Якщо хто вчився в школі, той знає, що батьківщиною фашизму є Італія. Але з часом в радянській історіографії фашизм через невігластво радянських агітаторів стали плутати з німецьким нацизмом. Потім термін фашизм став таким собі жупелом, яким ті ж радянські агітатори стали називати будь-які праві, націоналістичні рухи. А ще цей термін став синонімом неймовірного політичного бузувірства, ну хоча б тому, щоб комуністичні агітатори цим жупелом хотіли прикрити власні бузувірства. Термін «фашизм» став лайливим, хоча термін «комунізм» мав би бути лайливішим...                                                                                                           Ідеологічним засновником фашизму була Нацональна Фашистська партія, яка була утворена на базі Італійського союзу боротьби, який був заснований Беніто Муссоліні. Він заснував його з однодумцями-фронтовиками, адже він був ветераном Першої Світової війни і був важкопоранений в одному з боїв. Він був журналістом, походив із селянської родини, де батько був ковалем, а мати вчителькою. Мав змалку потяг до знань, освіту, в тому числі й вищу він здобував самотужки. Деякий час він захоплювався соціалізмом, але пацифізм і заперечення патріотизму його відвернули від соціалізму. Мало того, він був непримиримим противником лівих, притому це доходило і до збройного протистояння. До влади він прийшов з допомогою дуже впливових промисловців, які відверто побоювалися поширення ідей соціалізму і комунізму в Італії, втім, прийшовши до влади, він не був їх маріонеткою. Потім був «марш на Рим», втілення ідеї «корпоративної держави», допомога Франко у громадянській війні в Іспанії, що убезпечило не тільки Іспанію від комуністичної загрози, нещадна боротьба з мафіозними кланами, які потім стануть дуже активними учасниками Руху Опору(мова йшла не про ідеали захисту демократії, але винятково про шкурні інтереси, адже США після війни віддали Італію на розтерзання цих мафіозних кланів). Була окупація Ефіопії(але голод в Ефіопії пізніше влаштує московський ставленик Менгісту Хайме Моріам), Албанії, частини Греції.. Був союз з нацистською Німеччиною, який якраз і сприяв краху Муссоліні. Саме при Муссоліні Італія стала розвинутою індустріальною державою з високим соціальним і економічним рівнем життя громадян. Саме за його правління стали відомими такі бренди, як «Феррарі» і «Ламборджині», а це були відомі італійські конструктори, які за часів правління Муссоліні отримали можливість самореалізуватись. Будучи сином коваля і вчительки, Муссоліні добре розумів, яке значення освіти і науки має для розвитку держави. Муссоліні на початку розквіту своєї політичної кар'єри пройшов курси пілотажу. Без вкладання насамперед фінансових ресурсів розвиток освіти і науки, а потім і індустріальний розвиток в Італії був би неможливий. Також Муссоліні активно займався розвитком фізкультури і спорту в Італії, нерідко пропагуючи його часто своєю особистою участю в спортивних заходах(вправи з гирею були його улюбленим заняттям). Сам Муссоліні був іще тим ловеласом, але коли його розстрілювали, то остання його кохана, Клара Петаччі, побажала загинути разом з ним. Не те що я є апологетом фашизму, але я цю тему вирішив підняти ось чому. Я не є апологетом фашизму, хоча мені він визнаю імпонує, але я і зараз бачу в дії радянський комуністичний спадок щодо фашизму в дії. НЕ МОЖНА НІ В ЯКОМУ РАЗІ НАЗИВАТИ ПУТІНСЬКИЙ РЕЖИМ В РФ ФАШИСТСЬКИМ, І ОСЬ ЧОМУ.  Путін походить з бідної сім'ї, але потягу до знань він не мав. Друзі привели його в спорт(самбо-дзюдо), завдяки споту він став отримувати потрібні знайомства, але він показово нічим не виділявся. Путін закінчив юридичний факультет ЛГУ потрапивши туди завдяки «спортивній квоті»(для кожного ВУЗу тоді потрбні були «паказатєлі», і спортивні досягнення були цим засобом). Путін ні дня не прослужив у війську, але після закінчення юрфаку почав робити кар'єру в КДБ. Себто не цікавлячись політикою, він займався політичним наглядом. Після розвалу СССР опиняється в команді мера Санкт-Петербурга Собчака, де реалізовує свої казнокрадські нахили, роблячи при цьому кар'єру. Коли група олігархів в РФ шукала заміну стрімко слабнучому Єльцину, то вибрала Путіна через цілковиту відсутність харизми. Взагалі мафіозно-олігархічна кліка в РФ наживилась на так званій «приватизації», а по суті розкрадання держвласності, яка була нічим іншим, як втіленням радянської довоєнної і післявоєнної індустріалізації. FIAT побудував заводи легкових автомобілів в СССР і в Іспанії. Вони відомі тепер як ВАЗ і SEAT відповідно. СССР так і не зміг обігнати Іспанію по виробництву легкових автомобілів(і як тут не згадати заслуги Франко і Муссоліні).  Путін прийшов до влади внаслідок змови воротил олігархічно-мафіозних кланів, тобто сам є невід'ємною частиною злочинного світу. За ним не було ні політичної сили, ні тим більше ніякої хоч якоїсь виразної політичної ідеології, показову ностальгію за радянською або дореволюційною «величчю» не можна вважати навіть ерзацідеологією. Він мав просто гарантувати статус-кво для олігархічного пулу. Він натомість єльцинських олігархів замінив на друзів з «кооперативу'Озеро». Вся його діяльність при владі, це паразитування на радянському індустріальному спадку, який вичерпується стрімко. Якщо Аббісінський похід Муссоліні був продиктований потребою ствердження Італії як самодостатньої морської держави, яка б не залежала від доброї волі Великобританії і Франції, які контролювали Суецький канал(просто слід проглянути, як розташовані Лівія, Ефіопія і Сомалі, тоді буде все зрозуміло), то путінська спроба вирватись в «теплі моря» є «наступом на граблі», які робив і Сталін, а до цього російські імператори. По-перше Босфор з Дарданеллами залишаються під контролем Туреччини, а без хоч якогось впливу з боку РФ на Туреччину, вільний доступ до Середземного моря є неповноцінним. По-друге, навіть якщо якимось незбагненним чином РФ і отримала б цілком вільний доступ до Середземного моря, то є Суецький канал і є Гібралтар, а там тим більше РФ не може диктувати умови. Ефіопію Муссоліні Франція і Британія вибачили, а от Путіну Україну не вибачить ніхто. Якщо для Муссоліні який вже був при владі, розвиток фізкультури і спорту реально щось значив, то Путін запам'ятається позерством з голим торсом, мельдонієм на Олімпійських іграх та тим же казнокрадством на олімпіаді в Сочі(Гітлеру не доводилось «купувати» рішення функціонерів з МОК про місце проведення олімпіади).                                                                                                                            Якщо Муссоліні мав цілком заслужене посвідчення пілота, то Путін на бойовому літаку був лише пасажиром. Пасажиром на бойовому літаку була і Ширлі Бассі, але цей ефект є куди більш позитивним.                                                                                                                           Італійська армія часів правління Муссоліі часто показувала свою небоєздатність через відсутність стимулу воювати, але за цією армією якось не було помічено схильності до розбоїв і мародерства. Італійські війська в Ефіопії застосовували іприт, але не проти дітей, як дехто в Алеппо... Хтось чув, щоб італійські генерали давали наказ своїм солдатам перейти на «самозабезпечення»?..                                                                                                          Я вже згадував за Клару Петаччі, яка вибрала смерть із своїм коханим добровільно, але чи Кабаєва в разі чого, готова підти на смерть з Путіним в разі чого?...                                                    
   У Муссоліні є цікаві цитати, що є актуальними і зараз...                                                                                      
    ІСТИНА В ТОМУ, ЩО ЛЮДИ ВТОМИЛИСЯ ВІД ДЕМОКРАТІЇ                                                                      
    В ДЕМОКРАТІЇ ВІДШТОВХУЮТЬ ТРИ РЕЧІ: БЕЗХРЕБЕТНІСТЬ, ЗВИЧКА КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ І БРЕХЛИВИЙ МІФ ПРО ЗАГАЛЬНЕ ЩАСТЯ І БЕЗУПИННИЙ ПРОГРЕС                                                                                                                                ПОНЯТТЯ СВОБОДИ НЕ Є АБСОЛЮТНИМ, ТОМУ ЩО НІЩО ВЖИТТІ НЕ Є АБСОЛЮТНИМ, СВОБОДА В ПРАВІ: ЦЕ ОБОВ'ЯЗОК. ЦЕ НЕ ПОДАРУНОК, ЦЕ ДОСЯГНЕННЯ, НЕ РІВНІСТЬ, А ПРИВІЛЕЙ. ІСНУЄ СВОБОДА В МИРНИЙ ЧАС, АЛЕ ВЖЕ НЕ СВОБОДА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ІСНУЄ СВОБОДА В ЧАСИ БАГАТСТВА, КОТРА НЕ МОЖЕ БУТИ НАДАНА В ВАЖКІ ЧАСИ.                                                                          
   ДОВІРЯТИ ЛЮДЯМ ДОБРЕ, ХОЧА НЕ ДОВІРЯТИ НАБАГАТО КРАЩЕ                                                          
    ДЕМОКРАТІЯ — ЦЕ УРЯД, КОТРИЙ ДАЄ, АБО НАМАГАЄТЬСЯ ДАТИ ІЛЮЗІЮ ТОГО, ЩО ВІН Є ПАНОМ                                                                                                                        
   ФАШИЗМ ЗАСНОВАНИЙ НА РЕАЛЬНОСТІ, БІЛЬШОВИЗМ — НА ТЕОРІЇ                                                  
   МИ НЕ МОЖЕМО МІНЯТИ ПОЛІТИКУ, ТОМУ ЩО, В РЕШТІ РЕШТ, МИ НЕ ПОВІЇ                                          
    МИ ХОЧЕМО БУТИ І АРИСТОКРАТАМИ І ДЕМОКРАТАМИ, КОНСЕРВАТОРАМИ І ЛІБЕРАЛАМИ, РЕАКЦІОНЕРАМИ І РЕВОЛЮЦІОНЕРАМИ, ЛЕГАЛІСТАМИ І АНТИЛЕГАЛІСТАМИ — В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБСТАВИН ЧАСУ, МІСЦЯ І УМОВ                                                                                                                        
    ХТО УСТУПАЄ БОРОТЬБУ, Є КАТОМ                                                                                                            
    НАВІТЬ ЛІПША КРОВ МОЖЕ ІНКОЛИ ПОТРАПИТИ В ДУРНЯ, ЧИ КОМАРЯ                                                
    СОЦІАЛІСТИ ПИТАЮТЬ, ЯКА НАША ПРОГРАМА? НАША ПРОГРАМА РОЗЧЕРЕПИТИ ГОЛОВИ СОЦІАЛІСТІВ.                                                                                                                           МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ДЕМОКРАТИЧНІ РЕЖИМИ ТИМ, ЩО ПРИ НИХ, ЧАС ВІД ЧАСУ, НАРОДУ ДАЄТЬСЯ ІЛЮЗІЯ ВЛАСНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ, МІЖ ТИМ ЯК ДІЙСНИЙ, СПРАВЖНІЙ СУВЕРЕНІТЕТ ХОВАЄТЬСЯ НА ІНШИХ СИЛАХ, ЧАСТО БЕЗВІДПОВІДАЛЬНИХ І ТАЄМНИХ                                                                                                                                   ЧЕРЕЗ КОРОТКИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ ФАШИЗМ ЗНОВУ ЗАСЯЄ НА ГОРИЗОНТІ. ПО-ПЕРШЕ, ІЗ-ЗА ПЕРЕСЛІДУВАНЬ, КОТРИМ ВІН БУДЕ ПІДДАНИЙ ЗІ СТОРОНИ «ЛІБЕРАЛІВ», ПОКАЗУЮЧИ ТАКИМ ЧИНОМ, ЩО СВОБОДА ЦЕ ТЕ, ЩО СВОБОДА ЦЕ ТЕ ЩО МИ ЗАЛИШАЄМО ДЛЯ СЕБЕ І В ЧОМУ ВІДМОВЛЯЄМО ІНШИМ; І ПО-ДРУГЕ ІЗ-ЗА НОСТАЛЬГІЇ ПО «СТАРИМ ДОБРИМ ЧАСАМ», ЯКА ПОЧНЕ ПІДТОЧУВАТИ ІТАЛІЙСЬКЕ СЕРЦЕ                                                                                                            
                 А які цитати Путіна відомі широкому загалу?.. Можна ще багато деталей наводити в порівнянні, але я прошу, не ображати фашизм, згадуючи за кацапську агресію не тільки проти України