strelok57  Через те, що Ви - ніколи не мали справ з нашими українськими судами, тому Вам, так легко й вдалося, розкрити тему українського судочинства, якою – на мій погляд, Ви зовсім не володієте.
 
Наше судочинство - це двостороння дорога, з безліччю розподільних смуг в обох напрямках. По цим дорогам, на великих швидкостях і в сучасних прожорливих сейфах – аєромобілях, літають мажори та владні злочинці - починаючи від звичайного колядника «сракопідтирача», до президента УРКАїни.
 
До речі останній, «своим височайшим» - формує, затверджує, призначає, зміщує, амністує, милує, карає і не тільки суддів…, але і злочинну владу на місцях, також - прокурорів, Вищу Раду Юстиції, Суддів Конституційного Суду…, (перелік можна продовжувати до безкінечності)
 
На цій шаленій «правовій» дорозі стоїть безліч владних КПП: громадські оргазмізації, профффсоюзи, прокурватура, адвокурватура, різні неконтролюючі оргазмізації, уповноважені  з безправ’я  людини – правонезахисники, Міністерство Вищих Сосунців, Служба Блату України…
 
Зупинюсь трохи, бо до кінця цієї дороги ще далеко, а інституцій – то биш владних «проституцій» ще дуже багато…І не дивно… Їх же ж цих дармоїдів, за роки незалежності, стільки розплодилося, що навіть якщо - вистроїти усіх у колону по одному, і кожної секунди по одному розстрілювати…
 
Думаю, мого життя вже напевне не вистачить, що б з цим лихом покінчити. Тому що в задніх рядах, весь час, будуть спілкуватися, народжуватися і дозрівати все нові і нові халявщики.
 
Судів то скільки понавигадували: народний, господарський, арбітражний, адміністративний, апеляційній, верховний, конституційний, рейдерський. Можливо навіть що і ще якийсь публічний будинок  придумають…
 
Судова система країни спотворена настільки, що це створіння навіть важко назвати провладним дитям. Причому кожному вельможному новонародженому, за наш з вами - бюджетний рахунок,  відразу підсовується якесь тепленьке сідельце з засіяними золотими яєчками.
 
Сьогодні в Україні народилося нове дитятко – інститут присяжних. Його леліють, пестують, гладять, хвалять, вже й дорогоцінні крісельця – на вирост замовили у дядька Обами. Штат присяжних вже затверджений в Законі України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року.
 
Згідно цього Запою конкретизовані  положення  про те,  що участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком (ч. 3 ст. 5). Обов'язок  є обов’язком лишень тоді коли правила майбутнього судочинства були би чесними…
 
Основним чесним правилом - є рівність усіх громадян перед Законами і Конституцією. І,  де ж це Ви бачили рівного чиновника, депутата, міністра, президента? Вони ж, усі – криві, горбаті, нерівні і недоторкані…
 
Виходить тоді пане strelok57, що для справедливого судочинства потрібно спочатку починати не з інституту присяжних, а саме з вирівнювання усіх уродів. Але ж, хто - з цих химер добровільно вкладеться під асфальтоукладач?
 
Закон окреслює правові шляхи залучення до судочинства народних засідателів й присяжних,  і визначає їх правовий статус, критерії добору та фінансово-матеріальні  умови їх діяльності (глава 10, ст.ст. 65-72).
 
Отакої… І що ж нам робити? З однієї сторони - воно то непогано коли судять по честі. А з іншої нібито – накладно, тому що на одного з ложкою, вже стоять в нетерплячій позі зі своїми плошками, і чекають свого капустяного бутильброду дванадц - ять «найпорядніших» народних засідатєлів.
 
І, де ж це Ви бачили стільки порядних серед тих?
Чи може Ви думаєте що порядних будуть вибирати саме серед нас - за аванс?
 
Не буду напружувати загал аналізом судоустрою «цивілізовано-демократичних країн», тому що якщо взнаєте як там насправді судять, то комусь з вас стане дуже погано.
 
Повертаючись до теми інституту присяжних бажав би наголосити. Кожна владна інституція повина  виконувати якусь особливу функцію. Головна функція продажних – вирок і його легітимізація в очах суспільства. Тож не суддя виніс вирок… Вирок виніс народ в особі присяжних!
 
В цій ситуації - владні інституції: суддя, прокурор, адвокат, поліцмейстер залишаються поза межею особистої відповідальності. Свою відповідальну відповідальність, вони примусово переклали на «народних присяжних».
 
Хоча які вони – народні? Не ви ж їх обирали! В такому випадку, хто ж тоді  замовляє «справедливо – судочинну» музику? Тут і до ворожки не ходи. Цю музику замовляє влада, яка за наш кошт з ними і розраховується… Влада і нібито винна, і в той же час нібито «не при дєлах, и не в тєме»…
 
Аналогічно з виборами історичних державних постатей. ЦВК оголошує: переміг такий то кандидат…
Суспільство в шоці, попелом голови посипає, відповіді не знаходять, очі через маківку вилазять – «як таке могло трапитися» - перепитують…
 
Влада й аргументує… Ви на виборчу дільницю ходили?… Бюлетень в смітник вкидали? Ось і маєте… Згідно підрахунку Ваших голосів був обраним саме цей вельможа… І згідно протоколу він і є переможцем і Вашим Богом…
 
Влада правда замовчує і дуже утаємничує найважливіший факт, що Ваші голоси  - ніхто то не рахував, а ці результати просто були записані певними числами по узгодженню з місцевими елітами, яка насправді і вибрала нам усім чергового месію…
 
Ви ж на вибори ходили? Бюлетень вкидали? Ось своїми діями Ви і легімітизували чергового самозванця. Таким чином переміг Кучма, Ющенко позичив у Януковича, Янукович у Тимошенко, таким же чином відбудуться дочасні вибори до Верховної Ради.Процес пішов… Політтехнологи вже відробляють свої гроші.
 
Цей виборчий лохотрон, ми б усі, могли легенько зупинити, але для цього потрібно, усі бюлетені перерахувати в одному місці – в ЦВК, в присутності не політичних підерів, а дійсно народних обранців з нашого кола. Тільки хто ж нам дозволить цей перерахунок здійснити?
 
Повертаючись до теми судочинства і інституції «продажних» На мою думку ця інституція в нашій країні зайва.
 
Справедливе судочинство можливо дуже швидко відновити, але для цього потрібно три речі:
 
- Рівність усіх українців перед Законами України,
- встановлення відповідальності на усіх щаблях державної влади,
- і невідворотнього покарання, в випадку порушення своїх посадових обов’язків і зобов’язань.
 
Діюча влада – на мою думку, цього робити не буде, а навпаки -  усіма силами буде нам в цьому протидіяти. Вони ж ще не зовсім дурні, щоб самочинно підпилювати державну гілку, на якій вони – шахраї так гарно прилаштувалися…
 
В нашій боротьбі допоможе нам лишень опозиція.
Але цієї опозиції я чомусь і в телескоп розгледіти не можу.
Опозиційний уряд, це не опозиція – це дуже не гарна позиція…
За якою останній рубіж...
Далі - повне беззаконня, апатія і суцільна темрява для усіх...
 

Шануймося                                                                              Віктор Простолюдина пересічний громадянин України
 
Додатково додано  12.04.2010 року 24:00
 
Дуже чудово розумію інфантильність та пофігізм тих читачів які зайшли на сайт,
прочитали публікацію, і не залишивши жодного коментаря, та оцінки за якість публікації тихенько виходять.
 
Ця позиція трактується просто: «Моя хата – с краю, я, - нічого не знаю»…
 
Така поведінка наших співгромадян шкодить усій українській громаді, тому що одного дня настає той момент істини, коли ми усім миром, потрапляємо в дуже скрутне становище, з якого виходу практично вже немає.
 
Проходять важкі десятиліття, на протязі яких ми усвідомлюючи минуле, картаємо себе за подібну відстороненність від реалій сьогодення.
 
Коментуйте – якщо бажаєте.
Не бажаєте коментувати – оцінюйте.   (шкала велика - від 0….до….5).
 
Своє майбутнє Ви будуєте своїми діями.
І, те - Ваше майбутнє залежить винятково від думки кожного з Вас вже сьогодні…