Першу та другу частину цієї публікації
можливо прочитати за цим посиланням:
http://durdom.in.ua/uk/main/articles/user_id/6853.phtml
Протягом багатьох віків – Росія, разом з українськими зрадниками - як за часів царату, радянського, та сучасно-українського періоду: маючи певні територіально-економічно-демографічні зазіхання до незалежної України: -
Свідомо влаштовували шаленно-систематичний постійний геноцид українського народу – через жорстоке винищення паростків нашої державності, генофонду нації - коріння української культури, духовності і віри…
Для тих, хто ще сліпо вірує в міфи про миролюбне творення імперій…
Про «природні» процеси злиття націй…
Про патологічну відразу українців до своєї мови й культури…
Про самоїдство та ностальгічне бажання «слиться в едином порыве»…
Нагадую найбільш значні віхи на шляху нищення генофонду України, руйнації культури та духовності українського народу та його зросійщення.
Без їх знання - не осягнути глибини тієї прірви, до якої Україну, вже майже понад 340 років, настирливо ведуть та підступно-злодійкувато підштовхують російсько-українські манкурти.
1700-1721 роки - Масове
знищення українського козацтва в Північній війні Росії за оволодіння узбережжям Балтійського моря, у будівництві Ладозького каналу та царської столиці - Санкт-Петербургу.
1708-1709 роки - Жорстоке придушення - Петром І, національно-визвольного руху та остаточне нищення залишків української державності.
1720 рік - Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1724 рік — Друкарня Києво-Печерської лаври оштрафована на одну тисячу карбованців за друкування книг, не у всьому схожих з російськими. На таку ж суму і за таку ж «провину» оштрафовано і Чернігівську друкарню, яку перевезли до Москви.
1729 рік - Указ Синоду про вилучення в населення українських букварів та текстів з церковних книг.
1768 рік - Злочинна змова Катерини II з польською шляхтою для спільного придушення визвольного руху українського народу на Правобережній Україні, що ввійшло в історію під назвою -
Коліївщина;
Перша масова депортація українців до Сибіру.
1768-1775 роки -
Нищення українського козацтва в російсько-турецькій війні.
1775 рік - Підступна руйнація Катериною II Запорізької Січі,
Закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях та наступне закріпачення українського народу.
1771-1783 роки - Остаточна
ліквідація української автономії у вигляді Гетьманщини та окремого козацького війська в Україні.
1784 рік — Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи вчителів Києво-Могилянської академії за відхід від російської мови.
1811 рік - Закриття за правління Олександра І Києво-Могилянської академії - центру духовної культури України.
1816-1821 роки - Мілітарна окупація України у вигляді 500 тисячного війська у військових поселеннях на українській землі.
1847 рік - Розгром Кирило-Мефодіївського братства, політичний
терор в Україні за Миколи І.
1854-1855 роки - Росія веде Кримську війну проти союзу Англії, Франції та Оттоманської імперії.
Основним постачальником гарматного м'яса для неї стали українські губернії.
1862 рік - Закриття за Олександра II українських недільних шкіл, які на свій кошт організувала передова українська інтелігенція.
1867 рік - Ємський указ про заборону ввезення української книги з-за кордону.
Заборона українського театру й друкування нот українських пісень.
Закриття українських громад та журналу «Основа».
1877-1878 роки - Російсько-турецька війна принесла українському народові величезні економічні збитки та
людські втрати.
1884 рік - Закриття усіх українських театрів.
1890-1914 роки -
Масові переселення українських селян до Сибіру й Далекого Сходу, яке позбавило Україну близько 5-и мільйонів українців.
1904-1905 роки - Російсько-Японська війна між Росією та Японією за панування на Далекому Сході, в якій
загинули десятки тисяч українців.
1907-1908 роки - Післяреволюційна реакція в Україні.
Закриття українських періодичних видань.
Указ сенату про шкідливість культурної й освітньої діяльності в Україні.
1914 рік - Указ Миколи II про скасування української преси.
1914-1917 роки - Україна втягнута Росією в злочинну першу імперіалістичну війну, яка знекровила генофонд нації, - в її полум'ї згоріло
життя мільйонів українських солдатів та мирного населення.
1917-1920 роки - Більшовицько-білогвардійська навала в Україну.
Знищення української державності.
Братовбивча громадянська війна в Україні, спровокована більшовиками та білогвардійцями.
Розгром українського національного руху.
1921-1922 роки - Політика воєнного комунізму та голод в Україні, що забрав
життя сотень тисяч людей.
Жорстоке придушення більшовиками селянських повстань та кривава розправа з робітничими страйками.
1928-1932 роки - Колективізація сільського господарства в Україні, що призвела до розгрому села, знищення заможних верств населення та
депортації мільйонів селян за межі України.
1929-1930 роки - Початок великого політичного терору в Україні.
Знищення української автокефальної церкви.
1932-1933 роки - Штучний голодомор в Україні, інспірований більшовицькою владою з метою знищення непокірного українського селянства.
За оцінкою міжнародних експертів:
на Україні від голоду померло понад 10 мільйонів українців.
В Росії від голоду померло – понад 4-и мільйони українців.
1933 рік – Телеграмма Сталіна про припинення українізації.
(Ліквідація в Україні так званого національного ухилу.)
1933-1938 роки - Масовий геноцид проти українського народу.
Тотальне нищення української культури та національної школи.
1938 рік - Сталінська постанова про обов'язкове вивчення російської мови.
1939 рік - Фінська війна з метою загарбання Фінляндії.
Економічні збитки та
значні втрати українського населення.
1939-1940 роки - Приєднання Західної України.
Широкомасштабні репресії проти населення.
Депортація на Північ та до Сибіру майже півмільйона західних українців.
1939-1945 роки – Друга світова війна, розпочата нацистським та більшовицьким режимами, що призвела до повної руйнації економіки України:
загибелі більше 10 мільйонів українців
1944-1945 роки - Розробка сталінсько-беріївського плану депортації українців з України (приказ №0078/42 НКВД й Наркомата оборони СРСР от 22 июня 1944 года
"О выселении в отдельные края Союза ССР всех украинцев".
1946-1947 роки -
Голод в Україні:
В Україні померло - біля 3 мільйонів українців.
В Росії померло – біля 1,5 мільйона українців.
1947 рік - Спільна радянсько-польська широкомасштабна акція «Вісла» по
нищенню сотень тисяч українців у Польщі.
1944-1949 роки -
Нищення української повстанської армії та
масова депортація населення Західної України на Північ до Сибіру.
1954-1959 роки - Освоєння 10 мільйонів гектарів цілинних та перелогових земель Казахстану й Сибіру, котре вичерпало з України матеріальні й людські ресурси -
(з України виїхало близько 3 мільйонів молодих робочих рук).
1964-1983 роки - Доба компартійної реакції в Україні та боротьба з новітнім українським відродженням.
1978 рік - Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови та літератури (брежневський циркуляр).
1983 рік - Постанови ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах (андроповський указ).
1986рік – Чорнобильська катастрофа, яка є наслідком компартійно-російського тоталітаризму, безвідповідальності перед народом.
В результаті з сільськогосподарського виробництва на Україні вилучено понад
5 мільйонів гектарів земельних угідь,
постраждало близько 3 мільйонів населення України, генофонд нації уражено на століття.
Росія залишила Україну сам на сам з Чорнобильською трагедією.
1989 рік - Постанова пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну мову, російську, в СРСР
(горбачовський циркуляр).
1992 рік - Щодо Криму, то цей сумний перелік антиукраїнських акцій, можуть продовжити прийняті у 1992 році Конституція та Закони про освіту в Республіці Крим, які у цьому регіоні фактично ставлять
українську мову поза законом.
2004 рік - 1-ий Сіверськодонецький з’їзд сепаратистів Партії Регіонів відносно федералізації України.
(Відносно федералізації України та поділу її території за національною ознакою).
2008 рік - 2-ий Сіверськодонецький з’їзд сепаратистів Партії Регіонів
Пропонується створення Південно-Східної Української Автономної Республіки
(ПіСУАР)
Масована видача паспортів громадянина Росії - українцям Криму.
- Без достовірно-об’єктивного перерахунку бюлетенів фальшовано вибори Президента України.
- Партією Регіонів в Верховній Раді України утворено антиконституційну коаліцію
(СіР), яку в порушення Конституції України протизаконно узаконив нелегітимний президент України.
- Антиконституційною коаліцією Партії Регіонів призначено нелегітимний уряд України.
- Антиконституційною коаліцією Партії Регіонів в порушення Конституції України - антиконституційно відмінено вибори до місцевих (регіональних) Рад.
- Нелегітиним президентом України підписано міжурядову угоду між Україною та Росією (пакт Ялинковича-Медвеєва). Таємні додатки до пакту свідомо-підступно утаємничені від суспільства.
- Антиконституційною коаліцією Партії Регіонів антиконституційно ратифікано (пакт Ялинковича-Медведєва)- З пактом зовсім не були ознайомлені депутати Верховної Ради України.
- Не визнання в ПАСЕ, нелегітимним президентом України Ялинковичем «Голодомору – як геноциду українського народу.»
- Перейменування Партією Регіонів Верховної Ради АР Крим – в Верховний Совєт АР Крым.
- Антиконституційно змінено закони відносно паспортів громадян АР Крим, та введено антиконституційну норму їх заповнення російською мовою.
- Нелегітимною коаліцією Партії Регіонів в Верховній Раді України підготовлено ряд антиконституційних законопроектів щодо сфери використання російської мови, на усій території України.
- Нелегітимною коаліцією Партії Регіонів в Верховній Раді України підготовлено ряд антиконституційних законопроектів відносно - «судоустрою України».
- Нелегітимною коаліцією Партії Регіонів в Верховній Раді України підготовлено ряд антиконституційних законопроектів відносно «Цензури в журналістиці», та відносно «масових зібрань громадян України».
- Антиконституційно-кардинально нелегітимним президентом Ялинковичем змінено закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України».
ЩО БУДЕ ДАЛІ ???
Отже, витоки того стану, в якому нині перебувають економіка та духовне життя в Україні, потрібно шукати не в блудувато-міфічно-короткочасній незалежності, а перебуванні в досить тривалому російсько-колоніальному ярмі.
Породженням цього рабства є низька національна свідомість українського суспільства, відсутність національної гордості, яничарність та манкуртство, вельми поширених передусім у південних та східних регіонах України.
Демографічна ситуація в тій чи іншій державі – це показник благополуччя країни. Вона віддзеркалює не лише економічну та політичну стабільність в суспільстві, а є і показником здоров'я нації. Нація, позбавлена природного приросту населення, не має майбуття й приречена на вимирання.
Аналіз демографічного стану в Україні впродовж досить тривалого часу перебування її у складі Російської імперії переконливо доводить, що саме українці досягли межі етнічної катастрофи.
Сьогодні - смертність в Україні домінує над народжуваністю.
Це перший сигнал, що нація - вимирає.
Українці – колись одна з найбільш чисельних націй Європи, сьогодні вже усіми складовими свого буття - надійно стоїть над цвинтарною прірвою.
Відплив з України корінного населення – на заробітчанство.
Приплив на її терени осіб інших національностей - людей, для яких українська: мова, земля, природа, народ - є чужими, призводить до руйнації суспільної моралі…
До втрати відчуття спільності історичної долі і культури…
Створює атмосферу нездорового суперництва і ворожості на соціальному й національному підгрунті…
І є переконливим свідченням тих вікових російсько-нездорово-штучно міграційно-інспірованих процесів…
Які в першу чергу спрямовані на русифікацію України!
А в іншу – через сьогоднішніх кримінально-олігархічно-комуністичних українських самозванновладоутримувачів, на підступно-«мирне» захоплення, завоювання, та злодійське пограбування дурисвітами-пройдисвітами та представниками кримінально-олігархічно-комуністичної країни - Росія.
П.М.
В матеріал я свідомо не включив перелік: російських війн, військових провокацій та конфліктів –
в яких українці для Росії були звичайним гарматним м'ясом:
Афганістан, Вєтнам, Єгипет, Сірія, Монголія, Дамаський, Японія…
А в Чічні, зі сторони Росії, невже не було українських росіян???
Додатково ще біля 22 військово-російських конфліктів та війн з участю українців -
з різними державами та світовими регіонами...
Скільки українців полягло в цих конфліктах дякуючи мілітаризму Росії?
Впродовж 525 років з XV століття до нашого часу, Росія провела у війнах
329 років,тобто
майже дві третини своєї історії. Додаткові мільйони людських жертв – простих росіян і простих українців,
а жертви серед мирного населення воюючих сторін…
І ЦЕ - НЕ РОСІЙСЬКИЙ ГЕНОЦИД?