Я не хотів дописувати цей текст, лінь. Але мої 2 попередні тексти щодо марксизму спонукали мене на його завершення. Трошки поясню. Я серйозні тексти ставлю тільки на свій сайт. Тексти дурдомівські – це свого роду тестування суспільства, я намагаюсь не ускладнювати їх. Мета – хочу зрозуміти причини дивних виборів українського народу, причини відсутності необхідних ефективних реформ тощо. Моє глибоке переконання, що причина всіх цих чинників потужна ментальна хвороба суспільства і це доводить більшість коментарів під моїми текстами. Зокрема коментарі до моїх розвідок щодо марксизму доводять, що суттєвими складовими суспільної хвороби є марксизм і його складові, які можна назвати узагальнено архаїчним мисленням, а мислення це виявляється в першу чергу схильністю до язичництва і до гомосексуальності. Якщо хтось з коментаторів гадає, що я можу серйозно ставитись їхніх «блискучих» вигуків з репертуару інтелектуальних кухонь, то це крайній прояв наївності. Цей текст можливо проллє світ на іншу властивість нашого суспільства і надасть мені можливість проаналізувати і її. Отже, наступна тема – що означає формула «коли тебе вдарили по правій щоці, то підстав ліву».
 
Ісусу євангеліст приписує такі слова: «Написано – око за око, зуб за зуб. А я кажу – коли тебе вдарили по правій щоці, то підстав ліву». Про цю фразу можна сказати лише одне – це типовий приклад нейролінґвістичного програмування (нлп). Логіка цієї фрази кричуще абсурдна – перша її частина містить юридичний принцип адекватності покарання, а друга етичний принцип якогось на перший погляд мазохиста. Але не все так просто. Я не стану тут дивуватись священникам, які тужаться знайти в цьому дурнуватому повчанні високі гуманістичні принципи, у них робота така. Розгляну натомість справжній сенс цієї заповіді і покажу як працює Священний Текст – П’ятикнижжя Мойсея і тексти пророків.
Адже та частина фрази, що стосується щок взята саме з пророцьких текстів і являє собою ні що інше як психотерапевтичну практику лікування від гордині. Про це дещо докладніше. Юдейська традиція вчить вибирати середню лінію в поведінці вчинках тощо, це називається бути прямим. Тобто не треба бути занадто бережливим і в той час поганим є і марнотратство. Не треба бути меншовартісним, але пихатість і гіпертрафована гордість теж неприпустима. Ось від цих крайнощів і рекомендували юдейські пророки психотерапевтичне лікування для позбавлення від вищенаведених крайнощів. Якщо людину атакувала скупість її належало примусити себе до зайвих витрат аж до марнотратства, а якщо марнотратство – то це лікувалось штучною скупістю. Це тривало до доведення людини до рівноваги, до розумного не скупого, але і не легковажного поводження з матеріальними ресурсами. Підставляти щоки, як легко можна здогадатись треба лікуючи свою гординю, тоді як меншовартість лікується підвищенням самооцінки і навіть агресією. Тобто фраза з Єванґелія – це спекуляція на теми юдейських принципів, перекручені пророцтва.
 
Насправді незважаючи на всі потуги священників жодна нормальна людина не піставляє другу щоку, американські послідовники протестантизму навіть трошки модернізували цю євангельську нісенітницю, вона інтерпретують її наступним чином: «Якщо тебе вдарять по правій щоці, то підстав ліву… а потім нахились і проведи аперкот.» Але цікавіше інше – те як працює ця юдейська психотерапевтична формула навіть тоді коли людина сама не має наміру її застосовувати, тобто поза волею людини, формула євангельського нлп не працює зовсім.
Спочатку про формулу нлп. Скільки не підставляють щоки поки що меншовартісної української нації її президенти, скільки мінських угод, відводів військ і тому подібних «мужніх і розумних» заходів на догоду окупантів і «некорумпованих» меркелей не роблять, результат нульовий. Один з цих президентів вже програв вибори другому, а той очевидно готується до аналогічного завершення своєї каденції. Ну а «мудрий український народ», одна очманіла частина якого обирає піаніста оригінального жанру собі в очільники, а інша філософська, вперто чекає ідеального принца і іґноруючи голосування пасивно підтримує частину очманілу отримують ляпас за ляпасом. Вони – ці складові вітчизняного бидла, отримують ці ляпаси насамперед від агресора, в тому числі слухаючи ублюдочне піснопєніє кацапських співунів, ходячі в церкву агресора, яка прославляє вбивць наших воїнів і припинити діяльність якої не вистачає мужності у наших останніх президентів. Ці мудреці мають продовження дипломатичних відносин з окупантом наших земель, щоб забезпечити консульськими послугами вітчизняних зрадників, що працюють на економіку рфії вносячи посильний внесок в матеріальне забезпечення кацапської воєнщини, ну а особливо «мудрі представники українського народу» не знають, що триває війна і прагнуть дружити з «братнім російським народом». Я далі не стану перелічувати всі приниження, які проходить український народ реалізуючи євангельську формулу щодо щок і свою свободу вибору. Варто підкреслити, що це стосується не тільки народу, але і влади, і нинішньої і попередньої. Так стверджував і стверджую, що на сьогодні Порошенко ефективніший ніж Зеленський, проте не набагато. І дипломатичні відносини він відстоював і… багато чого аналогічного, його дивовижна ідея назвати свою партію «Європейська солідарність» це зайва іронія, прекраснодушна маячня совка.
 
Ясно, що меншовартість українського народу і його еліти мазохиськими ліками не вилікуєш. Але московити звикли до того, що 30 років українські президенти їздили в Москву підставляти щоки. Тепер їм треба, щоб український президент підставив голову для відрубання, а перед відрубанням встиг підписати капітуляцію і анулювати українську державність. Цього навіть нинішній російськомислячий президент не бажає, саме це примушує його дійяти на захист України, хоча більшість з цих дій все ж нагадує імітацію. І ось під час доби цих дій і імітацій і є надія на лікування. Я сподіваюсь, що наш Президент, не обов’язково нинішній, вийде на лікування меншовартості і своєї і українського народу. Нещодавнє застосування Байоктара це необхідний, нехай скромний, нехай недостатній крок в цьому напрямку.
 
А ось занадту гордість і пихатість нашого суспільства у внутрішньому житті країни здолати такими ляпасами може і вдасться, особливо якщо до них долучаться ляпаси безграмотної економічної і соціальної політики обраних до влади «мудрим народом» дивовижних слуг. Саме пихатість пересічного бидла, до якого належить і нинішня еліта штовхає невігласів на шлях політичної кар’єри, а виборців на голосування за них. Внаслідок дефектності української громадської думки в країні постала дивна мода, мода бути бовдурами і навіть цим пишатися. Я спостерігаю це в тому числі читаючи коментарі під своїми текстами на «Дурдомі». Була така гумористична програма – «Шоу довгоносиків», там висміювались дурнуваті персонажі повсякдення. Так от складається враження, що персонажі «Шоу Довгоносиків» якимось чудом матеріалізувались перейшли акторами в «95 Квартал» і возвели українського бовдура на п’єдестал, наповнили його гордістю за свою тупість. Переважна більшість моїх коментаторів або пишаються тим, що не в змозі дочитати його до кінця (бо «букв забагато»), або пишуть про те, про що в тексті не йдеться (про якість танків і літаків навіть доводилось читати), я вже не згадую приклади абсолютної відсутності логіки і навіть здорового глузду, коли безумними вигуками (російською мовою – мєждомєтіямі) коментатори висловлюють свої утаємничині емоції. І тут знову згадується виробництво, адже там також робітник без вищої освіти вартує для бидлокерівника набагато більше дипломованого інженера отже виходить, що дурень нездатний до вищої освіти розумніший за людину, що витратила 5 років життя і здоров’я на здобуття цієї освіти. Це наповнює бовдура гордістю за свою дурість і спонукає обрати головою держави недоучку «юриста», який не знає і не цінує закони, а ще не так давно табірного крадія – «хама». Ну як же не підтримати споріднені душі вкрай розбещеного пересічного українського «громадянина».
 
Незважаючи на буфонадний, гротесковий вигляд нинішньої ситуації вона несе в собі велику небезпеку. Якби рфія була б спроможна зараз поглинути Україну, то вся ця зграя придурків (46% виборців Зе і 38% «противсіхів») швиденько перетворились би в банальних манкуртів і стала би опорою будь-якого диктаторського режиму Московії. Проте активна частина українства, я впевнений, не допустить до цього. А відтак дуже велика вірогідність, а точніше це навіть невідворотність, що задіє друга частина формули юдейської традиції. Замість своїх щок - мудрий український виборець почне обробляти щоки своїх як справжніх, так і удаваних ворогів. Пам’ятаєте, як згідно з юдейською традицією виходити на середню лінію… І тоді, те що зараз є предметом гордості України – відсутність юдофобії буде здаватись фантастикою, в яку мало хто буде вірити. Дуже не хочу побачити такий перебіг подій, але не бачу поки що перспектив іншого розвитку.
 
Втім є ще один варіант, він можливий в тому випадку, якщо у Зеленського є потенціал для подолання своїх негативних якостей і позбавлення від хибних прекраснодушних уявлень щодо споконвічного ворога України – Московії (країна Моксель згідно європейських історичних хронік). Тоді спрацює математичне правило – мінус (свій) Зеленський помножить на мінус своїх недолугих адептів і вся агресія і «мудрої» частини народу і активної патріотичної його частини обернеться проти справжнього ворога, або згідно з айтішною термінологією актуалізує справжню військову парадигму боротьби за справжній суверенітет і справжню незалежність, а відсуне на другий план суттєву, але вторинну і неактуальну на сьогодні боротьбу з корупцією. Маленькі робкі чинники можливості такої трансформації початок роботи «Байрактарів», якщо це не зійде нанівець, як свого часу сталось з ООС Порошенка, то щонайменше схід України буде звільнено в осяжному майбутньому. А відтак суспільство почне виходити на прямий шлях без внутріполітичного самолікування власного багатовікового приниження українським народом. А тоді відбудеться і переобрання Зеленського, а може навіть згадають, що Володимир Великий був рабичем, тобто сином рабина і хрестив Україну в дивний спосіб, а саме за словами митрополита Іларіона привів Україну Русь до віри Мойсеєвої.