Однофазні прилади обліку електричної енергії, котрі останнім часом масово встановлюють споживачам функціонують за принципом реєстрації електричних імпульсів і не відрізняють активну енергію (фактично спожиту) від реактивної (котра не споживається, а проходить так би мовити транзитом), тобто враховують обидва види електричної енергії. Будь-яка індуктивність присутня в електричній схемі будь-якого побутового приладу додає до показників приладу обліку додаткові кіловат-години фактично не спожитої електричної енергії, за котру споживач мусить задурно сплачувати гроші відповідно до показників електролічильника. Але врахування приладом обліку фактично неспожитої реактивної електричної енергії не є основним фактором здирництва з боку постачальника.
Технічні умови постачання електричної енергії передбачають неухильне дотримання певних параметрів, зокрема напруги електричного струму, що має дорівнювати 220V. За останні три місяці спостережень у моїй квартирі напруга електричного струму не перевищувала 185V. Що це означає, якщо сприймати на так би мовити обивательському рівні? А означає це буквально наступне: адже електролічильник так званого нового зразку (наприклад НІК 2102-02) вимірює електричну енергію, що надходить споживачеві, буквально окремими порціями, вірніше сказати конкретними ємкостями і буквально враховує виключно кількість таких ємкостей, а місткість цих ємкостей прямо пропорційно залежить від рівня напруги електричного струму в мережі на кожен окремий проміжок часу. А тепер уявіть собі, яку кількість рідини ви фактично отримаєте, якщо замість цеберки ємкістю 220 літрів вам будуть наливати рідину використовуючи цеберку, що має ємкість185 літрів, але в той же час ви все рівно маєте сплачувати не за об’єм рідини, що фактично отримали, а виключно за кількість цеберок, при чому за тарифом, встановленим для цеберки ємкістю 220 літрів. Умовно кажучи, за 2200 літрів наповнених цеберкою ємкістю 220 л ви маєте сплатити як за 10 цеберок, а за ту ж кількість у 2200 л, але наповнену цеберкою ємкістю 185 л ви маєте сплатити вже як за 11,89 цеберок. А якщо пояснити зовсім просто, то вам відміряючи електричну енергію замість цеберки використовують кружку, але гроші вимагають як за цеберку.
Отже все зводиться до простого висновку: при експлуатації електроприладів та електричних машин певної потужності, прилад обліку електричної енергії дасть показання фактично спожитої електроенергії максимально наближені до реальних лише за умови утримання рівня напруги електричного струму в мережі у 220V. А чим нижче буде напруга, тим більше буде «накручувати» лічильник за ту ж саму кількість фактично спожитої електроенергії.
У зв’язку з цим виникає цілком логічне запитання, а чи не є  випадки недотримання постачальником електричної енергії своїх зобов’язань перед споживачем стосовно забезпечення технічних умов, зокрема рівня напруги електричного струму, розповсюдженою практикою? А цікаво було б дізнатись, хоча б приблизно, а скільки ж дармових грошей отримує «постачальник» завдяки таким нескладним маніпуляціям, зокрема з напругою електричного струму?