Мені - дуже цікаво заглиблюватися у вітчизняну історію та проводити паралелі із сьогоднішним днем. Все це - справді велика доблесть та спасіння:ця героїчна війна нас самих за власну свободу та права людини без котрих ніколи не буде ні багаства, ні щастя: лишень свобода приносить реальні плоди життя, - там де немає свободи завше буде саморуйнування, і ми це прекрасно бачимо на прикладі Росії. Далі. Так ось. Петлюра привів до Києва українських селян, котрих мурдували російські бояри та пани та говорив про те що український народ - може збудувати свою державу сам. На нього дивилися як на божевільного - адже як можна протистояти самому російському цареві, котрий "так багато для нас зробив і дав нам землі"? Вся ця коруація, все це раболепство - вся ця гидота цілування російського чобота, що манив владою та багатством - нині зникли: всі розуміють що вслід за свободою, ми втратимо свою ідентичність та свій генетичний код після чого неодмінно настане забуття та деградація, бо нація це в першу чергу культура та традиції,мова та генетичний код.
 
І що ми бачимо? Росіяни мріяли що вони знову підкуплять козаків баснями про безплатний рай в Москві та про те що треба об"днатися одному народові. Про те що росіяни захистять нас від яни-чарів - та про те що росіяни хочуть нас врятувати - бо вони добро та боги. Ось,подивіться - в нас найбільша держава у світі, приєднуйтеся до нас. Та - наступила чорна хмара, котра змела козацтво та подвиги наших героїв в унітаз - а слова про свободу та про культуру були знищені пропагандою та знищенням Січі. Зараз - ми знову бачимо ціль росіян - закабаленя, паразитарство, злодійство та спалення культури та мови аби володіти безмолвним стадом баранів. Все це  - минає: ми набираємося досвіду та починаємо ставати справді нацією, що має силу аби вижити...