Мила, кохана рибко,
Ти - наче в полі квітка.
Ти наче ластівка в небі,
Цілуй мене
При потребі.
 
Я - твій П"єро печальний,
Життя - як процес навчальний.
Ти ж - як той папа Карло,
Вдар мене пугою
Епохально.
 
Так, госпожа сердита,
Серця-як ті два корита.
У коня є чотири копИта,
А у мене лише
Любов.
 
Так, моя пані жорстока,
Шашликом не цілься у око.
Бо чорний латекс не личить
До шашликових забав.
 
Хочеш-куплю автівку,
Стару, як світ, вантажівку?
І подарую - тобі!
Жлоб я? А от і ні!
 
Я, цар старих заскорузлих дирявих шкарпеток,
Я не пишу сонетів.
У мене всюди мозОлі
З вихилянь полюбовних.
 
Так, у мене є роги,
То для всіх-засторога.
То - від милої дар.
То є знак, що я твій господАр.
 
Вечір вже на дворІ.
Нумо, стриб у ліжко!
Чуєш, біжать таргани?
Ти ж моя Білосніжко.
 

 
*Пуга - батіг, канчук