"Пока все идет по плану… Ровно в семнадцать ноль-ноль залп, затем танцы, народное гулянье…" Григорій Горін "Тот самый Мюнхгаузен"
 
То, о чем вы сами думали, но стеснялись спросить:
Новый президент Украины Виктор Янукович имеет татарское происхождение. Сенсационное исследование опубликовал еженедельник "Голос Крыма".
"Корень фамилии Янукович - татарский. Глубинно по корням он происходит из татар, которые приняли христианство и оказались на территории Руси, Польши. Его корни в Белоруссии, где литовские князья селили татар. Это видно даже по антропологическому типу Януковича", - говорится в материале. Также газета отмечает: "Первые татары появились на территории Великого княжества Литовского в XIV веке, это были воины хана Тохтамыша - выходцы из Причерноморья и с Крымского полуострова. Натерпевшись от междоусобиц в Золотой Орде, они, говоря языком современным, попросили политического убежища у литовского князя Витовта. Тот гостеприимно принял татар, определил их к себе на воинскую службу, выделил хорошие наделы на белорусских землях - на Виленщине и Минщине".
Далее автор отмечает, что в перечне мужских татарских имен есть имя Янгильде, что означает "пришла душа" (в значении "ребенок родился"), а диалектные варианты этого имени: Янай, Яныш, Янук. "Фамилия Янукович принадлежала к одному из родов литовских татар Янук, и ее носителями были жители небольшого шляхетского застенка, а ныне деревеньки Януки Докшицкого района. Из этого селения еще до революции выехал дед нынешнего украинского президента, который многие годы колесил в поисках заработка, пока не осел в Донбассе", - резюмируется исследование.
http://wek.com.ua/article/24330/
 

Ото і вся тектоніка. Я не расистка, але постулат "дивись у корінь" дуже часто ставить все на свої місця. І рік 2010 починає стелитися димком, а крізь нього полум'ям проступає  рік 1240.
 
Вражень від вівторка 27.04 вже накидали достатньо. В оцінці кількості небайдужих народ розходиться. Схоже, що і російсько-татарські загарбники помилилися в своїх прогнозах. Бо о дев'ятій ранку мої друзі пройшли від метро Арсенальна до Ради без проблем, а ті, хто піднявся з метро близько десятої, наштовхнулися на щільний кордон міліції і спостерегли, як вздовж вулиці з боку Ради біжить іще один загін народних захисників і шикується позаду першого. А знайома із Запоріжжя не змогла взяти квиток на понеділок - нема!, правдами-неправдами дістала-таки два квитки на вівторок і була до глибини душі вражена поліпшенням життя вже сьогодні - виявилося, що за вартістю двох квитків можна викупити цілий вагон: вони з чоловіком були єдиними пасажирами у цьому вагоні.  
 
Але навіть не дивлячись на таку турботу про наш добробут, на моє переконання, людей було достатньо. Особливо, якщо рахувати не за кількістю голів, а за їх вмістом. Тобто, людей було стільки, що у повітрі почало витати: подивись скільки нас, ми ж можемо штурмувати Раду!
 
"Пробираюсь вперед. Покричали "ганьба", "зека геть" и т.п. Какая-то женщина крикнула, что ей по мобилке передали: "ОНИ ПРОГОЛОСОВАЛИ!".  Несколько минут оцепенения. Потом флаги впереди заволновались. Толпа начала напирать. Менты выдержали натиск. Женщины стали отступать назад, кто по своему соображению, кого попросили. Их места заняли мужчины.
    Пронзила мысль - горло пукина в каких то 50 метрах от нас в здании рады!
    Второй натиск тоже не увенчался успехом. Толпу сдерживают пять рядов ментов, в касках с забралами, все как положено. Явно специально обученные.
    Масса народа отхлынула назад. Попробовали навалиться с разгона. Менты устояли. Где-то  на пятой попытке прорыва задние навалились так, что в грудине что-то хруснуло. Народ опять отхлынул назад, но стояли так плотно, что никто не упал. Пробираюсь назад. Пришлось перейти на диафрагменное дыхание. Эх, годы мои, годы."
 
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/4839.phtml
 

Нажміть "стоп", а потім "реверс".
 
... Толпа начала напирать. Менты выдержали натиск. Женщины стали отступать назад, кто по своему соображению, кого попросили. Их места заняли мужчины... В тот же день оппозиционеры во главе с Саакашвили с розами в руках захватили здание парламента, прервали выступавшего с речью Шеварднадзе и вынудили его покинуть зал в сопровождении телохранителей. Затем президент ввёл в стране чрезвычайное положение и призвал на помощь войска и полицию в районе своей резиденции в Тбилиси. Однако даже элитные подразделения полиции отказались поддержать его. Вечером 23 ноября в день Святого Георгия в Грузии, Шеварднадзе провёл встречу с оппозиционными лидерами Саакашвили и Жванией, чтобы обсудить сложившуюся ситуацию на собрании, устроенном российским министром иностранных дел Игорем Ивановым. После встречи Шеварднадзе объявил о своей отставке. Это вызвало настоящую эйфорию на улицах Тбилиси. Более 100 000 митингующих отмечали победу с фейерверками и рок-концертами.
 
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7
 
Чому я не сокіл? Чому не літаю?
 
Між іншим, з усієї совкової братії, сиріч радянських народів-братів, у генетичному плані найближче до нас саме грузини. Це медичний факт, доведений незаангажованими світовими спеціалістами. Низьке "тимчасове" не дає говорити про високе "вічне", постараюся найближчими днями закінчити наступну главу "Готської кельтоскіфії". Але повернімося до русла розпочатої теми.
 
Для штурму Ради самого лише ядра недостатньо. Потрібна людина, в якої стачить твердості руки і духу, щоб піднести запал до сухого пороху і, головне, відповідати за наслідки такої дії. Потрібен Міхо. Натомість є Жванія. Замість "гордо реет Буревестник"  маємо:  "глупый пингвин робко прячет".  Як там далі? Тело жирное?...  
 
Апофігей: черговий м(н)ітінг опозиції. З трибуни звично заголосили... далі за списком. Без коментарів. Стоп! Знято!
 
Не вірю.
 
Я заздрю тим, хто вірить "своїм" політикам, хто молиться на її календарі, хто мліє від його ореолу мученика, хто готовий іти за непрохідним, кому і фронт не афронт. Блажен, хто вірує. Особливо, дома на дивані. Я не вірю. Але у вівторок-11.05 я піду.
 
На сьогодні я не бачу альтернативи походу на Майдан. Це потім можна буде створювати свої партії і протискуватися до Ради "незнаними шляхами". Не забудьте вдягти вишиванку. Дай, Боже, нашому теляті... Мене й тут Бог обійшов своєю милістю. Я не вірю і в партії. Як казав мій знайомий партач (партійний діяч), крупний спеціаліст з розбудови і, особливо, розвалювання: "Яку партію не створюй, все одно виходить КПСС". Командний пункт SS ? Не те, щоб вірю, скорше маю деяку надію на громадські організації. Ті, що створюються для завоювання НЕ влади, а суспільної свідомості.
 
Згадайте "Пору". Тут лунали припущення, що саме "Пора" була курком Майдану. Можливо. При транформації громадської організації в партію курок перетворився на курортника. Вино переходить в оцет, Мюнхгаузен у Феофіла, "Пора" в Каськіва. В результаті іще одне "тело жирное" заховалося в утьосах кАлуарів. А у вільний від державних (ржунимагу!) справ цей глупий та не дурний пінгвін відпочиває з очільником  нашвидкуруч зляпаної в майданні часи ( і викинутої, як використаний виріб № 2 ) потєшної, чи то пак, альтернативної-блін, молодіжної організації "Досить". Основні вимоги доситівців були: нам хлєба не нада - работу давай! А зараз ці дві голови одного кишково-порожнинного тіла не щадя живота свого єднають країну на Канарах чи де-інде. Я їх розумію - ПОРА ДОСИТА ! Бог - не фраєр, почуття гумору має.
 
А тоді, у вівторок 27.04, стоячи під трибуною, я думала про іронію долі - в постперебудовні часи популярною була теза про вудочку і рибу. Мовляв, не треба давати людині рибу, треба дати їй вудку і навчити ловити рибу. Вудки людям уже роздали.
 
Ці невеселі мітингові роздуми перервав мій друг, який ні сіло-ні впало раптом запитав:
 
- Ти чула коли-небуть слово "газогідрати" ?
- Нєа!
- Запам'ятаєш?
- Спробую.
- Ну, добре, я тобі увечері подзвоню.
 
І подзвонив, і підкинув посиланнячко.
 

http://www.vokrugsveta.com/S4/nature/blacksea.htm
 
http://alligater.my1.ru/publ/3-1-0-369
 
Тут я уже і сіла і впала. Що просочується на поверхню? Ну, там, шельф, ну, там, венко, ну, там, енергетична незалежність, ля-ля-фа-фа і маленький гав-гав... Інформаційний шум, димова завіса.
 
А на морі - "флот! Він і сіє, й жне, і косить, він республіку підносить до нових висот". Я все бідкаюсь, що Юля не про те. При чому тут, думаю, шматок туристично-перспективного побережжя, якщо на кону саме існування України?  Коли ж, виявляється, Юля таки каже чисту правду, щоправда, не всю. Бо на кону не туристичний бізнес і навіть не загарбання України, на кону - майбутнє володіння світом. Причому не таке вже й віддалене. Еще нынешнее поколение советских людей будет жить при. А якщо до газогідратів добавити сланцевий газ, то володіння світом вимальовується  україно-польське. Чи вже русско-русскоє? Якось так непристойно вдало упав польський літак, якось так зрозуміло невідворотно увійшов у піке літак український.
 
Як сховати діамант чистої води? Можна вкинути у воду, що вже зроблено. Надійніше проковтнути, разом з Україною, що готується. А потім покопирсатися в могутній купці, що залишиться від українського етносу після подорожі кишковиком чудіща, обмити камінець у чорноморській воді і вмонтувати в корону російської імперії. Тобто, вмонтувати біжутерію, брульянт дістанеться карликам.
 
Песимісти скажуть, а що мені за хосен з того володіння світом? Муляж, нахромлений на тризуб. Своїх карликів вистачає.
 
Не знаю.
 
Якось ми відпочивали в Еміратах. Знайомий резидент запросив. День лежимо на пляжі, другий...
 
- А куди тут можна поїхать, що подивитися?
- Хіба, в Маріна-Мол (шопінг-центр- Л.). Так ми там уже були.
- А історія?
- Яка історія? Сорок років тому вони ще жили в наметах. Знаєш, що означає їхнє слово "квартира"?
- Ну?
- Місце для зупинки верблюдів.
 
Може нам для різноманітності запросити не варяга, а шейха? Диви, хто й скаже потім:
 
- А знаєш, що означає їхнє слово квартира?
- Ну?
- Бетонна коробочка з розрахунку 7 кв.м. на людину.
- Та ти шо??!!
 
А тим, хто так швидко зневірився, скажу: ай, маладца! Та їм же тільки того й треба.
 
Якось французькі (якщо не помиляюсь) біологи вирішили провірити павуків на предмет інтелекту, або того, що їм його заміняє. В кімнаті, посередині між підлогою і стелею  натягли сітку із 1000 кілець, кожне розміром як середня павутина. Над кожним кільцем розмістили тоненьку мотузку. Запустили в кімнату тисячу павуків, стали чекати. Павуки розбіглися по кільцях і приступили до роботи. Дуже скоро в експлуатацію було введено тисячу муходобувних підприємств. В цей час зі стелі спускається нитка чи тоненький мотузок - колоподібний рух - і тисяча павутин зіпсовані. Нитки зависають у проріхах. Реакція павуків: переважна більшість поховалися по кутках, чи то налякані, чи то ображені. Процентів кілька кинулися латати свої сіті, заплітаючи дірку навколо нитки. І лише 5 ( П'ЯТЬ ! ) павуків із тисячі огледіли місце злочину, спустилися по нитці униз, захопили край нитки, поповзли по нитці угору, там закріпили її кінець і спустившись на павутинці до своєї сітки, заходилися її ладнати.
 
П'ять із тисячі.
 
Кажете, ніж вештатися вулицями Києва, краще читати справжню поезію? Читайте!
 
                              Ліна Костенко.
 
Шрамко прийшов сьогодні навпрошки,
продерши хащі голими руками.
Сказав: — По селах ходять козаки,
перебрані ченцями, жебраками, —
І кажуть всім, що воля вже близька.
Щоб готувала порох парубота.
А як надійдуть гетьманські війська —
щоб відчиняли гетьману ворота!
Щоб завдавали ворогу халеп,
і далі йшли по селах нуртувати.
Щоб готувались, щоб тікали в степ.
Пісок панам щоб сипали в гармати.
Щоб запасали зброю і харчі,
та не шуміли як торішня брага.
А хто сидіть зостане на печі,
того чекає посміх і зневага.
 
Такий він був похнюплений і кволий,
усе тягнув з терплячістю вола,
оцей Шрамко. А як запахло волею,
душа в йому навприсядки пішла!
Кажу: — Ну, ходять. То ще не спонука.
Поразка — це кінець. І сором від людей.-
А він мені: — Поразка — це наука.
І ти в цій Академії — спудей.
 

 
P.S. Телефонне радіо розносить вістку, що до Ради у вівторок-11.05 краще не ходити. Хтось... десь... отримав якийсь наказ...  Не знаєш, що і думати. Чи то вони такі дурні, що попруть зі зброєю на мирну демонстрацію, чи такі розумні, що запускають лякаючі чутки. Вирішуйте самі.