Стаття Шеляженка та її обговорення нагадала останню програму Шустера. Там молоде дарування від ПР Левченко розповів про "героїв шахтарів", які приймали участь в обороні Одеси. 450 шахтарів прийняли бій з озброєними автоматичною зброєю німцями, маючи в руках лише лопати. Перед боєм вони лише попросили видати їм "тельняшки". Звісно, що усі загинули, а Колєсников збудував їм пам'ятника власним коштом. Не вбачаю в цьому жодного героїзму - лише злочин влади. Виховання нових поколінь рабів для "хазяїв Донбасу" веде до нових непотрібних жертв тепер вже в мирній праці. Не треба хвилюватися про обладнання шахт засобами безпеки - достатньо лише промити мізки працівнику, сказавши: "Якщо загинеш - будеш героєм!" От і гинуть хлопці, вважаючи себе нащадками героїв. Раби не виконують правила ТБ тому, що раб не здатен інакше. Йому нема що втрачати окрім остогидлого життя. До того ж йде героїзація шахтарської праці, що теж впливає на їхній характер - вони становляться фаталістами за своєю психологією й підсвідомо готові до смерті, чим її й наближують. В США менше гинуть ще й тому, що це ганьба для власника шахти, а в нас це викривлено сприймається за честь людей сурової професії. Простіше внушити рабу, що він герой, ніж створити нормальні умови для його праці