Продалась ти, Україно!
Думала мінеться?
Сядешь к дядечке в машину,
А він не ****ся!
 
А він тебе, молодичко,
Чипати не буде?
Тількі в щечку поцілує,
Тай і приголубе?
 
Хочь і бридко, хочь і гідко,
Та перетримаюсь.
Очі міцніше зажмурю,
Та і покохаюсь.
 
Хоч мерзотна його пика,
Та з лиця не пити!
Може він мужик хороший,
Буде мя любити!
 
Він здоровий, дуже відний -
Відно аж за кручі.
А як вдягнется солідно,
Так ховайся Гуччі!
 
Обіцявся не чипати,
Та мене любити.
Як паничку одягати,
Писанки дарити.
 
Я сама не захотіла -
Та мати ругала.
Того дядьку вихваляла.
А мене пугала.
 
Як не пійду за буржуя,
То я буду бита.
Їсти мене не давала,
Навіть із корита.
 
Обіцявся, да не зробив
Нічого хороше.
Помурижив, почиклижив,
Тай забрав всі гроши.
 
А як встріли його хлопці,
Тай пику набили,
То ховався мій хороший
Аж серед могили.
 
Кохайтеся, чорноброві,
Та не з москалями,
Бо москалі - чужі люде,
Роблять лихо з вами.
 
Москаль любить жартуючи.
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...