Інколи - треба зрозуміти всю повноту картини для яснішого видіння та повної візуалізації.
 
Наявність людей, котрі стали новими задля того аби нас прогодувати, лінивих та незграбних, - наче неясна тінь падає на натовп...
 
Подалі від міст населяються племена, котрі прагнуть все спалити - і ми разом із ними: ці люди хочуть аби всі були новими та розумними - аби всі їм повністю підпорядковувалися, аби всі стали частиною їхньої гри та життя. Все це має повний аналіз подій як треба із нічого зробити матеріальну речовину.
 
Інші люди наче прагнуть наявності розуму в життя - але, немає більше ясновидіння. Очі міцно заплющені. Треба просто існувати як рослина на полі із людей.
 
Все це маленька гра маленької людини, котра має стати частиною життя переможців, тих хто стали сильними.
 
Наш розум прагне знань - але, треба існувати як процес обретіння  певної, золотовалютної совсті аби не існувати подібно птиці.
 
Нова гра - певних людей принесе нові плоди та нові ціни та продукти та сигарети - але, треба певним чином коригувати свою душу: треба мати сили аби знову та знову вставати після падіння. Вся ця гра наче сним образом, приводить до тяготіння до земного бажання та гри посеред полів війни.
 
Але - ситуація така що люди хочуть бути героями чужої мелодрами.
 
Життя прагне нового поцілунку та сексу - але, немає простих рішень: треба цінувати те що дано тобі із небес, від Ісуса, котрий дивиться прямо в душу неначе диявол.
 
Все це народжує нові витвори уяви коли існує лишень спокій...