Як відомо, Юлія Володимирівна є людинкою не простою абиякою, а дуже досвідченою. "Материй человечище" - то про неї. Отже слів на  вітер вона не кидає. В суботу війну оголосила, а у понеділок вже вся країна побачила як вся бойова машина нашої любої етуалі вже поперла з жартами та піснями на штурм. Благо, що та машина для бойових справ тільки і створена, у зв'язку з чим виникає питання, а чи є взагалі конституційними такі вождистські секти? Й чи не має законодавець дати Україні закон проти політичного монополізму?
 
Поки він замислився над цією пропозицією, ми звернемо увагу до становища на фронтах нової війни.
 
У першу чергу тут б'є у очі, що юліни хлопці продовжили судову кампаниію і добилися першого мобілізаційного ефекту. Етуаль особисто буде представляти скаргу на засіданні ВАСУ, який збереться у повному складі. Вже це успіх - багато честі. 55 суддів приймуть і розглядять претензії пані Тимошенко, яку підтримають такі орли, як Л.Кравчук, А.Портнов, та інші видатні слуги Юлії Володимирівни.
 
Що це все буде? Тільки одне - хоча на формальний успіх наша невдаха й не розраховує, але їй дуже потрібний гучний скандал. Скандал є сьогодні для неї найважливішим зі всіх мистецтв, як булижник є зброєю пролетаріату.
 
Ще один смішний скандал влаштувала Юлія Володимирівна на фінансовому фронті - вона відмовляється надати коштів для інавгурації Віктора Януковича. Нема на це грошей - й так обійдеться, дрантя...
 
Судячи з цього, важливою компонентою скандальної кампанії проти Віктора Федоровича має стати його приниження, висміювання, знущання. Отут навіть якогось отруєного собаку бютівці вже знайшли й хочуть урочисто поховати. Він був дуже палким прихильником Юлії Володимирівни і помер від рук злочинних бандюковичей у ніч підрахунку. Було то в Криму, біля моря... Романтична історія і дуже зворушлива...
 
Якось дуже органічно у цю кампанію з похоронами вірного шарика вписується і ціла низка інших цікавих обставин. З обіймами до Януковича поліз наймогутніший політичний троль нашого часу. Декілька заяв, які оприлюднив пан Путін, вказують на те, що його присутність зробить українську ситуацію ще скандальнішою, ніж вона і так є. Несподівано прокинувся і пан Бакай - він дуже захотів публічно облобизати нового президента: "Що, Вітьку, грошей погана стерва не дає? Пішли вип'ємо..."
 
Всі ці дивні події мають свій резон тільки у світлі загального задуму, який пестує винахідливий розум всенароднонеобраної зірки. Скандали, читачу, то тільки нудна прелюдія до головної частини тієї симфонії, яку склала пані Тимошенко. Мета тих скандалів у тому, щоб викликати загальне співчуття до невтомної політикеси. Головна ж ціль її у тому, щоб на їх вибуху почати чергову гучну політичну кампанію - провести референдум, змінити Конституцію, ліквідувати посаду президента, як клас, і запровадити парламентську форму правління.
 
Заяви на цій рахунок це вже не пістолетна стрілянина по глечикам на плетні, а справжня гармата, яка здивувала донецьку бригаду, але логіка у цьому, - своя логіка, безумовно, - тут є.
 
Скандали - то тактика. Вони спалахнуть та й згаснуть. То так - ніч простояти, та день протриматися.
 
Кампанія ж по референдуму, то тривала акція. Вона дає чудовий привід змікшувати ефект поразки і продемонструвати, що її, тої поразки, й не було, бо ж аніякого значення та посада президента вже майже не має. То так, видимість, яку можна не враховувати, дивлячися на неї з майбутньої перспективи. Та посада не надовго. Народ її змінить на кращу, більш демократичну...
 
Зрозуміло, що на хвилі цієї кампанії шановна невдаха хоче отримати постійну трибуну для свого улюбленішого зайняття - лайнометання, пропаганди, агітації, гастролей, софітів, троянд, натовпів бабусь з гнилими зубами... Ну, й сподівається наша етуаль, зрозуміло, виграти всі подальші вибори - парламентські, місцеві, всесвітні...
 
А тут і казочці кінець.