На цікаві роздуми підштовхув перегляд цих двох роліків
"Київський котел"

    

  В двадцатых числах августа о принятых как выражался Гальдер (нач генштабу Вермахту) в стратосфере решениях были поставлены в известность непосредственные исполнители разработанных планов (Гудеріан та Клейст)

- замість того щоб продовжувати наступ на москву - сили 2-гої танкової групи відволікались на допомогу 1-й танковій групі .
       Дуже показова реакція Гудеріана - він особисто вилетів в Берлін і всіляко намагався схилити Гітлера слідувати початковому плану. І хоча все було марно - але генерал принаймні зробив все від нього залежне...
       Але це все діла давно минувших днів - повернемось до наших справ. А нас вони нє очєнь

       "Чому ми програЄмо" - наголос показує що дія відбувається - present continues - так би мовити. І ще не завершена. Водночас автор каже що наголос цілком може змінитсь на прогАємо - сентенцію ствердного характеру  в майбутньому часі. І з ним неможливо не погодитись. Бо наша "стратосфера" більш змахує на наркоманський угар - та повністю відірвана від будь-яких реалій. І на фоні наших "полководців" Адольф Алоїзович Шикльгрубер виглядає просто таки абсолютним генієм.
 
P.S. не можу не процитувати автора " Білої Варти" -

проблема не в тому що наступ був погано спланований - проблема в тому що він взагалі був

( автор мав на увазі що маючи значно менше ресурсів ніж раша, лізти вперед  - це вже катастрофічна некомтентність)