучасних промислових і аграрних технологій,
                                                                 завершення індустрійної епохи, перехід ло постіндустрійної.
 
                              Друга половина 19 століття - становлення сучасних наук і мистецтв,
                                                                 початок промислової (індустрійної) епохи.
 
                              Середина 2-го тисячоліття нашої ери - початок розвитку наук
                                                                і мистецтв у сучасному розумінні,
                                                                епоха Відродження.
 
                              Середина 1-го тисячоліття нашої ери - становлення світових
                                                                релігій, початок розвитку держав
                                                                у сучасному розумінні.
 
                              Середина 3-го тисячоліття до нашої єри - розвиток
                                                                і становлення античних
                                                                цивілізацій.
 
                              12 тисяч років до нашої ери -  ознаки появи
                                                                людини розумної.
 
              Тобто, спостерігаємо витки спіралі тяглістю 10000 - 3000 - 1000 - 300 - 100 років. Висновок: спіраль цивілізаціїї згортається у часі з прискоренням приблизно у Пі = 3,14 разів. Спробуємо екстраполювати Пі-спіраль: наступні за індустрійною епохи матимуть тяглість 30 - 10 - 3 - 1 років.
 
                               Приблизно 1980 рік - масована поява персональних комп"ютерів та індивідуальних
                                                                засобів зв"язку,  початок так званої
                                                                 інформаційно-комунікаційної ери.
 
                               Близько 2010 року, тобто зараз - перехід на молекулярно-атомарний рівень
                                                                у технологіях, початок ери нано-біотехнологій
                                                                та квантових обчислень.
 
                               Біля 2020 року - технології переходять на субатомний рівень,
                                                                початок квантової ери.
 
                               2023 рік - згортання спіралі, стрімке наближення до
                                                                інформаційно-енергетичної
                                                                межі: 1 квант енергії
                                                                на 1 біт інформаціїї.
 
                               2025 рік - точка цивілізаційної
                                                               біфуркації...?
 
               Все викладене якимось дивним чином сходиться на  передбаченому ще Нострадамусом критичному  році існування сучасної цивілізаціїї. До чого це все? А до того, що нема сенсу нам в Україні намагатися повторити шлях поступу розвинених країн сучасного світу, у нас просто немає на це часу. Вихід один - інтегруватися до цивілізованого світу, а не шукати якийсь свій
особливий шлях, якусь мифічну ідею  миттєвого розвитку. Повторюю - нема часу!
 
               PS.  Перша частина спіралі словами сучасних політологів - МОДЕРН, друга частина - ПОСТМОДЕРН. Чи не так, Аргуме?