Українське суспільство стоїть на межі виборів депутатів до місцевих органів влади.  Передвиборча кампанія набирає обертів, та питання в тому, коли ж відбудуться вибори. Дата їхнього проведення час від часу змінюється: то призначається на 7 листопада 2010 року, то на 30 березня 2011 року, нині останньою, але не остаточною вважається 27 березня 2011 року, хоча натомість керівниками Партії Регіонів було прийнято рішення про ініціювання виборів на 31 жовтня 2010 року. Та головне те, що якщо вибори до місцевих рад відбудуться пізніше весни наступного року, то буде порушено конституційну норму не тільки щодо міських голів, у яких каденція завершується вже цього року, але й щодо депутатів місцевих рад. Це дуже небезпечний прецедент для держави…
Вибори депутатів сільських і селищних рад проводитимуться по мажоритарній системі відносно більшості в одномандатних виборчих округах. В той же час вибори депутатів обласних, районних, міських рад проводитимуться по змішаній (мажоритарно-пропорційній) системі. Відповідні норми містяться в законопроекті про вибори депутатів місцевих рад, створеному керуючою партією.
 

Досвід мажоритарної системи вже був при президентові Кучмі. Тоді була і математика, і підкуп виборців, і технології фальсифікацій, і тоді також ставили питання про те, що за цієї системи відсутня можливість політичної відповідальності. Ми мусили відмовитися від цієї системи, тому що 90% депутатів призначалися в кабінеті президента, а цього не можна допускати. Мажоритарна система ще не може працювати в реаліях нашої країни, тим більше, що в нас немає того рівня розвитку демократії, як у європейських країнах.
Ця система для багатих: виграє той, у кого більше грошей, хто більше заплатить. Тому у встановленні мажоритарної системи зацікавлений криміналитет та місцеві олігархи, і в результаті їхнього проходження буде сформоване некероване, безідейне, корумповане болото влади. Та люди настільки приручені до підкупів, що й самі часто зацікавлені в отриманні грошей за голос. І який би авторитет не був у чесного, порядного кандидата, він у більшості випадків не зможе  перемогти, якщо з ним буде конкурувати, той, хто може і хоче купити голоси. При цьому людина, яка фінансує своє проходження в місцеву раду не може, не хоче і не буде робити це просто так. Вона, природньо, буде «відбивати»  вкладене і бажано з прибутком.
 

«Мабуть, доцільно у разі місцевих виборів повернутися до змішаної системи, але при цьому партійні списки повинні бути відкритими, щоб виборці знали, за кого вони голосують, – говорить перший секретар Житомирського обласного комітету СПУ Олег Пінський, – Соціалістична партія України відповідний закон вносила на розгляд Веховної Ради ще в 2002 році, але його так і не підтримали. Сьогодні його прийняття блокується свідомо політичними елітами, бо останні відчувають в ньому загрозу своєму існуванню. Вибори за відкритими списками – це засіб розмежування бізнесу і влади».
Ми бачимо істинну причину – в закритих партійних списках значаться куми, родичі, спонсори.  Соціалісти ж вважають, що люди повинні голосувати за тих партійців, яких вони добре знають за справами, бачать результати їхньої роботи. А таке можливе тільки з відкритими списками. Відкриті списки дають перспективу виборцеві контролювати за діями владців, але вони послаблюють залежність депутата від партійної еліти. Це, напевно, не подобається тим, хто хотів би керувати через депутатів (призначення кадрів, розподіл земельних ділянок, майна й т.д.).
На протязі двох останніх років у ЗМІ представники всіх нинішніх парламентських фракцій демонстрували повну прихильність до закону про відкриті партійні списки. Але чим ближче до справи (до виборів), ажіотаж зменшується.
Головний соціаліст області впевненний, що одними із першочергових завдань постає необхідність завершення політичної реформи в частині реформування місцевого самоврядування, розширення повноважень влади на місцях. Зміна системи влади, переміщення її на місцевий рівень, реформування виборчого закону (партійні відкриті списки) – вкрай необхідні. Це стратегічна лінія соціалістів, яку вони ведуть близько 16 років.
 
Тетяна Пашкевич