Вибори президента завершилися їхньою перемогою. Усі ключові пости захоплені. Торгівля державою розпочалася успішно. Хотіла написати «державою і совістю», та схаменулася – чого-чого, а на тому місці, де в нормальних людей совість, у них і кінь не валявся. Усе «схвачено», усім (потрібним) «заплачено».
Чому ж така метушня на ідеологічному фронті? П’ятничне ШустерШоу – яскравий тому приклад. Аплодую Тарасу Чорноволу. Пішов, не витримав. (хоч засуджувала його завжди за регіональну приналежність, нехай він з цієї фракції вийшов).Знав, що почнеться фарс з прославлянням не тих героїв ( згадав про «Смершівців» та заградзагони НКВС).
А «бойовики та кілери», як справедливо зазначила Ольга Герасим’юк, я б ще додала «клоуни» лишилися і з піною біля рота хором співали осанну СеРеСеру, нахабно жонглюючи святим і праведним.
Ви ж такі впенені в своїй перемозі!
Ось уже й Ваше єнакієвське чудо увійшло в Єруса...пардон, в Єнакієво( шкода, не на віслючку в’їхало), де йому, «царю єнакієвському» усе місто назустріч висипало. Припускаю, там його всі люблять, шанують і вірять, що підкине їм, сірим і убогим, копієчку до пенсії. Вірю, що вони щасливі мати його президентом.
Але смішно було чути його скарги на опозицію. «Оппозиция должна быть конструктивной». Так і повіяло від цих слів радянською демагогією, коли критика обзивали критиканом і затикали йому рота фразою: критика должна быть конструктивной».
Читай – опозиція має бути зручною, або її не повинно існувати в принципі. «Ах, оппозиция какашка, дымовыми шашками кидалась, хочет всю страну дымовыми шашками забросать». І невже ніхто з того натовпу не замислився, а чому, власне, в парламенті буча відбулася? Чому на підтримку опозиції багатотисячний мітинг зібрався?
У них в «умах» (якщо вони є, ті «уми» - тишь та гладь да божья благодать». І незпроста їхні пастирі так розпинаються в телевізорі, почепивши «георгієвські стрічки» (Нечувано – президент України, який жодного дня в армії не служив, чіпляє стрічку, на яку вояки вішають заслужені в боях медалі). І обіцяє ветеранам поїхати поклонитися могилі невідомого солдата, де ви думаєте? В Москві! Я, грішним ділом, сподівалася почути про наш Парк Слави.
І все ж, про ідеологічну метушню. Оцією нескінченною тріскотнею вони наче самих себе вмовляють у своїй пацанській правильності, бо чує кицька, чиє м’ясо з’їла.
Гітлер мріяв про тисячолітній рейх, а що отримав? Сталін з поплічниками знищував свій народ в таборах, а Брежнєв гноїв дисидентів у психушках. І де тепер вони? Тільки у хворій уяві шанувальників Симоненка( бо в самого Симоненка губа не з лопуцька – вибачте за мимовільний каламбур, бо губенята в губошльопа «знатные») та інтернет –Валер.( пам’ятник не рахую – потурання встановленню його - верх ідіотизму влади).
Навіть Кучма не схвалив свого «выдвиженца» і красномовним жестом на камеру дав оцінку його «одаренности». Та що вдієш – «а наш хльопчик маленький, на голівоньку слабенький». Не погоджуюся з ІМХО-дебютантом про те, що на ДД «підхоплюють те, що «підкидають» лідери. Ні фіга подібного! На ДД достатньо мислячих людей, здатних до самостійного аналізу політичної ситуації, без «подбрасывания».
Особисто я не сумніваюся, що кожен крок нинішньої влади на шляху реставрації совка, запровадження негласної (за телефонним правом, щоб за руку не схопили) цензури в ЗМІ – це чергові гвіздки в їхню майбутню труну.
І хоч наш народ довго запрягає, а профспілки ще не прокинулися ( а може, ще не народилися), якщо в нас піде так, як в Греції, «кой-кому» «мало не покажется». Наступні яйця будуть зі страусячої ферми, доведеться Литвину у наметі ховатися!
