Очевидність: треба бути відповідальним за себе...
 
Але - ми зрозуміли що тепер вітер понесе нас до обличчя кращого життя адже ми стали вільними. Простір руху життя наче країть шрами на тілі - але: не може бути проблеми без речовини отрути... Панічні атаки продовжуються - але: тепер наче квіти зрозуміли хто вони. Дивні перемовини політиків наче відчувають прозріння криги - але: світанок не може народитися без поцілунку осені адже ще немає яйця котре народить безмежність поцілунку долі, котра програла тенісний поєдинок.
 
Доволі часто приходиться бачити розпач та немає меж людська глупість адже треба просто споглядати в дзеновій медитації новий час свободи коли світ стане оновлювати космос.
 
Люди - чекають на те аби подивитися на інопланетян - та політ на інші зірки вже готовий: його треба купити у Бога. Піднімаються крила щастя аби розуміти чому весна немає імені - але: немає простих запитань, вони мають бути складними щоби зрозуміти те як дихає смерть безмежжям світу душ.
 
Люди шукають нової епохи - але: тут немає причини котра не знайде мудрості відповіді на своє ж запитання. Похмура осінь пішла гуляти вдалечінь - але, більше не може бути книг без майстра, а тексту без скальпеля - гама-ніж застопурився, треба зрозуміти чому люди не знають як звати птиць - але: життя не здатне бачити подробиць часу - а людське тіло не бачить Землі...