До Верховної Ради поступив проект постанови  про Заяву Верховної Ради України про визнання території Республіки Білорусь тимчасово окупованою Російською Федерацією та звернення до міжнародного співтовариства з проханням визнати територію Республіки Білорусь тимчасово окупованою Російською Федерацією. Один з авторів документа, Олексій Гончаренко, назвав головною метою документа — визнання того, що війна, яку Росія веде проти України — "ширша", крім того, на його думку "це підіймає питання того, що Білорусь не має мати права голосу ні в ООН, ні в інших міжнародних організаціях", оскільки цього права позбавлені окуповані території.
Насправді такі необдумані кроки несуть шкоду Україні з кількох причин:
1. Довести факт окупації неможливо, оскільки російські війська знаходяться в РБ на добровільних засадах з боку білоруського керівництва, яке спирається на той факт, що ще у 1997 році було підписано союзний договір, а  у 1999 році було проголошено створення союзної держави РФ і РБ.
У 2021 р.  Путін та Лукашенко підписали декрет Союзної держави, затвердивши 28 програм з інтеграції різних галузей. Більше того, - останнє розміщення військ РФ на території Білорусі відбувається в рамках створення так званого спільного регіонального угрупування військ.
У статті 42 IV Гаазької конвенції сказано наступне: «Територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника».  А супротивником, як відомо, вважається не союзна держава, а країна-агресор, що в односторонньому порядку силою ввела війська, а оскільки збройного конфлікту і війни між цими двома державами не було, то юридично довести факт окупації неможливо.  
 
2. Визнання Білорусі окупованою ставить її у ранг жертви, а не агресора. Зі статусом жертви буде важко вводити міжнародні санкції проти РБ. А вона по суті є агресором. Хоч Лукашенко і не вводить поки що війська РБ в Україну, на його руках – кров українських громадян, оскільки він добровільно і свідомо дозволив російським військам здійснити вторгнення з території РБ,  використовує свою територію для бомбардувань українських міст, допомагає своєю зброєю РФ, організовує дорожню логістику для розміщення на території РБ російської авіації, важкої військової техніки та боєприпасів. А це все – не опосередкована, а пряма участь у війні проти України.  Тим паче Лукашенко де-факто визнав участь Білорусі у війні : "Що стосується нашої участі у спеціальній воєнній операції в Україні - ми беремо участь там, ми цього не приховуємо… Ті, хто нам дорікають, ви що, не знали, що у нас найтісніший союз із Російською Федерацією?.. Що у нас створена вже фактично єдина армія?.. Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у "спецоперації" визначена мною давно».
 

 
Цього всього предостатньо, щоб вводити санкції проти РБ на всіх рівнях і розірвати дипломатичні стосунки з країною – агресором.   Наявність у Мінську посла України виглядає абсурдною і  в контексті того, що Україна не визнає легітимність Лукашенка та призначений ним уряд. Лише за дипломатичне визнання донбаських недореспублік Україна розірвала відносини із Сирією, позбавила акредитації посла Ірану за продаж Росії безпілотників, то про що тут говорити у контексті Білорусі, яка заплямована кров’ю українських громадян і нанесла шкоди і горя українському народу значно більше?
Оскільки РБ активно долучається до збройного нападу РФ, то вона тим самим також є співучасницею цього збройного нападу, а значить її дії підпадають під Статтю 51 Статуту ООН :  « Даний Статут жодним чином не зачіпає невід'ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо відбудеться збройний напад на Члена Організації, доти, поки Рада Безпеки не вдасться до заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру й безпеки. Дії, вжиті Членами Організації при здійсненні цього права на самооборону, мають бути негайно повідомлені Раді Безпеки й жодним чином не повинні зачіпати повноважень і відповідальності Ради Безпеки, відповідно до цього Статуту, відносно вжиття в будь-який час таких дій, які вона вважатиме за необхідні для підтримки міжнародного миру й безпеки».
 
Відповідно до цього, Україна має право оборонятись, наносячи ракетні удари по тих участках території РБ, де розташовані війська РФ, звідки ведуться обстріли території РФ, аеродромах, звідки вилітає російська авіація для запуску ракет по Україні, а також по складах боєприпасів і пального, якими користується РФ.
 
А визнання Білорусі окупованою лише шкодить всьому тому, про що йде мова  у цій статті, та й шанси на таке є ілюзорними з огляду на вищенаведені аругменти.