з Частиною 1.
цього матеріалу можливо ознайомитись за цим посиланням:
http://durdom.in.ua/uk/main/articles/user_id/6853.phtml
 
Об'єктивні дані про національний склад населення в Радянському Союзі, для громадян були такою ж таємницею як відомості про оборонний потенціал, і тому - навіть у статистичних установах така довідкова  інформація проходила під грифом «секретно».
 
Тривалий час вважалося, що – 50 мільйонів українців на теренах СРСР значно перебільшені і є пропагандистською видумкою націоналістів з-за кордону.
 
Розсекречені архіви КДБ та МВС засвідчили, що чисельність українців у колишньому Радянському Союзі перевищувала 80 мільйонів чоловік (журнал «Нові дні», грудень 1992р.).
 

Наявні статистичні дані з різних регіонів Росії просто вражають зникненням українців - якому немає жодного пояснення. Буду оперувати даними перепису населення, що проводився в Росії у 1897 році, та останнім переписом Радянського Союзу - 1989 рік.
 
Між ними відтинок часу - 92 роки, причому 72 роки - з них припадає на радянський період. Мушу застерегти, що я не маю змоги привести статистичні дані по усіх регіонах Росії з - за їх утаємничення, тому для прикладу наведу дані про українське населення лише в деяких областях та краях СРСР.
    
Дмитра Табачника, мені було дуже важко зрозуміти, відносно голоду в Саратовській області, щей тому, що ця територіальна одиниця Російської федерації була утворена 5 грудня 1936 року шляхом переустрою Саратовського краю…
 
Тому - про який голод 1936 року, горе вчений від історії - міг вести мову взагалі??? До його публічної заяви було дуже багато запитань!!!
 
Саратовська область - суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу, на сході проходить державний кордон Росії з Казахстаном.
 
92% українців Поволжя жило в селах. У 1926 році у Нижньоволзькому регіоні Поволжя а саме: в колишній Саратовській області нараховувалося - 202 тисячі українців, в 1959 році кількість українців зменшилася до - 112,2 тисяч, а вже в 1989 році склала - 101,8 тисячі.
 
50% - 100,2 тисячі українців Саратовської області за цей проміжок часу – загадково випарувалися зі статистичних даних Росії!
 
  
Так, у Ставропольській губернії в 1897 році було зафіксовано: 320 тисяч українців - 37% усього, населення, а через 92 роки – залишилося лише 69 тисяч, тобто 2,4%.
 
У Донській губернії наприкінці минулого століття українців було 720 тисяч - 28% усього населення, а в нинішній Ростовській області українців, згідно з переписом 1989 року, лишилося 178,8 тисяч - 4,2%.
    
У Курській губернії українців наприкінці XIX ст. нараховувалося 530 тисяч - 23%, а сьогодні їх там близько - 1,7%. І це при тому, що в результаті комуністичногої свавілля до Курської області наприкінці 20-х років відкраяли від України кілька районів заселених переважно українцями.
 
Ще разючіша картина по Воронезькій губернії. В царській Росії в 1897 році там налічувалося 930 тисяч українців - 36% від усього населення.
 
За радянської влади, не зважаючи на те, що до Воронежської губернії з України передали кілька українських районів, чисельність українців у 1989 році зменшилася майже у 8 разів і становила 122,6 тисяч - 5%. Враження таке, що українці в цих областях повимирали, або випарувалися в вічність.
 
За 92 роки значно знизилась питома вага українців у населенні Сибіру. В 1897 році у Тюменській, Тобольській та Єнисейській губерніях українці становили - 20%. Тепер, там за офіційною статистикою, наших земляків лишень - 3,3%.
 
За переписом 1897 року, в Уссурійському краї було - 25% українців, в Амурському – 20%. В 1989 році частка українців в загальній кількості населення в цих регіонах становила відповідно 6,2% та 8,2 %.
 
Перепис населення Далекого Сходу, що проводився в 1926 році за вказівкою Москви - нарахував лише 315 тисяч українців. Хоча ще в 1918 році, за даними українських далекосхідних організацій, в «Зеленому Клину» мешкало 437 тисяч українців.
 
За усіма правилами демографії, враховуючи природний приріст населення - кількість українського населення на Далекому Сході в 1926 році мала б становити 570 -600 тисяч!?
 
Кількість українців Північного Кавказу скоротилася в десять разів: - з 3,1 до 0,3 мільйонів чоловік. Якщо в 1926 році українці становили тут 33,9% усього населення, то вже в 1939 році - лише 3,3%.
 
У Краснодарському краї кількість українців теж скоротилася із 41,1% до 4,7%, у Ростовській області - з 53,3% до 3,8%, у Ставропольському краї - з 27,3% до 2,3%
 
У 1926 році в Центральночорноземному районі налічувалося близько 2 млн. українців. Перепис 1939 року показав, що в цьому регіоні вже проживає лише - 565 тисяч українців. Чисельність українців усього за 13 років років тут скоротилася майже в чотири рази…
 

Освоєння Кубані запорізьким козацтвом та українським населенням - незаперечний факт. Адже ця історична подія увінчана відомим пам'ятником українським запорожцям на місці висадки їх на Тамані 1792 року. В ХVIII столітті все населення Кубані було українським…
 
Кривавий розгром українського відродження комуністична влада розпочала саме з української Кубані та інших регіонів Росії. Смертоносні для українського народу хвилі  інквізиції поширилися по всій країні, а з 1933 року тотальний геноцид охопив і Україну.
 
Вього за 13 років - з 1926 до 1939 року, українське населення на Кубані, зменшилося більш як у 12 разів і становило в 1939 році лише 150 тисяч - 4,7% загальної кількості інших національностей.
 

Що ж за етнічна бомба вибухнула на благодатній Кубані, яка за 10 років знищила майже 3 мільйони українців? Завісу над цією таємницею відкривають циркуляри головних комуністичних «геноцидів» Радянського Союзу до партійних комітетів російських та українських комуністів.
 
       Слушапи: Об украинизации.
    Постановили: Ввиду того, что украинизация ряда районов и станиц, проводившаяся на Северном Кавказе, не вытекает из культурних интересов населення и служит легальной формой классовому врагу для организаций сопротивления мероприятиям Советской впасти и создания под эзтим прикрытием своих контрреволюционных организаций, Президиум СКК райисполкома
       1. Немедленно приостановить дальнейшую украинизацию во всех районах и станицах Северо-Кавказского края.
    2. Перевести к 1 января 1933 года все делопроизводство советских организаций в станицах и районах на русский язык.
    3. В трехдневный строк перевести все украинские газеты на русский язык, а также листовки, брошюры, стенгазеты, многотиражки и прочую литературу, виходившую на украинском языке, в дальнейшем издавать на русском языке.
    4. Перевести преподавание на всех работающих краткосрочных курсах (советских, педагогических, колхозных и т.д.) на русский язык.
    5. Предложить КрайОНО необходимие мероприятия для перевода, к осени 1933 года преподавания во всех школах на русский язык и по укреплению учительского состава украинизированных школ и предоставить на обсуждение Президиума СКК райисполкома.
    6. Радиовещание на украинском языке прекратить.
    7. Обязать РИК разьяснить настоящее решение на общих собраниях и пленумах Советов.
  
 
Гадаю, що цей  документ коментувати немає потреби, тому що за міжнародними правовими нормами ця широкомасштабна акція є - не що інше, як знищення усього українського і українства в цілому:

Сталінський циркуляр про припинення українізації в Україні українські та російські комуністи розпочали запопадливо здійснювати у 1933 році. А до цього часу патріотичне українство Кубані було вже винищене повністю. Квітучі кубанські станиці і вся хлібодарна Кубань стали цвинтарною пусткою.
 


Cереднє співвідношення населення СРСР між 1926 і 1937 роками (без урахування українців і казахів) склало 119,4%. Серед мешканців України виявилося 84,7% ???
 
Тобто, до 1937 року в СРСР українців стало 70,9% від очікуваної кількості по народженню!!!
 
Як видно з цієї таблиці. Під час голодомору 1933 року найбільше постраждали українці та казахи. Євреї та білоруси – майже не постраждали. А росіян - масований голодомор взагалі навіть і не зачепив.
 
Шановні «маленькі» росіяни та «маленькі» білоруси перед тим як мене звинувачувати у тих гріхах які я ні в якому разі навіть не намагаюся робити - уважно перегляньте графік…
 
Так! Голодомор доторкнувся до усіх національностей, але не Ви винні в ньому! В голодоморі винні ті – хто прикриваючись нашим вибором - завжди фальшують і брешуть що ми їх вибрали у тую Владу.
 
Закріплюючі свої владно-хиткі крісла вони тими голодоморами й чинять свій неправедний суд над патріотами усіх країн.
 
Я – свідомо в Частині 1.  підкреслював Казахстан!!!
 
Згідно статистичних даних в період з 1926 року по 1937 рік, в Казахстані беслідно зникло – 1.105.821 казахів. За даними перепису 1926 року, в Казахстані – це «Сірий Клин», українське населення складало 13,2% до загальної кількості – 476160 українців.
 
На мій погляд ці дані не відповідають дійсним числам, тому що тільки в 1891-1914 роках з Волинської, Катеринославської, Київської, Таврійської, Харківської, Херсонської та Чернігівської губерній для освоєння «Сірого Клину» - Казахстан та Поволжя», виїхало близько 1.700.000 українців.
 
В мене складається враження та дуже велика підозра, що в Казахстані 1933 року «заголодоморили» не казахів а саме українців під виглядом казахів.
 
Нацистський «переворот» у Німеччині 1933 року, прихід до влади націонал-соціалістів. В результаті створювалася реальна небезпека виникнення на Україні та в Росії сепаратистських тенденцій.
 
Гітлер не приховував, що розглядає Україну як житницю німецького рейху. Тому, як вважали німецькі дипломатичні представники, комуністична партія Радянського Союзу повинна була вжити відповідних заходів проти українського національного руху, як на російських теренах – так і на українських.
 
На випадок же окупації Гітлером України - українські села потрібно було обезлюднити. Саме у зв'язку з цими планами - голод 1933 року в Україні, Казахстані та Росії - на мою думку, був частиною політики російських і українських комуністів по знищенню волелюбного українства – як прикордонно-буферної зони...
 
Історики і демографи сперечаються навколо кількості жертв українського голодомору 32-33 років, виголошуючи різні дані – від 3 до 15 мільйонів.
 
Найвірогідніше, враховуючи матеріали перепису населення 37-го року, втрати населення внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на ґрунті розладу психіки та соціального колапсу, жертви становили близько 7 мільйонів чоловік лишень на теренах України .
 
До 7 мільйонів українців замордованих голодомором на теренах України, в звязку з новими даними слід додати ще й 4 мільйони на теренах Росії.
 


Дані про чисельність українців Росії за переписами населення в царські і радянські роки, та відсоткове співвідношення серед усього населення виглядають наступним чином.
 

Ще на початку 1930 року за офіційними даними, в Росії мешкало 7.012.000 українців. Через 40 років, тобто на, порозі 70-х рр., чисельність українського населення в Російській Федерації зменшилася на 3.666.000 українців, а до 2002 року ще додатково скоротилася до катастрофічних – 2 942 961 українця. (перепись 2002) [2]  
 
Якщо російський період 1933-1937 років можливо пояснити голодомором 1933 року–3.025.000 українців.
Російський період 1937 – 1970 років фізичним винищенням – 641 тисячі українців.
Російський період  1970 – 1989 років відродження українства на теренах Росії – 1.012.000 українців.
 
То російський період 1989 – 2002 років примусовою русифікацією (зросійщенням) – 1.419.000 українців, але це вже тема наступної частини…
 
Висвітленням етнічної ситуації в Росії я завершую розгляд цієї частини, оскільки саме на доступних мені матеріалах я маю змогу конкретними числами показати усій українській громаді ті  злочини комуністичної партії СРСР, які спільно з українськими комуністами свідомо влаштували загадкове зникнення, (загибель) 4.069.000 українських патріотів на теренах Росії.
 

Причини цієї безпрецедентної в історії людства кривавої акції ще мають бути досконально вивчені. Проте, вже сьогодні можна однозначно стверджувати, що тодішні комуністичні злочинці СРСР та України – добре усвідомлювали:
 
Подальша гра в незалежність колоній та національне відродження в них загрожуватиме існуванню усієї комуністично-тоталітарної системи, складовою частиною якої є утаємниченні різними кольоровими партіями сьогоднішні комуністи – злочинці сучасної України.
 
Комуніст Кравчук, комуніст Кучма, комуніст Ющенко, двічі засуджений комуніст Янукович – лишень маріонетки в руках українських та російських кримінально- комуністичних кланів незалежної і свободолюбивої України!
 

П.М
 
Усі частини цієї публікації дозволяю безкоштовно, навіть під своїми іменами розміщувати в усїх ЗМІ України і за кордоном. Жодних претензій відносно винагородження за написаний матеріал зобов’язуюсь ніколи не піднімати.
 
Народи світу, та країн бувшого Радянського Союзу повинні знати про український голодомор правду, а не блювотиння від махорочників та «гарантів»…