1. Синдром «Чьто делать?!»
Некоторые врачи сосредоточенно склоняются к «резать» как единственному способу избавиться. Тра-та-та та и противник в шоке. Мушу зазначити, що супротивник тільки цього і чекає. Йому важливо перевести проблему на рівень хєрургізму, адже тут він опиняється у своїй стихії, причому, при повній підтримці всіх асоціацій лікарів, від сходу до заходу сонця і навіть напівмісяця. Якщо почнеться тра-та-та, то зразу ж всім мислячим громадянам буде встановлено діагноз «хворий на голову, рота, очі і вуха». Відповідною буде і терапія – кийками (і бітами) по голові, рота зашити, вуха заліпити, на очі навісити рожеві окуляри. Вибори перенести.
Прибічники хєрургізму згадують і румунський досвід, але не цікавляться тим, чи ризикували румуни вскочити у громадянську війну і чи стали румуни після того щасливими.
Що рекомендують новітні методи демократичної терапії? Вони рекомендують оздоровлювати свідомість, сприяти адекватності сприйняття подій, допомогати позбавитись інфантильності. Цей рівень активності є недоступним для одноклітинних, тому їх тут майже немає, отже така терапія є найбільш ефективним і безпечним способом лікування. Щоправда, він потребує чималого часу і терпіння.
 
2. Синдром «Колонелло»
ИМХО ДД является открытой площадкой, поэтому туда может попасть и такой, и эдакий и что самое неприятное – с одинаковыми правами на выступление. Вспомним танцплощадки, там всегда были хулюганы. Вопрос: как сожительствовать в малом объеме разнокультурным популяциям?
Первое, что приходит на голову – гнать и запрещать, по крайности делать вид, что в упор не видим. Ну, гнать и запрещать не в наших силах, а делать вид мы могем. Я, к примеру, давно не имею интереса бодаться с колонелами. Но спокойно отношусь к горячим с ним фехтованиям других терапевтов. Колонело – это тренажер, он, во-первых, у азартных врачей разгоняет кровь, во-вторых, заставляет их формулировать, формулировать,  … Ничего патологического в этом нет, так мне кажется. Поэтому каждый выбирает сам, как ему жить в условиях колонизации форума.
Потому что это же форум общего пользования, а не спецклуб, где однодумцы разрабатывают стратегии и тактики разгрома противника. Тут мы общаемся, раздумываем о жизни, анализируем, прикалываемся, пикируемся … В общем, живем весьма виртуально. Или я не прав?