Був колись такий собі доктор Йо́зеф Ме́нгеле. Він прославився тим, що був не стільки доктором, скільки супер садистом. Його мрією було створити для фюрера супер солдата. Для цього він відбирав в’язнів в таборі Освенцим і проводив над ними не людські досліди. Перешивав кінцівки від одного в’язня іншому, перешивав внутрішні органи, робив трепанації черепа щоб вивчити мозок, і так далі. І все це на живих людях, без всякої анестезії. І, одного разу, відкривши черговій жертві черепну коробку, він випадково зачепив щось в мозкові. Піддослідний розірвав пута, перекинув двотонний стіл з інструментами і вбив двох озброєних охоронців голими руками, поки його на застрелив третій охоронець, випустивши в нього весь магазин. Як потім вияснилось, це була шишковидна залоза. Менгеле чув про над можливості людського організму, але тільки тепер став свідком подібного. Менгеле також чув про українських козаків-характерників, мольфарів, чаклунів, але мало в це вірив. Але після випадку прояву над сили він у це повірив. Тому по Україні стали шастати десятки агентів «Аненербе». Вони шукали людей з над здібностями і вважали що такі над здібності притаманні тільки їхній арійській расі. Тому носії українських бойових знань ховались скрізь де могли.
 
     Я багато подорожував Україною. Був в Карпатах, в Закарпатті, зустрічався з мольфарами, з характерниками, навіть з тими людьми що знають ВЕЛИКИЙ БОЙОВИЙ СПАС. Правда спонукати їх на відверту розмову виявилось не так легко. Деякі ще пам’ятали як їхніх батьків і дідів переслідували спочатку німці, а потім НКВДісти. Тому до мене відносились спочатку з підозрою та недовірою. І тільки коли я говорив, що вивчаю спадок наших пращурів та хочу повідати українському народу про його героїчне минуле, відносини теплішали.
 
     Дуже цікавим співбесідником виявився дід Петро. Йому було вже за вісімдесят, але він ще був доволі міцний, енергійний і ціле літо пас овечок на полонині. Отак ми з ним декілька вечорів і вели неспішні розмови при ватрі. Дід виявився потомком майстрів Спасу Великого. Його рід володів цим мистецтвом багато віків. Але дід сказав, що за тисячоліття багато знань було втрачено, і в нього, з мішка знань, залишилась маленька торбинка. Але мені і того було достатньо що розповів дід.
 
     Тисячі років тому мої пращури вміли літати як птиці, вміли по воді ходити як по сухій дорозі, кулі їх не брали і шаблі не рубали, бо знали вони таємну науку, але не відкривали її нікому, лише синові довіряли – на смертному ложі, або в годину лиха, перед січею смертельною. Простій людині знати її не дано, та й не під силу їй це.
 
     Таємні знання Спаса, це бойова наука. Ця наука полягає в тому, що людині, яка володіє Спасом, ніхто не може заподіяти ніякого зла. Наука Спаса дуже складна. Віддавали в науку батьки своїх хлопчиків дев'яти дванадцяти років, і вже до тридцяти років ставали вони справжніми xарактерниками, майстрами Бойового Спасу. Вони і в темряві бачили, і болячки зашіптували і заговорювали, і пристріт і порчу знімати вміли, і ще багато такого, чого і я вже не знаю, секрети ті втрачені, забуті. Знаю тільки, що живуть на людині дев'ять божих невидимих істот, чи духів. Людина в цій компанії – десята, видима. Всі разом ці духи живуть здебільшого дружно, і людина тоді здорова.  Але іноді і сваряться, тоді людина хворіє, стає немічною. Коли між ними повна згода, з'являється над головою цієї людини блакитний бриль із жовтим донцем або, як малюють богомази на іконах, два жовтих кільця. Ці невидимі істоти підкоряються волі людини. І чим більша в людини сила волі, тим дружніше живуть на ній ці істоти, тим більше вони дають її сил. Але тими силами користуватись кожен день не можна, організм не витримає величезних психічних навантажень.
 
     Цей Спас проявляється часом сам по собі, коли людина потрапляє у біду. От завалилась хата. Велика колода придавила дитину, і мати в стані Спасу, чи як зараз кажуть, стресу, відкидає колоду ніби сірника. Але це Спас спонтанний, не контрольований, і триває він надовго. В контрольованому Спасі людина може знаходитись цілий день. Але для цього потрібно жорстко вчитись. Ось, наприклад, прив’язують учня до дерева. Три дні йому не дають ні їжі, ні води, ні спати, зате весь час ображають та принижують. Хто кулаком штурхане, хто прямо на нього помочиться. Через три дні його відв’язують і починають гуртом бити. Людина входить в стан Спасу розкидає всіх як малих котенят. Після цього людина може силою волі входити в стан Спасу коли це потрібно. Чи щоб оволодіти фу-гу. Це коли людина керує часом. Може його сповільнювати чи прискорювати. От, наприклад, чому тяжко вбити муху. Бо для неї час тече швидше ніж для тебе. Ти, нібито, махаєш ляпачкою швидко, а муха встигає втекти. Вона бачить ту ляпачку як в сповільненому фільмі. Люди також в критичних ситуаціях можуть мимо волі входити в стан фу-гу. Тоді людина за пару секунд може зробити стільки ж, як за пару хвилин. Учню зав’язують очі і примушують як найшвидше бігти по стежці. Стежка закінчується обривом і учень з нього падає. Але ж він не знає, що під обривом стоїть гарба з сіном. Тому за якусь секунду він проживає декілька хвилин, і в наступний раз може визвати такий стан свідомо.
 
     Герої минулого майстерно володіли мистецтвом Спаса, вмінням свідомо входити в такий стан в якому відкриваються надприродні здібності, подвоюються і по-десятеряються фізичні сили, виділяється психічна енергія, що також впливає на противника. Вони вміли наводити мару, тобто заставляли ворога битись з самим собою і отримували перемогу не ворухнувши пальцем. Щось таке вміли і скандинавські берсерки, але в такому стані вони не володіли собою. Людина у стані Спаса володіє своїми емоціями, не втрачає аналітичного мислення. Вона здатна прогнозувати в численних варіантах майбутнє - від сотих долей секунди в рукопашному бою, до багатогодинних, багатолітніх передбачень, вона не відчуває фізичної болі, вона здатна керувати психічною енергією не тільки своєю, але й противника.
 
     Цікаво, що у народів Півночі людей не карали за поступки, вчинені у стані берсерка. Народи ж, що заселяли Україну, а також запорозькі козаки, карали смертю за вчинки, що виходили за межі встановлених тоді звичаїв і законів, незалежно від того, у якому стані людина їх здійснила.
 
     Володінню Спасом у давнину приділялась особлива увага, оскільки людина, яка оволодіває Спасом, стає психологічно незалежною, волю її неможливо підкорити чи подавити. Спас-характерник може підкоритися лише добровільно, при повному розумінні того, що відбувається. В історії України було немало видатних діячів, котрі володіли мистецтвом Спаса, а саме - старокиївські князі-воїни, козацькі гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний та Петро Дорошенко, Іван Богун, Іван Гонта, Максим Залізняк, кошовий отаман Іван Сірко та багато інших. Є дані, що прийомами Спаса володіли і деякі видатні вчені, такі як Леонардо да-Вінчі, Нікола Тесла, Ейнштейн і деякі інші. Вхід в особливий стан психіки давав їм можливість входити в інформаційне поле Землі і Космосу.
 
     На запитання, як увійти у стан Спасу отримав відповідь. Ти хоч раз перебував у стресовому стані? Тоді ти відчував приблизно наступне: темніє в очах, потім настає просвітлення, все бачиться, немов через товсте, ідеально прозоре скло. Перед людиною немов би постає кришталева стіна. Це і є вхід у стан Спаса, незалежний від волі людини. Підготовлена людина починає керувати собою у цьому стані, у не підготовленої може статися розлад психіки, здатний продовжуватись протягом багатьох місяців і навіть років. Свідомий вхід у стан Спаса - це є вхід у передстресовий стан (в очах при цьому не темніє) з подальшим заглибленням у стрес не "широкою смугою" як у непідготовленого, а вузько направленими променями, що мають конкретну цільову спрямованість.
 
     Як саме відбувається вхід у стан Спаса? – спитав я. На це дід Петро відповів так.
Спитай птицю, як вона літає? Спитай рибу, як вона плаває? Хіба вони тобі не скажуть? А взагалі, мені здається, що у природі створився особливий тип організму, який здатен це робити. Із покоління у покоління передається ця здібність. Напевне, це мистецтво передалось нам від стародавніх жерців чи священників, які за велінням долі або з необхідності взяли до рук зброю...
...Тому як саме це відбувається, я тобі пояснювати не стану. А ось на питання, звідки це до нас приходить, є дві відповіді. Перша: у спадщину. Друга: Бог дав.
 
     Я сидів, дивився на багаття, дивився на зорі і намагався зрозуміти, де правда, а де ні. З одного боку дід брехати не може. Вже в останній вечір дід попросив мене встати і опустити голову. Дід поклав мені рука на потилицю і різко ще більше нагнув голову.
 
- А тепер дивись мені вище на два пальці від вуха.
 
     Я підняв очі і побачив навколо дідової голови той самий голубий бриль з жовтими обідками. Дід сказав, що я буду бачити аури всього живого і не живого, але тільки пару днів. Так і сталось. На третій день я перестав бачити аури і живого і неживого.
 
     Пояснити всі дідові розповіді з точки науки можливо, як що припустити що світ десяти вимірний. Тоді ясно про дев’ять супутників людини. Шишковидна залоза також має велике значення. В Індії і Тибеті її вважають третім оком. Вона допомагає подолати стрес. Вона може мобілізувати супер можливості організму і тому подібне. Так що дід казав правду. (Далі буде).