Я бачив дивний сон - мов в мене на городі
Скажений якийсь вітер пролітав.
З рослинами поспілкувався вдосталь,
А потім він мені переказав:
 

Хрін з Редькою збирались в бригадири,
Від цього дивувався весь город.
Вони таку кампанію почали,
Що на городі почався розброд.
 
Хрін молодим зривав бадилля з моркви,
А Редька краплі тирила з дощів.
Відсидів Хрін, а Редьку Старий Перець
Затримав, все забрав та відпустив.
 
Обидва зараз чисті за законом
(Це ж треба, Хрін картоплю захищав),
Бо Редьку навіть не судили згодом,
Про Хрона ж космонавт колись подбав.
 
Городу викликають такі гасла:
Корінню - землю, всім бобам - стручок,
Огудині - підпору, воду вчасно,
Всім добрива та сонця для квіток.
 
Дивується город - Що ж не зробили,
Вони ж по черзі були ланкові? -
То Перець заважав, то хтось все стирив,
То Пасічник десь добрива подів.
 
Город не дуже вірив в обіцянки,
Всі брешуть - це відомо вже здавна.
То ж більше налягали на лякалки:
Як прийде інший - буде всім хана.
 
Придбав Міжряддя Хрін собі сумнівно,
А Редька майже голою була
(На себе все оформити - це стрьомно,
То ж дарма школа Перця не пройшла).
 
Хрін "Лідером" себе нарік на заздрість,
"Вона - це Редька" - чути в вухах дзвін.
Думками Хрін вже з Редьки соки чавить,
А Редька все в думках шинкує Хрін.
 
Було іще достойників чимало.
Були корисні, були й будяки.
Та дуже Редька Хроном всіх лякала,
Хоч й нею всіх лякали навкруги.
 
То ж зріла на городі недовіра.
Нервові стали, що не день - то ґвалт.
Горох часник вважає за дебіла,
Цибулю за зомбовану томат.
 
Що ж це за вибір, що ж це за задачка,
Чи буде завтра на городі мир?
Блакитний Хрін, білосердешна Редька -
Який з таких мутантів бригадир...
 

Прокинувся - працює телевізор,
У Савіка хтось каже - Обирай!
Отож мораль - щоб зберегти свій мозок
Ти перед ліжком телек на вмикай.