Хуч я й не баба, й не Параска,
Та зважте, дітоньки, на те,
Що розповім вам мудру сказку
Без усіляких декольте.
 
Шо паска?! Паска – лише фалос,
А по-народному – кінець.
Та що б з кінцівкою той сталось,
Як не було б при їй яєць?
 
Адже ж ви знаєте, дитятки:
Кінець – це лиш кінець початку,
А що початок? Ні, не слово.
Початок справжній – це – яйце!
Ще древні римляни ab ovo
Все починали. Як вам це?
 
І що тримать  в руках ковбою,
Як він не матиме яєць?
Стане подібний до ізгоя,
А так – володар всіх сердець.
 
Коли ж немає що робити,
Коли нема кого дебати,
То можна замість полюбити
Протухлі яйця почесати.
 
В окремих випадках недурно,
Якби було їх хоч зо два,
А то, бач, фюрер, потрух скурвий,
Не мав – і друга світова!
 
Ну, а якщо у дикій спеці
Вас муха вкусить, ще й цеце,
Яких вона вам впустить спецій,
Що відкладе, як не яйце?
 
Без них було би недоречно
Філософів плодити цех
Й точити вічні суперечки:
Хто перший – курка чи яйце.
 
І Ліліпутія з Блефуску
Не стали б більше воювать
Через яйце – хай воно лусне! –
Бо не було б що розбивать.
 
Народ, хай навіть неписьменний,
Писати може писанки
Й свою являти достеменність
Пташиним яйцям завдяки.
 
Та головне – у Станіславі
Яйце попало в Янука.
Поліг без тями він, без слави…
Кишка в нього була тонка.
 
Та ба! – наскільки ж життєдайним
Для нього стався цей порив!
Тепер усе у нього файно:
Всі мертві, Янукович – жив!
 
Мораль: як хочеш буть шанованим
За те, за се, за це, за все –
Хай хтось жбурне у тебе повним,
Як місяць в Гоголя, яйцем.
 
От кляті яйця! Хай їм грець!
Весь світ зведеться нанівець,
Якщо лишиться без яєць.
Ну, хто дослухав – молодець!