Риба гниє з голови…
 
Цей вислів зазвичай вживається, коли кажуть про негаразди в країні – “риба” – країна, “голова” – її влада. Начебто, просто й зрозуміло. Але мені не подобається, бо не дає навіть натяку на питання: “а чому гниє?” Й справді, чому? Голова ж росте з тіла?
 
Намагаючись відповісти на це питання, використовуючи все той же вислів, в мене виникла ідея – а якщо уявити, що вся “риба” – то є система влади в Україні, то що тоді “голова”?
 
Президент? Очевидно, ні, бо якщо ми оберемо (ну уявімо таке!) на цю посаду кристально чесну й гідну людину, то вона вседно через деякий час “згниє”, так? Отже, в нашій "рибі" ВЖЕ є якась “гнилина”, через яку й наша гідна людина з часом перетвориться на щось інше. То, може, “голова” – Верховна Рада? Ні, відповідаю, це не вона, з тих же причин, що й не Президент. Кабінет Міністрів? Очевидно, також ні. То що (чи хто)?
 
Отже, питання: якщо “риба” – владна система України, то що в ній “голова”?
 
Щоб дати на це питання точну відповідь, давайте згадаємо, що владна система, як і будь-яка інша соціальна система, має в собі дві складових – суб’єктну та об’єктну. До першої складової, очевидно, належать Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, судова система й т.ін. До другої складової належать законодавство України, підзаконні акти, інші нормативні документи включно із стандартами, нормами, правилами, й т.ін.
 
Вище вже було зроблено висновок про те, що “голова” – НЕ Президент, НЕ Верховна Рада чи Кабінет Міністрів, а отже, залишається єдиний варіант – “голова” нашої “риби” є не що інше, як ОБ’ЄКТИ владної системи - формалізовані “правила гри”.
 
Щоб переконатися в правильності такого висновку (довіряй, але провіряй!) – про ПЕРВИННІСТЬ об’єктної складової чи якоїсь її частини (якої? – теж питання) в системі влади відносно суб’єктної - спробуємо трохи поміркувати. І, до речі, паралельно з цими міркуваннями маємо змогу дійти й до деяких інших корисних висновків, які сформулюємо далі.
 
Отже, уявімо собі, що всі ми – доісторичні люди й живемо сім’ями в окремих печерах, десь не дуже далеко одна від одної. Будь яка влада відсутня, що таке держава ми й гадки не маємо (не потрібно тому що)... Кожна з наших сімей самостійно піклується про харч (як і про все інше), тому можливості в цьому питанні, очевидно, досить невеликі – так, потроху,- коріння, ягоди, невеличкі звірі... Мамонти, звісно, бігають, але вони завеликі (виходячи з наших можливостей) для нас.
Так і живемо, не дуже жируючи, а то й голодаючи. Й стосується це КОЖНОЇ сім’ї, а тому бентежить ВСІХ нас, незалежно ні від чого.
 
Таким чином, можна сказати, що існує ОБ’ЄКТИВНА ПОТРЕБА в покращенні життя (сучасним язиком). З плином часу наявність цієї ПОТРЕБИ все більше й більше буде усвідомлюватися (в вигляді питання “що робити?”) всіма сім’ями, що живуть неподалік одна від одної й якимось чином спілкуються між собою.
 
Рано чи пізно, але усвідомлення наявної ПОТРЕБИ призведе до формулювання її можливого вирішення (РЕЗУЛЬТАТУ) – успішного полювання на мамонта (він великий – заживемо багато).
 
Оскільки ПОТРЕБА автоматично не може надати РЕЗУЛЬТАТ, то потрібна ціла низка (ВІД потреби ДО результату) певних дій суб’єктів (нас з Вами) – АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ. Потрібність такої низки дій є беззаперечною, якщо виходити з елементарної логіки природних процесів – від причин до наслідків.
 
Отже, на цьому (першому) етапі ми маємо в наявності усвідомлення наявної ПОТРЕБИ й бажаного РЕЗУЛЬТАТУ.
 
Пройде деякий час і комусь з нас обов’язково прийде в голову думка – може, ходити “на мамонта” РАЗОМ? Ця думка є не що інше як ІДЕЯ - перша сходинка АЛГОРИТМУ вирішення проблеми. Пройде ще трохи часу й з цією ІДЕЄЮ погодитья якась кількість сімей, але й ІДЕЯ не може автоматично перейти у РЕЗУЛЬТАТ, тому ЗАЦІКАВЛЕНІ сім’ї зберуться разом (занотуємо – формального, загальновизнаного ЛІДЕРА ще немає, але є група неформальних лідерів окремих сімей!) й почнуть обговорювати ІДЕЮ (скільки людей потрібно на одного мамонта, в який спосіб здійснювати полювання, та т.ін.) – це є етап розробки ТЕХНОЛОГІЇ реалізації ІДЕЇ – наступна після ІДЕЇ сходинка АЛГОРИТМУ.
 
Саме на цьому етапі (розробки ТЕХНОЛОГІЇ) з’явиться чітке усвідомлення того, що “рак, лебідь і щука” не є добрими помічниками в загальній справі, а отже, виникне необхідність в одному формальному ЛІДЕРІ, який поведе за собою всіх інших в напрямку до очікуваного всіма РЕЗУЛЬТАТУ – великого мамонта для об’єднавшихся учасників.
 
Очевидно, що спочатку неформальні лідери (представники сімей) будуть шукати загальноприйнятні для всіх них критерії оцінки можливості тієї чи іншої людини бути таким загальновизнаним ЛІДЕРОМ (“вимоги до кандидатів на виборні посади” – помічаєте аналогію?). Якщо в результаті “фільтрації”, згідно з виробленими критеріями, залишилося декілька кандидатів на посаду ЛІДЕРА, то надалі вибори одного з цих кандидатів здійснюються вже за особистими (які не були додані до загальних вимог) уподобаннями виборців. Отже, лише ПІСЛЯ опрацювання таких критеріїв (вимог) неформальні ЛІДЕРИ оберуть вже формального ЛІДЕРА для ВСІХ сімей-учасниць (ця подія, фактично,- початковий крок на шляху до створення держави).
 
Прийшовши до влади, обрана в якості ЛІДЕРА людина (влада) почне, звісно, формулювати “правила поведінки” для своїх “підданих”, щоб полювання було успішним. Таким чином, доходимо висновку - об’єктна складова в тільки що народженій системі влади включає до себе дві компоненти – вироблені виборцями критерії, за якими формується влада, та “правила гри”, що встановлюються вже обраною владою.
 
Якщо лідери сімей не припустилися помилки й нічого не забули, а знайдені ними критерії добре “фільтрують” кандидатів, то й влада буде “профільтрована”, а її “правила гри” будуть відповідати інтересам виборців. В свою чергу, оскільки “правила гри” поширюються на всіх, в тому числі й на владу, то “добрі” правила будуть посилювати позитивний ефект добре продуманих критеріїв. Але якщо наші вимоги (критерії) мали недостатні “фільтруючі” якості й завдяки цьому до влади прийшли мерзотники, то й їх “правила гри” будуть такими ж мерзотними, а вся система влади й її дії все більше будуть віддалятися від очікувань виборців.  
 
Разом все це мовою спеціалістів з систем регулювання називається позитивним зворотним зв’язком - через співпадання знаків впливу (в нашому випадку – дія вимог до кандидатів на результати виборів) та наслідків цього впливу (“правила гри”, що встановлюються вже обраними можновладцями - бувшими кандидатами).
 
Очевидно звідси, що саме критерії є тою первинною ланкою, від якої залежить і формування влади, і “правила гри”, які вона потім встановлює.
 
З усього вищенаведеного дістаємо очевидний висновок, який підтверджує та уточнює раніше зроблений висновок відносно “голови” нашої уявної “риби”: якщо “риба” – система влади, то її “голова” – правила формування влади (виборче законодавство) як первинний елемент об’єктної складової системи влади.
 
Оскільки ми встановили, що в обговорюваній системі має місце позитивний зворотний зв’язок, то, завдяки взаємопомножуючому ефекту впливу й наслідків впливу і навпаки, то маємо ще один висновок – система дуже швидко (лавинний процес!) стане відображенням “плюсів” чи “мінусів” критеріїв відбору кандидатів до суб’єктної складової системи.  
 
Вочевидь, тепер ми маємо можливість дати відповідь ще на одне питання (на самому початку статті) – чому ж “риба” гниє? Та тому, що у владу (тіло “риби”) потрапляють, завдяки нерозбірливим правилам (“голова” тієї “риби”) такі суб’єкти (клітини “тіла”), які спроможні робити відповідні лише до своїх власних потреб “правила гри”, погіршуючи, тим самим, і “голову” (невід’ємна частина “риби”) – “риба гниє”.
 
Розібравшись, нарешті, з цим питанням, продовжимо міркування з “полюванням на мамонта”.
 
Отже, ми пройшли етап розробки ТЕХНОЛОГІЇ. Наступним кроком, звісно, є етап РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ (діло, дія, справа, впровадження,... – кому як подобається – суть від цього не змінюється). В нашому випадку під керівництвом формального ЛІДЕРА колектив полювальників, користуючись розробленою ТЕХНОЛОГІЄЮ, здійснює полювання на мамонта. В разі його успішності наші сім’ї отримають, врешті решт, той самий РЕЗУЛЬТАТ, якого очікували – з’явилась достатня кількість харчів, щоб не почуватися голодними.
 
Успішність полювання визначається, очевидно, реальністю ІДЕЇ, продуманістю ТЕХНОЛОГІЇ, безпомилковістю РЕАЛІЗАЦІЇ,... й особистими якостями ЛІДЕРА (особистість якого визначається тими самими критеріями).
 
Чи логічними були наведені міркування?
 
Замість відповіді на це питання я прошу Вас придивитися до тих прикладів, які всі ми можемо знайти в повсякденному житті. Яким чином в колективі школярів (класі) з’являється влада (староста класу)? Звідки й як береться капітан футбольної команди (не призначений тренером – то є свавілля, а обраний)? Таких прикладів – безліч. І завжди діє один природний закон – якість влади визначається тими критеріями, за якими ми “фільтруємо” людей, що хочуть стати владою. Завжди!
 
З наведених роздумів можна зробити ще один висновок, а саме:
будь яку об’єктивну ПОТРЕБУ може задовольнити РЕЗУЛЬТАТ шляхом виконання  АЛГОРИТМУ вирішення проблеми, який складається з етапів:
- генерація реальної ІДЕЇ;
- розробка відповідної ТЕХНОЛОГІЇ;
- узгодження вимог до кандидатів у ЛІДЕРИ;
- обрання формального ЛІДЕРА;
- РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ під проводом ЛІДЕРА згідно з розробленою ТЕХНОЛОГІЄЮ.
 
На цьому завершую сьогоднішні роздуми над “рибою” та її “головою”.
 
Дякую Вам за терпляче читання й бажаю всім успіхів у досягненні нашого “результату” – щасливої України й всіх нас в ній!