для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны

he was the wizard

he was the wizard

 


Леді в чорному

 

 

 
Вона прийшла по мене
В самотній день пекельний.
Її волоссям довгим
Січневий вітер грав.
А я не знав напевно
В досвітній час недільний -
Закинутий у темінь,
В руїну і поразку,
Трафункові на ласку -
Що це моя судьба.
 

«Із ким твій бій?» - спитала,
Їй відповів: «Чимало
У світі тих, хто брата
Трима за супостата,
У люті та без Бога
Вбиваючи небогу.
І де б коня лиш взяти,
Щоб пристрасно топтати
Ворожі лави до пуття -      
Без вороття - в ім’я життя?!»
 

Вона бере мене на кпин
«Не зборюй сам себе один,
Хлопів бо зводить на тварин
Твій вікопомний битви чин,
Що легко так почати -
Несила лиш кінчати.
Немов матуся хлопчакам,
Оцю пораду добру дам.»
Відтак страшуся самоти -
«О леді, вільно вам не йти?!»
 

«О леді, руку дай мені -
Хай відпочину від борні
В жаскім пекучім вирі!» -
«У вірі та довірі,
А головне: у мирі» -
І серце пойняло життям:
Безсилі всі рахунки,
Ілюзій злії трунки.
«Як матимеш в мені нужду,
Я поруч десь - на поклик жду.»
 

Отак сказала – і пішла.
Такі сумні мої діла:
Я слів, щоб втримати, не мав.
Стовпів, мов слуп, спостерігав,
Як вдалині у нетрях хащ
Зникав із виду чорний плащ.
Мій труд донині нелегкий.
Та знаю, що не сам такий:
Нові серця бринять навкруг,
В уяві - січня давній пруг.
 

Якщо ж одного ранку
Вона прийде до тебе,
П’янітимеш дощенту  
Від ласки її слів:
Твій шал - у нагороду.
Для неї – мій привіт.
 

 

 

 

 

 

 



© Mac Tíre [05.11.2020] | Рейтинг: 43.2/27 | Переглядів: 2732

2 3 4 5 43.2/27




Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



загрузка...




programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login