І так, маски скинуті. Вибори закінчилися перемогою біло-блакитного табору. Маємо вже на руках перші результати. Можемо зробити перші висновки.
 
Перше. Біло-блакитні вкотре довели очевидне. Якщо на шляху їхнього просування до влади стоїть закон – тим гірше для закону. Коли треба «команді проФФесіоналів» можна відмінити закон про формування парламентської більшості. Цікаво, що ще?
 
Друге. Стало очевидним, що ніякої «команди проФФесіоналів» крім тої, розливу 2004-го в Януковича НЕМА. Це стає очевидним, якщо роздивитися кабмін нинішній.
 
Третє. ПроФФесор таки змушений тепер вислужуватися перед Фірташем. Аби переконатися в цьому варто знову таки передивитися склад кабміну. Висуванці пана Дмитра упевнено окупували ледь не половину кабміну. Не у приклад Ахметову.
 
Четверте. Янукович не зробить для оздоровлення економіки НІЧОГІСІНЬКО крім того що робила Юля. Вже зараз пішли розмови про продовження співробітництва з МВФ. А це значить що підвищення соцстандартів плакало гіркими сльозами. Це значить, що невдовзі на українців чекає двократне підвищення цін на газ і пенсійний вік – 60 років. Це значить що халява припиняється на невизначений термін. А до цього – що податки тепер будуть вибивати прямо як… у 2004-му. Гадаєте за так прем’єром поставлено Азарова?
 
Власне кажучи дивуватися нема чому. Всі ці явища і для мене і для більшості тих хто поділяв мої погляди були очевидні ще до виборів. Більшість з нас усвідомлювали таку можливість і встигли вправно приготуватися. Дещо шкода прибічників Януковича. Я гарно пам’ятаю свої настрої зразка літа 2005-го коли ейфорія повільно переходила у подив, подив у розчарування, а розчарування у злобу. Коли у телек, всім цим пикам які ще вчора теревенили з трибуни Майдану, кортіло рикнути: «Що ж ви, гади, робите?»
 
Упевнений більшість біло-блакитних ще переживають ейфорію. Вона скоро піде. На її місце прийдуть сум, розгубленість, розчарування, пустеля. Ніщо не ранить так боляче, як оскілки розбитого повітряного замку.  Все йде як треба. Інакше йти – просто не може.
 
Мені геть не шкода тих хто голосував проти всіх. Вони самі зробили свій вибір, не зробивши ніякого. Їм неодноразово казали, якщо вибір не робиш ти – його зроблять за тебе. Не на твою користь. Це й відбувається зараз. Голос проти всіх – це голос за волю більшості. Більшість завжди не забуває віддячити своїх виборців. Офіцери що не підтримали українських військових на вулицях Києва у лютому 18-го здобули розстрільну яму. Сучасні противсіхи – прем’єра Азарова. Все логічно. Це життя.
 
Мені зрозуміло й те що вчорашні опоненти раптом стали запеклими державниками. Щоразу я зустрічаю в коментах одні й ті самі заклики. «Припиніть свою ворожнечу!» «Замисліться про долю держави!» «Давайте об’єднаємо зусилля заради майбутнього дітей!»
 
Їй Богу я дивуюся цинізму і дволичності біло-блакитних і їхніх поплічників. Хіба давно був 2005-й? Хіба ми вже забули гасла «Відділитися!» «Федералізація!» Тоді їх доля держави не цікавила. Тоді вони готові були рвати її на шматки. Тоді – чимало з прибічників націонал-демократів всерйоз замислилися, а чи не варто піти на компроміс з біло-блакитними? Чи не варто поступитися своїми принципами заради збереження держави? Не тільки пересічних помаранчевих це хвилювало – багато хто замислився про те саме на Грушевського і на Банковій.
 
Принципами поступилися. На компроміс пішли. Час втратили. Вибори програли. Усе закономірно.
 
Гарно бути бузувіром і циніком. Знаючи що в твоїх руках є те, що складає абсолютну цінність для іншого, цього іншого так зручно почати шантажувати. «Принеси мені два мільйона, а то я твою кохану…» «Припиніть свої «бандитам-тюрми», або ми вашу державу…» Тепер ті самі істоти закликають нас до примирення. До об’єднання зусиль. До припинення протистояння.
 
Так от чесно щиро і усвідомлюючи зміст своїх слів можу пообіцяти. У мене з Вами примирення НЕ БУДЕ. Не буде тому, що не може бути ніколи. З дуже простої і зрозумілої причини – я вам не вірю.
 
Я не вірю що ви переймалися чи переймаєтеся долею держави. Ваших лідерів цікавила влада. А Вас – реванш. Ви його здобули. Смакуйте!
 
Я не вірю що ви маєте програму розбудови Української держави. Вже зараз я бачу від ваших лідерів все те саме за що ви критикували Юльку. МВФ, борги, податки.
 
Я не вірю в те що ваші лідери зможуть зменшити ціни на газ для України. Росія вже озвучила свої вимоги – про зменшення ціни йтиметься тільки якщо Газпром пустять на український ринок. Тобто раніше вони такого доступу не мали? То за що ж тоді кляли Юльку?
 
Я не вірю ще й тому що бачив як ви казилися навколо угод підписаних Юлькою з Москвою рік тому. Тільки ледащій тоді не облаяв Юльку за те що вона привезла ціну у 430 баків. Всі пояснення що 430 баків ніхто платити не буде, ви не чули бо чути не хотіли. Маємо на руках середню ціну яку платила Україна протягом 2009 року – 230 баків за куб. На 20 баків дешевше від того що вимагав Путін. Це – не папірець. Це результат.
 
Я вам не вірю. Ви казали Юля готує Україні пастку у вигляді штрафів за недобраний газ. Маємо на руках – всі штрафи для України москалями було скасовано. А для Польщі, Румунії, Болгарії, тощо росіяни не скасували ні чорта. Юлька уміла так домовлятися. Подивимося на що будуть здатні ваші лідери.
 
Я вам не вірю. Ви ледь не мантру співали, «Нафтогаз – банкрут». Рік закінчився. «Нафтогаз» закрив рік з прибутком.
 
Я вам не вірю. Я вже бачу як Лозінський здався прокуратурі. Себто – він упевнений, що йому там нічого не загрожує. Я бачу як на очах розпадається «справа педофілів». Ви дуже гарно пошили в дурні ледь не третину країни. Прийде час – ваша брехня вам віділлється.
 
Я вам не вірю. Ви співаєте про чудовий совок, за якого була робота, безкоштовна медицина, та освіта. А я пам’ятаю черги за помідорами, «довге зелене смердить ковбасою» та молодих інженерів на заводі, яких слюсарі залюбки відправляли «з відром за напругою». Пам’ятаю які обсяги браку гатили совецькі заводи з інженерами виплеканими «самою кращою в світі освітою». На чорта ж ви так нахабно брешете?
 
Я вам не вірю. Ви розповідаєте про бузувірів-бандерівців. А я знаю таке: «Особливий склад Сабурова займається гульбою, пияцтвом, тероризує і грабує місцеве населення у тому числі навіть родичів своїх вояків» - доклад Берії Сталіну 23 січня 1943 року. Або - «Примусове вилучення худоби, майна і вбивство чоловічого населення (приймаючи їх за націоналістів) – все це відштовхувало населення Західної України від нас… в багатьох областях Західної України націоналісти не давали німцям протягом двох років вивозити і збирати всілякі поставки, податки тощо. Ми ж своєю поведінкою давали підґрунтя агітаторам націоналістів» - доклад П. Міронова, комісара Кам’янець-Подільського партизанського з’єднання ім. Жукова.
 
Я вам не вірю. Коли заходиться про олігархів що підтримували Тимошенко, ви починали мов різані верещати. Вона сама олігарх! Вона оточена олігархами! Та варто згадати про Ахметова, Фірташа, Клюєва, тощо, як у відповідь чуєш: «Вони не олігархи! Вони крупні бізнесмени! Вони надають роботу і забезпечують підприємства!» Подвійні стандарти скрізь, чого не торкнися.
 
Я так само не вірю в прихід «нових облич». Я їх просто не бачу. Колишній перший секретар Дніпропетровського горкому комсомолу Тигіпко вже має шанс себе проявити в уряді. Кролик який побіг скаржитися що йому пальчика показали (їй-бо краще б у рило заїхав) невідомо куди побіжить, коли пальчика йому покажуть з Москви, Варшави чи Вашингтону. А про колишнього міністра оборони можна сказати тільки одне – хороший хлопець. Я знаю дуже хорошого хлопця – нашого двірника. Ви готові обрати його президентом? Чи хороший хлопець – все таки не професія? Нові обличчя є. Вони будуть. Але зараз – я їх не бачу. Достойних – не бачу. А на «кожні руки які ніколи не крали» завжди знаходяться добрі газові дядьки з 27-ма відсотками.
 
Я вам не вірю. Ви готові молитися на Росію наслухавшись теревенів з російського ТБ. Ви не хочете помічати ані «героїв принудження до миру» які вже два роки живуть з сім’ями у наметах під регіт «врятованих» осетин. Ви не хочете помічати, що розпіарений російський винищувач 5-го покоління піднявся у повітря на старому двигунові. Ви повторюєте мов закляття «у Росії – нафта і газ». Наївні. Що ви робитимете коли російські нафта й газ впадуть у ціні і стануть нікому не потрібні? В США та Японії на 18 % впало споживання нафти, тому що обидві країни пересіли на автівки з гібридними двигунами. Німеччина ВЖЕ проводить випробування підводних човнів на водневому (рос - водороному) двигунові. Коли випробування пройде військовий корабель – двигуни ставитимуть на цивільні судна. США вже користується сама і починає експортувати в Європу технологію видобутку газу зі сланців. І це не межа – Штати на освіту щорічно витрачають біля 800 мільярдів баксів – як весь інший світ разом узятий. От про який Захід ми вам кажемо. Про країни що живуть за філософією наукового прогресу.
 
Я вам не вірю. Тому порозуміння між нами не буде. Вам пощастило. Частину свого вільного часу, я щиро витрачатиму на те, аби знаходити в роботі ваших обранців помилки, недоліки, нахабну брехню і відверті злочини. На наступні п’ять років я згоден у міру своїх можливостей працювати добровільним аудитором влади. Тож ваше щастя у руках ваших обранців. Хто зна? Може й станеться так, що ударна праця ваших обранців переконає мене в правильності вашого вибору? Залежить від результатів вашої роботи.  
 
А поки що я вам не вірю. І зі мною – третина країни. Напевно – вже значно більше.
 
Дракон - Дмитро Калинчук