У хащах ФБ мені натрапив на очі отакий цікавий допис. Зазначу, що мені довелося по справах чимало часу вояжувати по Європі, а тому можу проаналузвати правдивість того посту. Отже, читаємо довгенький текст, де я буду втулювати  після кожного твердження свої аргументи prо чи contra. Ну й дозволю собі деякі ремарки.
 

Після проведеного часу в Європі я зрозуміла декілька важливих речей.
Я в жодному разі не хочу образити чужу культуру і вдячна за все,за тепле ставлення до українців,але будьмо чесними.
Такого сервісу як в Україні немає ніде. Такого рівня б'юті-індустрії та фахівців в галузі косметології.

Так, це абсолютна правда. За кордоном нема такої цілої армади отих салонів краси, якими просто кишать великі міста України. І вони не так крутезно-бомбезно нашпиговані сучасним обладнанням. Скажемо так - у західних салончиків нема того шику-блиску як в Україні. Там скромні послуги по накладенню крему - обгортуванню тіла водоростями чи шоколадами - масажики шкіри голови чи всього тіла - якісь процедури spa.
 
Додам, що можна згадати про послуги перукарів та манікюр. Мені здається, що у західних перукарів якась проблема з фарбуванням волосся. Гарні світлі кольори у них хуйово виходять, збиваючись на солом"яно-сіруваті нецікаві відтінки.
Щодо модної в Україні "бровасто-прикладної" естетики - жінки на Заході яскравою бровоносністю не зловживають і не мають до брів таких вимог, як в Україні. Дуже мало хто робить оті татуажі, трідінгі, ламінування брів.
Щодо манікюру - в Європі майже неможливо побачити жіночок з накладеними чи артистично розмальованими нігтями, а манікюр коли й є - то скромний.
Нормальний майстер-перукар робить стрижку-укладку десь за 60 єврів.
 
Взагалі, західноєвропейські жінкі не так шикарно й гарно виглядають, як українки. Скажемо так - не такі доглянуті (як кажуть рашкованською - "ухоженниє". Мене бісить те слово! Якесь воно жлобсько-міщанське). Вони не лякаються своєї сивини. Вони чхали на неї. А серед них є багато досить молодих сивих жінок (така генетика). Вони чхали на руді плями на своєму тілі - а є багато таких, у кого така шкіра (теж генетика). Вони чхали на високі підбори й одяг "до дзиги", що є більш гарним, ніж конфортним. Вони не чхали на свої задоволення, добрий відпочинок та подорожі.
 

Стоматологи- найкращі в Україні,клініки та процедури?
Тільки у нас!

Що значить - найкращі? Всюди є спеціалісти класні й гівняні. За кордоном у стоматолога ти не відчуєш болю. Біль у стоматолога - то табу. Але...але... В ЄС,щоб зробити одну  процедуру, наприклад, поставити пломбу - треба буде разів 3-4 пертися до стоматолога, щоб він потроху робив те дійство, а не впердолив "цемент" відразу чи за два рази. Й дууууже важко взяти рандеву. Треба чекати тижнями чи..місяцями. Місяцями, лять, до стоматолога! А коли зуб просто болить та й суботу чи неділю, чи у свята? Тоді капець. Майже капець. Треба вишукувати чергового стоматолога...коли знайдеш.
 

Вибір продуктів,вибір магазинів,вибір найсмачніших ресторанів. А якою популярною та якісною у нас стає фермерська індустрія.

Так і не так. Не може в Україні бути вибір сирів більший, ніж у Франції. Або вибір йогуртів. Або вибір вин. Або вибір сардельок більший, ніж у Шрьодера. Й за кордоном ти якось впевнений, що підсунуть не лажу й не воду, набрану десь у ванній замість Лужанскої.
 
Ресторани в Україні абсолютно шикарніші, ніж у Європі. Нові. Чисті. Сяючі. Оригінальні. Вони увібрали краще з ресторанного західного сервісу. Щодо цін - не скажу. Не нишпорив ресторанами.
 
Щодо фермерства маю зазначити занепад багатьох західних ферм та плачевний недоглягутий стан багатьої з них, особливо тих, де розводять корівок. Старі будівлі, неохайний двір. В Україні згадується прекрасна, просто якась сяюча ферма "Святогірська коза". Зараз там лазять рашистські чмоні і ту абсолютно прекрасну ферму зруйновано. Тваринок вдалося вивезти, здається.
 

Продовжимо?
Найдешевший мобільний зв'язок,домашній інтернет,найдешевше таксі, найдешевша почта,цілодобові аптеки та магазини,які працюють за графіком, а не коли їм заманеться.

Все так. В Києві інтернет швидший та якісніший за закордонний. Не знаю, як у провінції. Встановлення його просте й дуууже швидке, без заморочок, як за кордоном. Щодо таксі - то колись довелося за кордоном заплатити 42 євро за 17 км шляху. Але то був тариф недільного дня (такий же діє після 19 годин).
 
Магазини за кордоном не працюють, коли їм заманеться. Саме вони мають чіткий графік роботи. Я не знаю, в якій країні пані те побачила. Може, десь в Іспанії? Але що точно - в неділю супермаркети не працюють.Тількі місцеві маленькі магазинчики.
 
Працюючу аптеку вночі і на вихідні знайти важко, але така неодмінно є. А щоб узнати, яка саме, треба подзвонити в поліцію.
 

Найулюбленіше: В нас до лікаря можна потрапити сьогодні-завтра а не з липня по грудень.

До якого лікаря? На прийом до терапевта нема проблем потрапити. А от до спеціалістів - офтальмолога, кардиолога, інших - в деяких регіонах деяких країн на прийом треба чекати місяцями. Прийому на КТ чи МРТ треба чекати місяць.  
 

Банківська система, яку можна порівняти лише з американською налаштована онлайн без тисячі папірців,черг та тижневих очікувань. І всі наші документи від паспорта до ковід сертифікату- в одному додатку!

За кордоном не можна перекидати гроші з картки на картку. То добре чи погано? Не знаю....
 

А ми цього навіть не усвідомлювали,приймали як належне,не цінували.
І поспішали робити все як у Європі, хоча були на п'ять кроків попереду.
Україна під час війни працює набагато швидше, ніж Німеччина, Італія чи інші країни без воєнних дій.
Я точно знаю що колись настане той день,коли кожна європейська країна,дивлячись на нас скаже:
Ми хочемо жити як в Україні.
Квіткова.

Додам, що сьоднішня Європа абсолютно збюрократизована. Проблеми накопичуються. Лєвотіна (не плутати з справжніми соціалістами) у владі не робить необхідне, щоб поліпшити ситуацію. Навпаки - саме вони наразі виступають руйнівниками старої конфортної Європи. Але Європа є Європа - і вона поки що прекрасна.