для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Пам’ятаймо.


Пам’ятаймо.
26 квітня виповнюється 55 років з дня народження Сергія Набоки журналіста, критика, публіциста, поета, дисидента, гуманіста, справжнього українця-патріота, демократа, людини з великої літери. Це була совість нації. На вічне питання «шо робити?» він відповідав:
«Писати й видавати, писати й видавати, видавати й писати — не зважаючи на все меншу кількість читачів, українців, людей… Літературну критику, українську літературу, Україну і, взагалі, світ врятує що? Та вже щось врятує. Може, впертість, може — почуття гумору. Може — літературні критики» .
В мене завжди перед очима його лагідні очі, його вуса, його трубка. Я й зараз чую його голос, повільну течію його мови, української мови.
Він пішов від нас рано, дуже зарано. Це сталося в січні 2003 року у готелі тюрми у Житомирі, куди він прибув у відрядження. Діагноз – серцева недостатність. На той час це була якась епідемія, яка спіткала пентіціарні заклади. До нього від такої ж хвороби загинув здоров’яго- спортсмен, потім міліціянт-«оборотень» Гончаров. Так, мабуть, співпало.
Одним з перших співчуття рідним та близьким приніс президент Кучма.
«Как говорится в телеграмме главы государства, "с прискорбием я узнал о внезапной и скоропостижной смерти Сергея Вадимовича Набоки, известного украинского правозащитника и журналиста".
Как отметил Президент, Сергей Набока принадлежал к тому поколению в украинской журналистике и публицистике, к которому было невозможно не относиться с уважением – независимо от того, разделяешь сказанное им или нет. "Я никогда не принадлежал к тем, кого Сергей Набока особо жаловал в своих материалах. Тем ценнее было читать сказанное Сергеем Набокой: сказанное страстным сердцем, неравнодушными устами, умелым пером, - отмечает Леонид Кучма. - Он имел Божий дар журналиста. Власть, которая смотрела в зеркало Сергея Набоки, знала, что с этим изображением следует считаться, ведь это объективное и беспристрастное изображение".
Потеря, которую понесла Украина, тем более ощущается, что ушел из жизни человек, который "без надежды надеялся", который боролся за независимую и демократическую Украину тогда, когда многие даже об этом и не думали, говорится в телеграмме.
Глава государства передал искреннее соболезнование родным и близким Сергея Набоки, всем тем, кто хорошо знал покойного украинского журналиста.
Как сообщалось, известный журналист, обозреватель радио "Свобода" Сергей Набока умер утром 18 января».
Після того багато хто звертався до Адміністрації Президента з пропозиціями про увічнення пам'яті видатного діяча України Сергія Набоки, пропонували встановлення пам'ятника або меморіальної дошки, найменування вулиці тощо.
Але, не дивлячись на «искреннее соболезнование», ці пропозиції десь загубилися в буреломі паперів.
Надії на то, що нова Адміністрація відгукнеться на такі звернення особисто в мене померли ще народившись.
Тому я звертаюсь до журналістів, робітників української культури, до усього людського загалу –
Вип’ємо 26 квітня сто грамів української горілки на спомін Великого українця Сергія Набоки. Вічна пам’ять! Слава Україні!
© deddon [24.04.2010] | Переглядів: 1606

2 3 4 5
 Рейтинг: 41.3/29

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook