Країна, як і Дурдом, складається з двох частин, кожна з яких повсякденно лікує іншу. При тому кожна частина вважає, що її пацієнт є безнадійний уван. И на кожних виборах вони змагаються, хто з них дасть більший підхід своїх до урн, і хто при тому ефективніше намухлює.
 
Так от вони ковбасилися, поки ситуація набула гротескних рис – двічі кримінальний зек стає "батьком нації", не лише донбаської, а й української. А фактично країною будуть керувати такі ж, як він, «авторитети» - Льовочкін і Бойко. Таким є фінал Помаранчової революції. Ю-щен-ко! Ю-щен-ко! Схід і Захід разом! Разом нас багато, та всі сидять по хатах ..
 
Чомусь, коли я уявляю пеерівську еліту, я бачу їх вдягненими в чорні єсєсівські однострої. Фюрери фашистської Хазарії. Класичний тип фашистів – володарі крамниць, що зграїлися володіти державою і її лохторатами. Вони вже вміють маніпулювати, натягнуть скільки треба голосів ..
 
Отже, цікаво буде подивитися, як і куди прямуватиме система «Україна». Можна зпрогнозувати два генеральних напрямки:
1. Напрямок «Тєрпіли». Тут програвші пацієнти мають перечекати, поки хазари наволодарюють собі достатньо статків і почнуть розкладатися зсередини. Як чекали еспанці і португальці. Це приблизно 40 років.
2. Напрямок «Спротив». На наступних виборах контр-хазари згрупуються, згуртуються і впевнено переможуть з відривом.
 
На першому напрямку природно очікувати експансії бізнесово-владного інтересу хазар на північ і захід. При тому хазарський інтерес буде переплетений із російським і європейським інтересами (своїх грошей не вистачить). За цей час «Україна» як гравець на світовій арені зникне назавжди. Люксембург чи Холландія стануть недосяжним взірцем для України. Етно-культурна Україна у владі буде репрезентованою україномовними хазарами, приблизно так, як за радянських часів її репрезентували українські комуністи. Все стане більш природним і більш мафіозним. З часом венчурні розпорядники іноземних капіталів прикладуться до наведення тут відносного ладу, а українопіддані стануть в більшості своїй заможними людьми. Хоча після цього мафіозність устрою не зникне, вона стане більш лагідною, такою, як, скажімо, британська монархія.
 
На другому напрямку, після відсунення хазарів від керування, першою нагальною потребою стане зміна адміністративного устрою, тобто зміна структури управління. Україна має перетворитися на федерацію 3-х (чи 4-х або навіть 5-ти) регіонів. З маленькими парламентами і урядами. З власними бюджетами і унормованими відрахуваннями до центрального бюджету. Президент має обиратися в парламенті для виконання протокольних  і представницьких функцій, щоб не відволікати на це Голову Уряду. Таким чином, кожний регіон отримає можливість обирати «своїх» і жити у своє задоволення і на свій розсуд.