День добрий шановне панство!
Хочу розповісти про свою скотинку, що живе у мене на подвір’ї у селі, до якого я виїхав у 2004 році.
Почну з моїх кабанчиків. Їх кожен рік вигодовую по двоє. Останні п’ять років одного з пари стабільно називав Вітя, іншого або Юра, або також Вітя. І кожний сезон засолки свинини отримую неземне задоволення. У 2007 завів свинку. Назвав її Юлька. Коли мене не було, вдома жінка відвела Юльку до кнура. Згодом та привела поросят. Після того різати не піднялася рука – дуже добре з того часу поросилася. Завів іншого підсвинка. Назвав Сивий Воха, а жінка чомусь називала його Вава.  Ну,  то таке… Цього року думав другого з пари назвати Колюньою, але в мене вже біга по дворі цап Колюня. Мабуть і в цьому році буде знову Вітя і Сивий Воха. А Юлька у лютому захворіла на глисти. Не знаю, що і робити – дорізати, чи почекати поки самі повилазять і перелізуть до Віті, якому і так восени «під ніж лягати». Мабуть почекаю.
Курі.  Я їх називаю «шановні народні обранці». Як сипону зерна – з ніг одне одного збивають, так нажертись хочуть.  А потім весь час у гнояці копирсаються. Півень Мишко постійно махає крилом і керує курьми як їм нестися
Є дві собаки. Один старий пес. Це - Льонька. Зуби вже геть повилазили, сліпий, лишай побив майже всю шерсть, а ще щось підгавкує. Правда тихенько. Друга сучка. Це -  Ганя. Теж підстаркувата, але на відміну від Льоньки гарчить на всіх, гавкає, хапає за халяви. Показує, тіпа, що ще молода і дієздатна. Але, то таке…
Кіт Сєнька. Приблизно рік назад перестав ловити мишей. Я за це перестав його годувати. Не допомогло. Такий же вгодований та ледачий. Підозрюю, що біга під’їдатися до кабанчиків.
Ото таке життя у сучасному селі. Як казав дід Панас: «От така х…ня, малята».
З.І. Шановне панство. Поділіться, будь-ласка, як у вашому дворі живе скотинка.
З.З.І. Якщо моя скотинка вам когось нагадує, то це просто збіг і нічого більше