Резюме:
-в найближчому майбутньому  українську націю очікують подальші приниження, пригноблення, ланцюг поразок і втрат, це вже визначено нашими попередніми гріхами і зловживаннями;
-бажання зупинити наступ на українськість малою кров»ю, малими зусиллями, без заглиблення в суть проблем, без розбору польотів принесе лише нові поразки ;
-головний ворог українців зараз – вони самі, їх дріб»язковість, боягузливість, зажерливість, захланність, заздрістність. Українці повинні стати чесними з собою до кінця. Досить гратись в псевдопатріотичну виставу, яка ми прекрасна нація і які в нас прекрасні перспективи. Це все брехня і це давно не працює. Нам вже давно сусіди склали нульову ціну і з цим треба жити;
-стараннями «справжнього українського президента» репутація української нації в світі зіпсована надовго і серйозно, так що розраховувати можна лише на власні сили, кредит довіри в світі нам закритий надовго;
- задача номер один зараз – провести тематичні  дискусії на місцях і в різних професійних середовищах, чи можлива взагалі адекватна розмова в колі українського політикуму, потрібно визначити, на яких рубежах взагалі можна тримати державницьку оборону, які моральні, організаційні константи нації ще живі;
-дискусійні  інтелектуальні клуби зараз в сто раз потрібніші за політичну тріскотню. Політики –це виконавці тих задач і цілей, які їм повинні сформулювати інтелектуали та моральні авторитети. Доки для політичної роботи не підготовлені програми та теоретичні підвалини, ні на який серйозний успіх в політичній боротьбі не можна розраховувати;
-потрібно провести швидку  інвентаризацію успіхів та невдач України за останні 20 років і осмислити їх корінні причини;
-перш ніж приступати до капітального ремонту  свого національного життя, потрібно скласти чіткий дефектний акт на українця і на Україну;
-припинити політичне заробітчанство різних гетьманчиків, тобто припинити експлуатацію  політичної енергії народу заради заробляння собі сьогоденних рейтингів та боротьби з колегами по опозиції. Педалювання на людські емоції та почуття без цілі їх подальшого задоволення - це позиція ворогів народу, а не їх провідників. Шановні опозиційні політики, надовго забудьте слово «рейтинг». Можете повірити на слово, що це поняття вам не знадобиться ще дуже довго і ще дуже довго не принесе достойних дивідендів;
-нам потрібно набрати спільну матрицю національних істин, щоб кожен небайдужий інтелектуал  почув один одного і приєднав свої думки-розробки до спільної концепції, а не кожен окремо писав свою енциклопедію українського життя;
-нам потрібно орієнтуватись на низький старт розбудови української держави, на дуже низький старт роботи, тому що двадцять років назад нам подарували  незалежність, але розбудовою суверенітету досі ніхто серйозно не займався. Високий старт, тобто боротьба з позиції  «Україна – прекрасна країна, українці – прекрасна нація, ми можемо досягти прекрасних результатів і т.д.»  наразі принесе нам лише нові поразки і розчарування.
-українці зараз попали (причому заслужено попали) в ситуацію політичного, економічного, правового, культурного голодомору. Питання стоїть в тому, чи знайдеться в нації  достатньо здорового глузду, щоб спільно протистояти цим загрозам, перетворити свої поразки в запоруку нового національного  відродження, чи нація в черговий раз підтвердить свою репутацію бидла та нікчем!