Будемо ми тепер на російській мові і спілкуватись, і до «господіна» звертатись, і писати, і навчатись, і іспити здавати, і книжки читати, і, і…
 
А як же ж! Інакше, наш Гарант нас просто не зрозуміє. А якщо і зрозуміє, то не дуже.
 
А ви думали і сподівались, так? Даремно. Вибори закінчилися, мета досягнута. Хто тут не згодний? 48% є? Є! Коаліція є? Є! Ще трохи - і буде 300 голосів. Тобто, тушек. Або тушканчиків. Таких маленьких, вгодованих, ницих смердюхів. А коли набереться цієї зграї 300 штук, побачитте, від Конституції залишиться лише палітурка. З апетитом у них усе великий гаразд.
 
Трубу віддамо старшим братам, нехай керують. Ми ж бо, малороси! Дуже молодші брати. Ще не туди вентиль повернемо! Або, не дай Боже, зіпсуємо. Ми ж бо діти не розумні. Не те, що старший брат – великий, розумний, дужий.
 
- Чего изволите-с?
 
З Європою дружити будемо не дуже. Бо нам краще зі старшим братом. Рідня все ж таки. Але грошики від МВФ отримати вельми кортить. Тому тарифи піднімемо, пенсійний вік подовжимо, пенсії обмежимо. Цікаво, кому? Напевно тим, кого там, наверсі, не чути. Бо занадто далеко. Коли бува, щось і прошепочуть, все одно не розібрати. А якщо ще й на мові, то не тільки не чути, але й не зрозуміти.
 
Забувайте, свідомі, про пісні на рідній мові. Українські байки, казки, фольклор, традиції, історію. Бандера вже і не герой зовсім. І взагалі, немає ніяких українських героїв. Бо немає такої країни – Україна.
 
Є якесь незрозуміле утворення, земель якому понасмикали давні королі, царі, сталіни та інші хрущови.
 
І немає такої історії – української. Є історія Совєтского Союза. Це нам старший брат дуже переконливо розтлумачить. І не буде тих, хто не зрозуміє. Не надійтеся. У старшого родича дуже гарні вчителі є. Чи вже забули?
 
Та, не журіться. Старший брат нас у біді не залишить. Він тут добре похазяйнує. Навчить і газ добувати, і Чорним морем ходити, і поета Чехова читати, і правильно Майдан переходити.
 
Чує моє серце, карколомніі часи настають. Дуже не хочу вголос проголошувати, до чого ведеться. Не буди лихо, поки воно тихо. Та, відчуваю, і без мене скажуть.