Як кажуть, про померлих нічого поганого... Бо захиститися не можуть. Так воно і є. Як не можуть вже захиститися їхні жертви. Буває і таке.
 
Не буду нагадувати про те, як Горбі любили за кордоном та як не любили Мішу "мєчєного" вдома. Як ще більш не любили його супружницю. Як при ньому кацаписька забивали саперними лопатками маніфестуючих у Тбілісі та давили танками вільних людей Вільнюсу.
 
Не буду писати, як Міша зурочив Україну, коли казав "ви живьотє как на курорте", а згодом рашковани замутили диверсію на ЧАЕС.
 
Але нагадаю, що Міша був кримнашистом. Тобто - імперцем. Тобто - підтримав анексію Криму рашкою. А значить - виступав за війну. А тому він - ворог. А значить - одним ворогом менше. І то є гуд. І не важливо - старий той ворог чи молодий. Ворог - то ворог. Крапка.
 
Горбатий казав, що на місці путіна він діяв би як путін: "Я всегда за волеизъявление народа, а большинство в Крыму хотело воссоединения с Россией". Тобто, "волєіз"явлєніє" народу України для нього не існувало. Недоторканості кордонів - не існувало. Тобто, Міша виступав за беспрєдєл.
 

 
Але пост не про це. Багато хто, особливо з жіночок, чекають знаку від Всесвіту, що війна скоро закінчиться і Україна переможе. І ось він, цей перший знак. Один з імперських жреців, виконавши свою міссію, покинув цей світ. І це таки знак. Один з символів раші, рассєї, один з її символічних стовпів зник. І так - це знак. Міша пішов  вдалечінь не до того, не після того - а саме зараз.
 
І повторюю - це знак. Просто так нічого в цьому світі не буває. Ми перемагаємо рашу. Не переможемо, а саме перемагаємо. Треба озвучувати свої бажання не у майбутньому , а у теперішньому часі.