Є події і обставини, які примушують робити вибір і гостро - як лезо - виникають перед душею, ранять і захоплюють, таврують її.
 

 
Наприкінці виборчої кампанії мене чутливо зачепили дві рекламні акції наших шановних національних лідерів, - молитва Юлії Володимирівни та заяви Янучари в ефірі каналу "Інтер".
 
Своєю розмовою з потойбічним прем'єрка натхненно закінчила свій марафон, як фугу Баха, урочистою і прозорою мелодією. Цей жест перетворив таку прозаїчну річ, як політична кампанія, на шедевральний режисерський твір.
 

 
Юлія Володимирівна показала нам неперевершені здібності жіночої душі і природи влаштовувати, організовувати життя, додавати нудним фізико-хімичним реаліям нашого курного буття естетичні діаманти, красу, несподіванку і ніжність поруч з урочистістю і досконалістю.
 
Янучара потряс своєю розмовою з поцейбічними істотами, з людьми, з людьми грішними більше за всіх інших, - з політиками, та ще більш грішними від того, що вони - українські. Його меседж був ясним. В Янучари, - вельми ймовірно, нового "безумного нашого султана", - немає і найменшого наміру шукати ворогів серед політиків - він хоче утягнути їх не у боротьбу один проти одного, а у війну проти головних соціальних пороків України - проти бідності, беззаконня, неефективності.
 
Він, до речі, не менш сильний шоу-мен, ніж Біла Леді, а може і більш, але по-своєму:
 

 
Тільки на відміну від неї він мислить не комбінаціями, як Юлія Володмирівна, а позиціями, класами подій, групами, категоріями. Він - справжне чоловіче джерело.
 
Вони, на мою думку, однаково потрібні Україні і один одному - як ініціатива і баланс інтересів, як небо і земля. Він - як позиційний гравець, який довів, що вміє тримати удари, гнучко оцінювати ситуацію, адаптувати нові форми політичної поведінки, і застосовувати їх на практиці. Вона - як геній комбінаційної гри, організатор, майстер ситуацій.
 
Третя річ, яка вразила мене - грузин з бомбою. Він є втіленням загрози з минулого, яке може вибухнути у будь-яку мить. Здається, що друзі, до яких Віктор Андрійович такий прихильний, не хочуть, щоб країна отримала нове керівництво. Треба, друзі, треба, треба...